Постанова № 23927705, 11.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2012 року 16:58 № 2а-1843/12/2670

За позовом Приватного підприємства "Ярус" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання незаконними дій, скасування податкової вимоги від 06.12.2011р. №3569 та рішення про опис майна від 23.12.2011р.

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Четвертак Я.І.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Ярус»(далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Оболонському м. Києва), у якому просить суд:

- визнати незаконними дії ДПІ у Оболонському м. Києва щодо нарахування пені у сумі 26 480,54 грн.;

- скасувати податкову вимогу № 3569 від 06.12.2011;

- скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 23.12.2011.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу форми «Ю»від 06.12.2011 № 3569 на суму пені 26 480,54 грн. за платежами: податок на прибуток приватних підприємств, податок на додану вартість.

З листа ДПІ у Оболонському м. Києва від 20.01.2012 № 1696/10/23-614 вбачається, що вищевказана пеня була нарахована за матеріалами планової виїзної перевірки ПП «Ярус» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2010, за наслідком якої було складено акт від 01.06.2011 № 236/23/2/32980000, у відповідності до ст. 129 Податкового кодексу України (далі ПК України).

У запереченнях проти позову представник відповідача зазначив, що пеня була нарахована на підставі пп.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Вказаною перевіркою було встановлено заниження ПП «Ярус»податку на прибуток на загальну суму 161 419,00 грн., а також податку на додану вартість у сумі 4 167,00 грн. та неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, серпень 2010 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковою службою було винесено податкові повідомлення-рішення 16.06.2011 на відповідні суми податку на прибуток та на додану вартість, з урахуванням штрафних санкцій, зобовязання за якими були погашені позивачем у встановлений законодавством строк.

При цьому, 23.12.2011 ДПІ у Оболонському м. Києва було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з урахуванням наступного.

Пунктом 129.1 ст. 129 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що пеня нараховується:

129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

До набрання чинності ПК України відносини у сфері нарахування податковими органами пені врегульовувалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181).

Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 ст. 16 Закону № 2181 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Наступні пункти ст. 16 Закону № 2181 врегульовують питання початку нарахування пені, її розмір, зупинення та закінчення строків нарахування тощо.

Аналізуючи зміст зазначених статей ПК України та Закону № 2181, суд вбачає різні склади правопорушень, оскільки в одному випадку пеня нараховується на суму податкового боргу, а в іншому (ПК України) на суму нарахованого податкового зобовязання.

При цьому, суд приймає до уваги те, що правопорушення - заниження податкових зобовязань, за вчинення якого позивачу було нараховано пеню на підставі ст. 129 ПК України, було вчинено до набрання чинності ПК України. Виявлені (встановлені) такі порушення були актом перевірки від 01.06.2011, а донараховано суму занижених податкових зобовязань було податковими повідомленнями-рішеннями від 16.06.2011.

Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).Лише з цього моменту норми ПК України мають зворотню силу в частині застосування штрафних санкцій за правопорушення вчинення до набрання чинності норм цього кодексу з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

За податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Виходячи з викладеного, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, в т. ч. і пеня, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством (вищевикладений правовий аналіз повідомлявся листом Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 р. N 2198/11/13-11).

Приймаючи до уваги те, що пеня була нарахована позивачу за заниження податкового зобовязання на суму такого заниження та за весь період заниження (на підставі пп.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України), що також вбачаться з наданого відповідачем розрахунку пені, а Законом № 2181, який діяв на момент вчинення правопорушення, вищезазначений склад порушення передбачений не був (пп. 16.1.1 п.16.1 ст. 16 якого встановлено нарахування пені лише на суму податкового боргу (а не податкового зобовязання виявленого податковою службою або платником податку самостійно) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача з нарахування ПП «Ярус»пені.

Поряд з цим, суд не приймає до уваги те, що таке правопорушення було виявлено згідно акту перевірки від 01.06.2011 № 236/23/2/32980000 після набрання чинності Податковим кодексом України з огляду на те, що вчинено воно було до набрання зазначеним кодексом чинності та змін до нього від 06 серпня 2011року.

З огляду на протиправність дій відповідача щодо нарахування пені у сумі 26 480,54 грн., податкова вимога № 3569 від 06.12.2011, сформована на ту ж суму пені з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки дії податкового з нарахування пені у сумі 26 480,54 грн. та податкова вимога № 3569 від 06.12.2011 є протиправними, що унеможливлює наявність обовязкової умови для виникнення права податкової застави - несплату у встановлені законом строки суми грошового зобов'язання, рішення ДПІ у Оболонському м. Києва від 23.12.2011 про опис майна у податкову заставу з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних дій та рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва щодо нарахування приватному підприємству «Ярус»пені у сумі 26 480,54 грн.

Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Оболонському районі № 3569 від 06.12.2011.

Визнати протиправним і скасувати рішення від 23.12.2011 про опис майна приватного підприємства «Ярус»у податкову заставу.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.04.12 р.