Постанова № 23927762, 09.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2012 року 10:36 № 2а-3932/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Мельника С.В., відповідача -Полісмака О.О., третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно»до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києвітретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління служби безпеки України у місті Києвіпро визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2012 року № 31530378, вимоги від 03 березня 2012 року та постанови про накладення штрафу від 06 березня 2012 року, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно» з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2012 року № 31530378, вимоги від 03 березня 2012 року та постанови про накладення штрафу від 06 березня 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-3932/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 квітня 2012 року.

Протокольною ухвалою 06 квітня 2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято заяву про зміну позовних вимог.

06 квітня 2012 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 09 квітня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2012 року Управлінню Служби безпеки України у м. Києві надано дозвіл на витребування документів у Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас-Техно»(код за ЄДРПОУ 24076605, м. Київ, вул. В. Василевської, 24) щодо фінансово-господарських взаємовідносин зазначеного підприємства з ТОВ «ТВК «Град»(код за ЄДРПОУ 37165086) за період з 20.08.2010р. по 11.01.2012р., а також зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас-Техно»передати вказані документи Управлінню Служби безпеки України у м. Києві.

Даною постановою встановлено строк для обов'язкового виконання до 25 січня 2012 року.

У зв'язку з невиконанням у вказаний строк постанови суду, на підставі заяви Управління Служби безпеки України у м. Києві, 03 березня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві Полісмаком О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31530378, та боржнику надано строк для добровільного виконання рішення.

03 березня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві Полісмаком О.О. винесено вимогу про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «Вісмас-Техно»(далі - ТОВ НВКФ «Вісмас-Техно») на виконання вказаної постанови суду, надати Управлінню Служби безпеки України у м. Києві всі документальні матеріали щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТВК «Град»за період з 20.08.2010р. по 11.01.2012р. в строк до 09 березня 2012 року.

З досліджених судом матеріалів виконавчого провадження ВП № 31530378 вбачається, що з постановою про відкриття провадження та вимогою державного виконавця представник позивача Лущина О.О. був ознайомлений лише 06 березня 2012 року, про що свідчить відповідна відмітка в матеріалах виконавчого провадження.

06 березня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві Полісмаком О.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 170, 00 грн. за невиконання постанови суду у строк, наданий для самостійного виконання.

Не погоджуючись з вказаними постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2012р, вимогою від 03.03.2012р. та постановою про накладення штрафу від 06.03.2012р. ТОВ НВКФ «Вісмас-Техно»звернулось до суду з адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що виконавче провадження відкрито після закінчення строку пред'явлення постанови Апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2012 року до виконання, у зв'язку з чим сама постанова втратила чинність. Окрім цього, постанова Апеляційного суду м. Києва взагалі не може вважатися виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», оскільки винесена у рамках оперативно-розшукової діяльності, а штраф накладено неправомірно, оскільки не закінчився строк добровільного виконання виконавчої служби.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах адміністративної справи суд приходить до висновку про наступне.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606-ХІХ (далі -Закон № 606-ХІХ).

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу»(далі - державні виконавці)( ч.2 ст. 2 Закону № 606-XI).

Статтею 5 Закону № 606-XIV встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, під час здійснення виконавчого провадження, державний виконавець наділений правом вимоги до боржника.

Згідно частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Постановою Апеляційного суду від 13 січня 2012 року передбачено, що вона набирає законної сили з моменту підписання, зі строком пред'явлення -1 рік з дати видачі. Окрім цього, суд зазначив, що вказана постанова підлягає обов'язковому виконанню до 25 січня 2012 року.

Як вбачається з постанови, зокрема її резолютивної частини, 25 січня 2012 року є датою до якої ТОВ НВКФ «Вісмас-Техно»зобов'язано добровільно виконати вимогу суду щодо передачі визначених судом документальних матеріалів фінансово-господарських відносин Управлінню Служби безпеки України у м. Києві.

Виходячи зі змісту постанови, суд приходить до висновку, що вона є чинною та може бути пред'явлена до органів державної виконавчої служби упродовж одного року з дати видачі, тобто до 13 січня 2013 року. У зв'язку із чим, твердження позивача про втрату її сили є необґрунтованими.

Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VІ судочинство в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною третьою статті 8 Конституції України, передбачено, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р. № 2453-VІ у системі суддів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Апеляційним судом з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення, є серед інших, Апеляційний суд м. Києва.

Пунктом п'ятим частини 1 статті 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»Апеляційний суд здійснює повноваження, визначені законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»від 18.02.1992р № ХІІ оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право, зокрема, з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку.

Абзацом третім п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства»від 28.03.2008 р. № 2 передбачено, що у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за рішенням суду можуть бути витребувані документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів.

Згідно із статтею 1 Закону № 606-ХІХ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Аналіз норм зазначеного законодавства дає підстави вважати, що постанова Апеляційного суду м. Києва є постановою суду, який розглядає цивільні, кримінальні, а також справи про адміністративні правопорушення, проголошена іменем України та має обов'язковість виконання, в тому числі примусового, на всій території України.

У зв'язку із зазначеним, постанова Апеляційного суду м. Києва є постановою суду в розуміння пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є виконавчим документом.

Згідно вимог частини 2 статті 25 Закону № 606-ХІХ державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, Відділом державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві, на підставі вказаної постанови Апеляційного суду м. Києва, заяви Управління Служби безпеки України у м. Києві від 02 березня 2012 року, та за відсутністю підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2012 року, та надано вимогою від 03 березня 2012 року боржнику строк для добровільного виконання постанови суду, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Відділу виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 31530378 від 03 березня 2012 року, вимоги державного виконавця від 03 березня 2012 року, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 31530378, а також щодо скасування вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця, задоволенню не підлягають.

Частиною другою статті 27 Закону № 606-ХІХ передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно ч. 2 ст. 75 Закону № 606-XIV у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, як вбачається із вказаних норм закону, постанова про накладення штрафу на боржника - посадову особу може бути винесена лише у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 06.03.2012р. державним виконавцем було здійснено вихід за місцезнаходженням ТОВ НВКФ «Вісмас-Техно», з метою витребування всіх документальних матеріалів щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТВК «Град»за період з 20.08.2010р. по 11.01.2012р., за результатами якого було складено Акти державного виконавця від 06.03.2012р.

У зв'язку з невиконанням постанови суду, 06 березня 2012 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на ТОВ НВКФ «Вісмас-Техно»у розмірі 170, 00 грн.

Суд, враховуючи вище не погоджується з винесеною постановою про накладення штрафу від 06 березня 2012 року, з огляду на наступне:

Зазначеною вище постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та вимогою, позивачу було надано строк для добровільного виконання постанови суду до 09 березня 2012 року.

Тому, винесення 06 березня 2012 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві постанови про накладення на позивача штрафу у розмірі 170, 00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, тобто до дати встановленої вимогою державного виконавця, є неправомірним, прийнята постанова підлягає скасуванню, а дії щодо винесення даної постанови протиправними.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 06 березня 2012 року про накладення штрафу у розмірі 170, 00 грн. та скасування вказаної постанови підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про те, що відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2012 року та вимогу від 03 березня 2012 року, однак застосування до позивача штрафу у розмірі 170, 00 грн. постановою від 06 березня 2012 року є протиправною, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 181, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно»задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві від 06 березня 2012 року ВП № 31530378 про накладення штрафу у розмірі 170, 00 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 16, 00 грн. (шістнадцять гривень, 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13.04.2012 р.