Рішення № 23942329, 11.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.12р. Справа № 7/5005/3230/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", м. Синельникове Дніпропетровської області

до

відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКЕР-БРОК-ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Модуль", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення 14 342 832, 64 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, дов. № б/н від 02.04.2012р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: представник ОСОБА_2, дов. № б/н від 28.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКЕР-БРОК-ІНВЕСТ", відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Модуль" про:

розірвання договору про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями від 06.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Модуль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" у зв'язку з істотним порушення умов договору другою стороною;

стягнення з Публічного акціонерного товариства "Модуль" на свою користь збитків у сумі 14 324 012, 00 грн. та пені у сумі 17 820, 64 грн.;

стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства "Модуль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спікер-Брок-Інвест" 1 000, 00 грн.

Позовні вимоги наведені з урахуванням письмового клопотання позивача про уточнення позовних вимог, що надійшло до господарського суду 19.04.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство "Модуль" 16.03.2010р. видало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металл-Інтеграл" прості векселі АА 1020296 номінальною вартістю 9 700 016, 00 грн. зі строком погашення 22.06.2011р. та АА 1020294 номінальною вартістю 9 400 000, 00 грн. зі строком погашення 28.12.2010р. По зазначеним вище векселям було вчинено ряд індосаментів, а саме:

по простому векселю АА 1020296 -платити наказу ТОВ "Спікер-Брок-Інвест" (вчинено векселедержателем ТОВ "Металл-Інтеграл"), платити наказу ТОВ "Кожаград" (вчинено векселедержателем ТОВ "Спікер-Брок-Інвест"), платити наказу ТОВ "Арда-Трейдинг" (вчинено векселедержателем ТОВ "Кожаград");

по простому векселю АА 1020294 - платити наказу ТОВ "Спікер-Брок-Інвест" (вчинено векселедержателем ТОВ "Металл-Інтеграл"), платити наказу ТОВ "Кожаград" (вчинено векселедержателем ТОВ "Спікер-Брок-Інвест"), платити наказу ТОВ "Арда-Трейдинг" (вчинено векселедержателем ТОВ "Кожаград").

У зв'язку з наведеним та на підставі положень Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, самого Уніфікованого Закону позивач вважає, що він є законним векселедержателем вказаних простих векселів. Після настання строку платежу по одному з вказаних векселів, які до платежу не пред'являлись та щодо яких не вчинявся протест у неплатежі, відповідач-2 (векселедавець) та позивач (векселедержатель) уклали договір про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями від 06.05.2011р. Умовами цього договору його сторони дійшли згоди про те, що грошові зобов'язання векселедавця перед позивачем складають суму 14 325 012, 00 грн., погашення грошового зобов'язання буде здійснено протягом двох років, починаючи з лютого 2012 року, періодичність виплат -один раз у квартал у розмірі 1 790 626, 00 грн., строк щоквартальної виплати з 01 по 15 (включно) число кожного першого місяця кварталу, а перша виплата за перший квартал 2012 року має бути здійснена у лютому 2012 року в період з 01 по 15 лютого включно 2012 року. Також, умовами договору передбачена відповідальність векселедавця за прострочення передбачених договором платежів у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більше ніж за 180 днів. У зв'язку з укладенням між позивачем та відповідачем-2 договору про реструктуризацію грошового зобов'язання позивач вважає, що в силу положень ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч.ч. 1, 2 ст. 509, ч. 2 ст. 11 ЦК України у відповідача-2 на підставі договору виникли певні зобов'язання з визначеним строком їх виконання. Разом з тим, за доводами позивача, відповідач-2 не виконав зобов'язання щодо сплати першого платежу у сумі 1 790 626, 00 грн. у встановлений договором строк, а саме з 01 по 15 лютого включно 2012 року, що є порушенням зобов'язання в розумінні ст. 610 ЦК України. Правовими наслідками порушення зобов'язання, передбаченими ст. 611 ЦК України, є, у тому числі, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків. Невиконання відповідачем-2 зобов'язання щодо оплати у встановлений договором строк першого платежу позивач розцінює як істотне порушення відповідачем-2 договору, у зв'язку з чим вбачає підстави для його розірвання. Оскільки розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язання сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язання і після розірвання договору, у зв'язку з розірванням договору позивач вбачає також підстави вимагати від відповідача-2 збитків, завданих розірванням договору, у повній сумі взятого на себе відповідачем-2 зобов'язання, а саме у сумі 14 324 012, 00 грн. (сума передбаченого договором зобов'язання відповідача-2 за мінусом однієї тисячі гривень), та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання з оплати першого платежу, сума якого становить 1 790 626, 00 грн., за період до розірвання договору, а саме з 16.02.2012р. по 02.04.2012р. (дата складання позову), у сумі 17 820, 64 грн.

Вимоги щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 коштів у сумі 1 000, 00 грн. ґрунтуються на вексельному законодавстві, а саме на положеннях ст. 47 Уніфікованого Закону, відповідно до якої всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Відповідно до наданого відзиву на позов відповідач-1 заперечує проти позову в частині заявлених вимог про стягнення солідарно з відповідача-1 коштів у сумі 1 000, 00 грн. Відповідач-1 пояснив, що він дійсно є індосантом за простими векселями АА 1020296 номінальною вартістю 9 700 016, 00 грн. зі строком погашення 22.06.2011р. та АА 1020294 номінальною вартістю 9 400 000, 00 грн. зі строком погашення 28.12.2010р. Відповідачу-1 вказані векселі були передані шляхом індосаменту від ТОВ "Металл-Інтеграл". Потім, шляхом вчинення індосаменту відповідач-1 передав вказані векселі ТОВ "Кожаград". Індосамент, вчинений відповідачем-1, складається з напису "платити наказу ТОВ "Кожаград" без обороту на нас". У випадку включення до індосаменту застереження "без обороту на мене" чи будь-якого іншого, наслідком якого може бути звільнення індосанта від відповідальності за платіж за векселем, індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Таке застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явлені вимоги, передбачені статтями 43 -49 Уніфікованого Закону. Відповідно, за доводами відповідача-1, він звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем. Оскільки решта заявлених позивачем вимог не стосується прав та обов'язків відповідача-1, відповідач-1 відносить їх вирішення на розсуд суду. Відповідач-1 у відзиві на позов навів клопотання розглядати справу за відсутності його повноважного представника з урахуванням поданого відзиву.

Відповідач-2 вважає, що справа не підсудна господарському суду Дніпропетровської області, просить винести ухвалу про передачу справи за підсудністю до господарського суду Хмельницької області. В обґрунтування наведеного відповідач-2 зазначає, що предметом даного позову є розірвання договору про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями від 06.05.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем-2, а тому необґрунтованим є залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "СПІКЕР-БРОК-ІНВЕСТ" та зміни у зв'язку з цим підсудності справи з застосуванням положень ч. 3 ст. 15 ГПК України. За доводами відповідача-2, при визначенні територіальної підсудності справи підлягає застосуванню ч. 1 ст. 15 ГПК України, відповідно до якої справи у спорах, що виникають при розірванні господарських договорів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Оскільки зобов'язаною стороною за договором, про розірвання якого заявлено позов, є відповідач-2, справа підсудна господарському суду за місцезнаходженням відповідача-2, тобто господарському суду Хмельницької області. Також, відповідач-2 вважає, що правовідносини, пов'язані з розірванням договору та стягненням заборгованості за договором, регулюються виключно Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а тому є безпідставним застосування законодавства України про обіг векселів, у тому числі при розгляді справи по суті. Інших пояснень, зокрема, заперечень по суті заявлених позовних вимог відповідач-2 не надав.

Суд відкладав розгляд справи з 19.04.2012р. на 10.05.2012р.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2012р. вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Модуль" вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, основних засобів, які йому належать на праві власності, на суму 14 341 832, 64 грн.

У судовому засіданні 10.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Модуль", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Модуль", видало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металл-Інтеграл" прості векселі: серія АА 1020294 номінальною вартістю 9 400 000, 00 грн. зі строком погашення 28.12.2010р. та серія АА 1020296 номінальною вартістю 9 700 016, 00 грн. зі строком погашення 22.06.2011р.

По зазначеним вище векселям вчинено ряд індосаментів:

по простому векселю серія АА 1020294 - платити наказу ТОВ "Спікер-Брок-Інвест" (вчинено векселедержателем ТОВ "Металл-Інтеграл"), платити наказу ТОВ "Кожаград" (вчинено векселедержателем ТОВ "Спікер-Брок-Інвест"), платити наказу ТОВ "Арда-Трейдинг" (вчинено векселедержателем ТОВ "Кожаград");

по простому векселю серія АА 1020296 -платити наказу ТОВ "Спікер-Брок-Інвест" (вчинено векселедержателем ТОВ "Металл-Інтеграл"), платити наказу ТОВ "Кожаград" (вчинено векселедержателем ТОВ "Спікер-Брок-Інвест"), платити наказу ТОВ "Арда-Трейдинг" (вчинено векселедержателем ТОВ "Кожаград").

Перехід права власності на зазначені векселі від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожаград" (продавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (покупець) підтверджується також договором купівлі-продажу цінних паперів від 11.04.2011р. № 462Б, актом прийому-передачі цінних паперів до цього договору від 11.04.2011р.

Оригінали наведених вище векселів, емітованих Публічним акціонерним товариством "Модуль", представник позивача надав для огляду у судовому засіданні 19.04.2012р.

06.05.2011р. Публічне акціонерне товариство "Модуль" (векселедавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (векселедержатель) уклали договір про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями (далі -Договір).

Відповідно до умов цього Договору його сторони, враховуючи дійсний стан справ за виданими векселедавцем простими векселями: АА 1020296 номінальною вартістю 9 700 016, 00 грн. від 16.03.2010р., зі строком погашення 22.06.2011р., та АА 1020294 номінальною вартістю 9 400 000, 00 грн. від 16.03.2010р., зі строком погашення 28.12.2010р., розуміючи існування письмового безумовного грошового зобов'язання векселедавця та відповідного права вимоги векселедержателя на стягнення грошових коштів за зазначеними векселями, домовились, зокрема, про наступне:

векселедавець констатує, що його грошові зобов'язання перед векселедержателем на момент укладення цього Договору складають 19 100 016, 00 грн. (п. 1 Договору);

сторони дійшли згоди, що грошові зобов'язання векселедавця перед векселедержателем після вступу в дію цього Договору складуть 14 325 012, 00 грн., що еквівалентно 1 795 011, 00 доларів США (п. 2 Договору);

погашення грошового зобов'язання, визначеного п. 2 Договору, буде здійснено протягом двох років, починаючи з лютого 2012 року; періодичність виплат здійснювати один раз у квартал в розмірі 1 790 626, 00 грн., що еквівалентно 224 380, 00 доларів США; строк щоквартальної виплати з 01 по 15 (включно) число кожного першого місяця кварталу (перша виплата у лютому 2012 року має бути здійснена за перший квартал 2012 року в період з 01 по 15 лютого (включно) 2012 року) (п. 3 Договору).

Згідно з п. 13 Договору він набирає чинності з моменту його підписання та засвідчення печатками сторін.

Договір в дату його укладення підписано повноважними представниками позивача та відповідача-2, їх підписи скріплені печатками товариств відповідно.

Оригінал Договору, наданий представником позивача, оглянуто судом у судовому засіданні 19.04.2012р.

Позивач посилається на порушення відповідачем-2 умов Договору щодо оплати у встановлений Договором строк першого передбаченого Договором платежу у сумі 1 790 626, 00 грн., вважає допущене відповідачем-2 порушення істотним порушенням Договору, підставою для його розірвання та стягнення з відповідача-2 збитків у сумі 14 324 012, 00 грн., а також у зв'язку з невиконанням відповідачем-2 зобов'язань за Договором та неоплатою вексельних сум вбачає підстави для стягнення солідарно з відповідачів, як векселедавця та індосанта, суми за векселями у розмірі 1 000, 00 грн., що і причиною спору.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються, зокрема, Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі".

Разом з тим, вексельні правочини (у тому числі щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання сплатити за векселем може бути припинене з підстав, передбачених главою 50 Цивільного кодексу України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною в постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" (пункти перший, двадцять другий постанови Пленуму).

Відповідно до ст. 604 глави 50 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку з укладенням відповідачем-2 (векселедавцем простих векселів серія АА 1020294 та серія АА 1020296, емітованих 16.03.2010р.) та позивачем (векселедержателем цих векселів) 06.05.2011р. договору про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями вексельні зобов'язання припинились за домовленістю векселедавця та векселедержателя про заміну вексельного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами, а між сторонами Договору виникли цивільно-правові відносини, що ґрунтуються на зазначеному Договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови Договору (п. 3.) щодо строку погашення грошового зобов'язання, передбаченого Договором, строк сплати першої виплати за перший квартал 2012 року у сумі 1 790 626, 00 грн. є таким, що настав.

Доказів належного виконання зазначеного зобов'язання відповідач-2 не надав, доводи позивача щодо неоплати у встановлений Договором строк (до 15.02.2012р. включно) першого платежу за перший квартал 2012 року у сумі 1 790 626, 00 грн. не спростував.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частинами першою та другою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу положень ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

У зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо сплати першого платежу за перший квартал 2012 року у встановлений Договором строк відповідач-2 допустив істотне порушення Договору, що є підставою для його розірвання та задоволення відповідних вимог позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору (ч. 5 ст. 653 ЦК України).

Оскільки розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язання сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язання і після розірвання договору, у зв'язку з розірванням Договору позивач поніс збитки в розумінні ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 22 ЦК України у повній сумі взятого на себе та не виконаного відповідачем-2 грошового зобов'язання, а саме у сумі 14 325 012, 00 грн.

Відповідно, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення на його користь з відповідача-2 збитків у сумі 14 324 012, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пунктом 6 Договору передбачено, що за прострочення платежів, передбачених п. 3 цього Договору, позивач має право стягнути з відповідача-2 пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше ніж за 180 днів.

Оскільки прострочення оплати першого платежу з погашення грошового зобов'язання має місце, є правомірними заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача-2 на користь позивача пені за період прострочення з 16.02.2012р. по 02.04.2012р. (період дії Договору) у сумі 17 686, 10 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені (щодо решти заявленої до стягнення суми) позов задоволенню не підлягає, оскільки при її розрахунку позивач не врахував зміну облікової ставки НБУ з 23.03.2012р.

Не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення солідарно з відповідача-1 (індосант) та відповідача-2 (векселедавець) 1 000, 00 грн.

Наведені вимоги позивач обґрунтував нормами вексельного законодавства.

Разом з тим, як зазначено вище, вексельні зобов'язання за спірними векселями припинились.

Заявлена позивачем про стягнення солідарно з відповідачів сума в 1 000, 00 грн. разом з сумою заявлених збитків -14 324 012, 00 грн. складають суму грошового зобов'язання, обумовленого Договором.

Відповідно, відсутні підстави для стягнення 1 000, 00 грн. з відповідачів солідарно на підставі вексельного законодавства.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє доводи відповідача-2 про непідсудність даної справи господарському суду Дніпропетровської області та не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про передачу справи за підсудністю до господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Дана справа, з огляду на характер спору, не є справою у спорі, щодо якого встановлена виключна підсудність (ст. 16 ГПК України).

Позовна заява, за якою господарським судом порушено провадження у даній справі, містить вимоги як до відповідача-1 (м. Дніпропетровськ), так і до відповідача-2 (м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області).

Відтак, провадження у даній справі порушено з дотриманням вимог процесуального законодавства.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений згідно платіжного доручення № 6203 від 02.04.2012р. судовий збір у сумі 1 260, 00 грн., зайво сплачений згідно платіжного доручення № 6205 від 02.04.2012р. судовий збір у сумі 21, 00 грн., зайво сплачений згідно платіжного доручення № 6204 від 02.04.2012р. судовий збір у сумі 1 641, 00 грн. підлягає поверненню позивачу. При цьому господарський суд враховує також положення абзацу третього частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України решта суми сплаченого позивачем судового збору за вимогами майнового характеру підлягає стягненню з відповідача-2 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Решта суми сплаченого позивачем судового збору за вимогою немайнового характеру підлягає стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір про реструктуризацію грошового зобов'язання за простими векселями від 06.05.2011р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Модуль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Модуль" (32300, Хмельницька область, місто Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, 1/15, ідентифікаційний код 21338358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вулиця Миру, будинок 29, квартира 28, ідентифікаційний код 37029549) збитки у сумі 14 324 012 (чотирнадцять мільйонів триста двадцять чотири тисячі дванадцять) грн. 00 коп., пеню у сумі 17 686 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 10 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 65 446 (шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 56 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог -відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вулиця Миру, будинок 29, квартира 28, ідентифікаційний код 37029549) з державного бюджету зайво сплачений згідно платіжного доручення № 6203 від 02.04.2012р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 1 260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 00 коп., зайво сплачений згідно платіжного доручення № 6205 від 02.04.2012р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 21 (двадцять одна) грн. 00 коп., зайво сплачений згідно платіжного доручення № 6204 від 02.04.2012р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 1 641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 00 коп.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 11.05.2012р.