Постанова № 23928365, 25.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 року № 2а-2020/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»

про стягнення економічних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами в місті Києві звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 150 965,97 грн.

Ухвалою суду від 15 березня 2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-386/11/2670.

Ухвалою суду від 5 квітня 2012 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 18 квітня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав додаткові документи та заперечив по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання 18 квітня 2012 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Господарський кодекс України, закони України «Про ціни і ціноутворення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1464 від 27.10.2008 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»за період з грудня 2009 року по жовтень 2010 року в результаті застосування торговельних надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір необґрунтовано отримано виручку в розмірі 50 321,99 грн., в звязку з чим на відповідача рішенням № 146 від 8 грудня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін накладено штраф в розмірі 100 643,98 грн.

Представник відповідача заперечив по суті позовних вимог з огляду на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1464 від 27.10.2008 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»та зазначив, що в процесі проведення перевірки працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві було порушено ряд норм законодавства України, зокрема помилково застосовано поняття «оптово-відпускна ціна на товар»замість поняття «оптова ціна на товар», що призвело до неправомірності прийняття рішення про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»фінансових санкцій на загальну суму 150 965,97 грн. Також відповідач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві порушено порядок проведення позапланової перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (код ЄДРПОУ 31814050).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 272496 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»проводить діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, неспеціалізованої оптової торгівлі харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, роздрібної торгівлі косметичними та парфумерними товарами, пакування.

За результатами проведеної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві 1 грудня 2010 року складений акт № 279, яким встановлено, що вибірковою перевіркою наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»документів за період з листопада 2009 року по жовтень 2010 року встановлено порушення вимог пункту 1.2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.10.2008 № 1464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»в частині застосування торгівельних надбавок понад установлений граничний розмір при реалізації молока до 2,5 відсотків жиру, сиру кисломолочного з масовою часткою жиру до 9 відсотків, сметани з масовою часткою жиру до 20 відсотків. В акті позапланової перевірки також зазначено, що сума необґрунтовано отриманої виручки за період з грудня 2009 року по жовтень 2010 року становить 50 321,99 грн., яка згідно зі статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»підлягає вилученню в дохід бюджету із застосуванням штрафних санкцій у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки.

Один примірник акту отриманий головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет». В акті головний бухгалтер товариства зазначила, що заперечення будуть надані в строк до 6 грудня 2012 року.

На підставі складеного акту 8 грудня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 146, яким вирішено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»в дохід державного бюджету необґрунтовано одержану виручку в розмірі 50 321,99 грн. та стягнути штраф у розмірі 100 643,98 грн.

Вказане рішення отримане відповідачем 24 грудня 2010 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 1.2. розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.11.2007 № 1562 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію, мясо птиці 10 відсотків, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор 12 відсотків, яловичину, свинину, хліб і хлібобулочні вироби 15 відсотків.

Згідно пункту 1.2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.10.2008 № 1464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари» граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коровяче питне до 2,5 відсотків жиру, сир кисломолочний з масовою часткою жиру до 9 відсотків, сметану з масовою часткою жиру до 20 відсотків, масло вершкове з масовою часткою жиру до 72,5 відсотків, олію соняшникову, яйця курячі, мясо птиці 10 відсотків, борошно, макаронні вироби (крім виробів швидкого приготування), крупи (крім виробів швидкого приготування), цукор-пісок 12 відсотків, яловичину, свинину, хліб 15 відсотків, без урахування витрат на їх транспортування у міжміському сполученні.

Відповідно до статті 13 Закону України від 03.121990 № 507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 507) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Статтею 14 Закону № 507 встановлено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 червня 2011 року у справі № 2а-386/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення № 146 від 8 грудня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2012 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказаними рішеннями встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»встановлено постачальницько-збутову надбавку в розмірі більшому, ніж це передбачено законодавством, що в свою чергу призвело до отримання необґрунтованої виручки в розмірі 50 321,99 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»пункту 1.2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.10.2008 № 1464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»в частині застосування торгівельних надбавок понад установлений граничний розмір.

Проте, під час розгляду адміністративної справи № 2а-2020/11/2670 відповідач також заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на те, що Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві порушено порядок проведення позапланової перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 877) підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Як вбачається з акту Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві від 1 грудня 2010 року № 279 позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»проведена на підставі посвідчення від 27 жовтня 2010 року № 655, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві та відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та листа прокуратури Соломянського району м. Києва від 11 жовтня 2010 року № 8892.

Проте, позивачем суду не надано доказів, а саме: посвідчення від 27 жовтня 2010 року № 655, видане Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві, лист прокуратури Соломянського району м. Києва від 11 жовтня 2010 року № 8892 для можливості зясування всіх обставин даної справи та для можливості зясування правомірності проведення позивачем позапланової перевірки.

Також, в матеріалах справи не містяться докази про ознайомлення відповідача з підставою проведення позапланового заходу та наданням йому копії відповідного документа.

Як вбачається з рішень судів при розгляді справи № 2а-386/11/2670 підстави та порядок проведення перевірки судами не досліджувались.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до розуміння Конституційного Суду «верховенство права»вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та з огляду на те, що позивачем не доведено правомірність проведення позапланової перевірки та дотримання Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві порядку проведення позапланової перевірки, встановленого нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»про стягнення економічних санкцій відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева