Ухвала суду № 23928339, 25.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

25 квітня 2012 року № 2а-5599/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Укрсплав»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвапро скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2012 № 0001832208 та № 0001842208, а також визнання протиправними дій,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Укрсплав»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2012 № 0001832208 та № 0001842208, а також визнання протиправними дій.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ж до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд, крім іншого, визнати протиправними дії ДПІ щодо визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що по суті є складовими процесу прийняття оскаржуваного рішення, прийняття якого є документальним оформленням рішення, прийнятого внаслідок зазначених позивачем дій, який і породжує для платника податків права та обов'язки, про скасування якого позивачем також заявлено позовні вимоги.

Відтак, зміст позовних вимог не відповідає положенням ст. 105 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 17 та 106 КАС України, а отже позивачу слід уточнити зміст позовних вимог з урахуванням вищенаведеного.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 11.04.2012 № 0001832208 та № 0001842208, які ухвалено на підставі Акту перевірки № 69/23-08/36845365 від 26.03.2012.

З вказаного Акту вбачається, що податковим органом встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «БКК «Інтермарр».

Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надає суду доказів на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій (поставки товарів) контрагентом ТОВ «БКК «Інтермарр», а саме: довідки про взяття на облік в ДПІ; довідки про реєстрацію платником ПДВ; податкових накладних; видаткових накладних; транспортних документів щодо перевезення продукції за спірними операціями; банківських виписок; платіжних доручень; оборотно-сальдових відомостей; довіреностей на отримання матеріальних цінностей; доказів наявності у позивача та контрагента складських приміщень для зберігання спірного товару; докази наявності у позивача та контрагента матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних операцій, транспортних засобів, зокрема для перевезення та відвантаження продукції; докази подальшої реалізації позивачем придбаної продукції; визначення ідентифікації місць приймання/передачі продукції; реєстрів видачі та отримання податкових накладних; доказів подачі позивачем та контрагентом податкової звітності за спірний період тощо.

До того ж, відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Частиною п'ятою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку подання позовної заяви представником з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

В порушення наведених вимог, позивачем не надано рішення зборів засновників/учасників про призначення директора товариства та статуту підприємства, які є необхідними в контексті перевірки дотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 106 КАС України щодо наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, а у директора -відповідних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «Б») до 11 травня 2012 року включно: 1) уточнення позовних вимог з урахуванням вищенаведеного; 2) всі наявні первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «БКК «Інтермарр»за спірний період, у т.ч. які зазначені вище; 3) рішення зборів засновників/учасників про призначення директора товариства та статут підприємства.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Укрсплав»залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 11 травня 2012 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін