Постанова № 23928140, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2012 року № 2а-1503/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання Інтерграл»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києвапроскасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2012 р. №0000052303 та №0000062303

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення (форми «Р») Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0000052303 від 05.01.2012 в частині збільшення суми грошового зобовязання на суму 2 236 422,00 грн. за платежем: податок на прибуток, код 11021000 та скасування податкового повідомлення-рішення (форми «Р») Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0000062303 від 05.01.2012 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал та ІІ-ІІІ квартали у розмірі 9 723 576,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкові повідомлення-рішення прийнято без врахування норм Податкового кодексу України та всіх обставин справи.

Відповідач до суду не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 35, 37 КАС України.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у звязку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Виробниче обєднання «Інтеграл»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 р. по 30.09.11 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 30.09.11р.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2011 р. за № 1654/23-3/21979146 (надалі по тексту Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено, що підприємством порушено ст. п. 150.1 ст. 150 розділ ІІІ, п. 3 розділу 4 XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, а саме: неправомірно віднесено до складу валових витрат: за ІІ квартал 2011 року відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду всього у сумі 10 860 246 грн.; за ІІ-ІІІ квартал 2011 року відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду всього у сумі 9 723 576 грн. дане порушення призвело до: заниження податку на прибуток всього у сумі 2236422 грн., в тому числі : за ІІ квартал 2011 року на суму 261 434 грн.; за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 2 236 422 грн.; завищення відємного значення обєкту оподаткування (збитків) за ІІ квартал 2011 року на суму 9 723 576 грн.

Не погоджуючись з Актом перевірки Позивачем було подано заперечення до ДПІ у Печерському районі м. Києва, проте заперечення Позивача на Акт перевірки не було враховано, а Акт перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П»№0000052303 від 05.01.2012 в частині збільшення суми грошового зобовязання на суму 2 236 422,00 грн. за платежем: податок на прибуток, код 11021000 та, податкове повідомлення-рішення форми «П»№0000062303 від 05.01.2012 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал та ІІ-ІІІ квартали у розмірі 9 723 576,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

В матеріалах справи містяться податкові декларації, з яких вбачається, що у Позивача у 2008 р. виникло відємне значення у сумі 23 436 393 грн. (рядок 11 декларації); у 2009 р. виникло відємне значення у сумі 14 924 755 грн. (рядок 11 декларації); у 2010 р. виникло відємне значення у сумі 1 357 076 грн. (рядок 11 декларації) та сплачено податок за 2010 р. у розмірі 339 269 грн.

Відповідачем прийнято декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у рядку 06 якої «скориговані валові витрати»сума у розмірі 33857679,00 грн., яка складається з відомостей за рядками: 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року»- 11939804,00 грн., 04.1. «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.4»- 19362362 грн., 04.6. «сума податків, зборів (обовязкових платежів), крім зазначених у 04.4»- 1064 грн.

У рядку 8 цієї декларації «обєкт оподаткування позитивний (+) відємний (-) ((+/-03(+/-06)-07)»складає 10860246,00 грн.

Наведені відомості відповідачем не спростовуються та правомірність формування зазначених відомостей підтверджуються матеріалами попередніх податкових перевірок, акти про проведення яких залучено до матеріалів справи.

Також, Відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

У рядку 06.6. цієї декларації «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період4 або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено відємне значення у розмірі - 10860246 грн., в рядку 7 Податкової декларації «обєкт оподаткування від усіх видів діяльності (01-рядок 04) (+.-)»зазначена сума - 9723576 грн.

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III ПКУ 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

У відповідності до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосування розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом встановлено, що у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 04.05.2011 позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 10860246,00 грн.

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 10860246,00 грн., та відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок 04 (сума 37483190,00 грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі 10860246,00 грн.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме.

З аналізу норми закону, суд приходить до висновку, що положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 05.01.2012 року №0000052303 та №0000062303 - скасуванню.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна первинна документація з якої вбачається, що Позивачем було правомірно включено суму відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за підсумками І кварталу 2011 р., яке у свою чергу було правомірно враховано при розрахунку (формуванні) обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «Р») Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0000052303 від 05.01.2012 в частині збільшення суми грошового зобовязання на суму 2 236 422,00 грн. за платежем: податок на прибуток, код 11021000.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «Р») Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0000062303 від 05.01.2012 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал та ІІ-ІІІ квартали у розмірі 9 723 576,00 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук