Постанова № 23927453, 05.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 квітня 2012 року 16:10 № 2а-263/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвапровизнання протиправними дій з проведення позапланової перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2011 №0011592310 та від 19.12.2011 № 0011602310, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва з проведення позапланової перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011592310 та від 19.12.2011 № 0011602310.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю правових підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія», а також тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач -ТС», прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0011592310, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 100 888,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 004,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0011602310, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80 891,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12 805,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011592310 та від 19.12.2011 № 0011602310. Так, відповідачем вказано на нікчемність господарських операцій між товариством обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач -ТС»як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»22.03.2012 подано клопотання про розгляд справи №2а-263/12/2670 у порядку письмового провадження, представник державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва проти задоволення клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження не заперечував. У зв'язку з викладеним, на підставі положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС»за період з 01.09.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445.

Перевірка здійснювалась відповідно до підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 01.12.2011 №2373.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, а також підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач -ТС», прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0011592310, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 100 888,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 004,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0011602310, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80 891,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12 805,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із статтею 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

З матеріалів справи вбачається, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»надіслано запит від 07.07.2011 №9592/10/23-1011, в якому товариству пропонувалось протягом 10 днів з моменту отримання запиту надати органу державної податкової служби копії документів щодо документального підтвердження господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС».

Запит отримано товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»25.07.2012, проте відповідні документи надано до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва лише 02.12.2011. Тобто після призначення позапланової невиїзної перевірки згідно з наказом державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 01.12.011 №2373.

За таких обставин, позивачем не дотримано 10 - денного строку, визначеного приписами Податкового кодексу України та безпосередньо самим запитом для надання необхідних документів.

Враховуючи зазначені обставини справи, підстави для проведення перевірки, наявність наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 01.12.011 №2373, повідомлення позивача про проведення названої перевірки 01.12.0211, суд дійшов висновку, що документальну позапланову невиїзну перевірку здійснено відповідачем згідно з вимогами Податкового кодексу України.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неможливості надання необхідних підтверджуючих первинних документів протягом 10 робочих днів через їх неналежний облік, оскільки приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З огляду на викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва з проведення позапланової перевірки, не підлягають задоволенню.

Аналізуючи доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»щодо протиправності податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011592310 та від 19.12.2011 № 0011602310, суд наголошує на наступному.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»(покупець) укладено договір купівлі-продажу виробів з граніту від 15.10.2010 №1510-2010.

Згідно з умовами названого договору (пунктів 2.1, 2.3) продавець зобов'язується здійснити поставку товару протягом п'яти діб з моменту одержання передоплати. Приймання-передання товару за кількістю і за якістю здійснюється шляхом підписання уповноваженим на те представником покупця видаткової накладної. При цьому, повноваження представника покупця повинні бути підтверджені довіреністю, належним чином оформленою на бланку суворої звітності.

На підтвердження реальності господарських операцій по договору від 15.10.2010 №1510-2010 товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»надано суду копії наступних документів:

договір купівлі-продажу виробів з граніту від 15.10.2010 №1510-2010;

податкові накладні від 29.10.2010 №102921, від 24.11.2010 №112402, від 30.11.2010 №113004, від 23.12.2010 №122303, від 24.12.2010 №122401, від 14.01.2011 №26, від 01.02.2011 №7, від 02.02.2011 №15, від 07.02.2011 №24, від 07.02.2011№25, від 11.02.2011 №37, від 11.02.2011 №38, від 14.02.2011 №39, від 28.02.2011 №67;

видаткові накладні від 02.02.2011 №15, від 23.12.2010 №122303, від 24.12.2010 №122401, від 14.01.2011 №26, від 30.11.2010 №113004, від 07.02.2011 №24, від 01.01.2011 №7, від 11.02.2011 №37, від 11.02.2011 №38, від 24.11.2010 №112402, від 29.10.2010 №9312, від 02.02.2011 №15, від 07.02.2011 №25, від 28.02.2011 №67;

акт від 14.02.2011 №1402-2011 про виготовлення конверту картонного;

рахунок-фактура від 02.02.2011 №15, від 23.12.2010 №122303, від 24.12.2010 №122401, від 30.11.2010 №113004, від 14.01.2011 №26, від 07.02.2011 №24, від 01.02.2011 №7, від 14.02.2011 №39, від 11.02.2011 №37, від 11.02.2011 №38, від 24.11.2010 №112402, від 29.10.2010 №102921, від 02.02.2011 №15, від 07.02.2011 №25, від 28.02.2011 №67.

Додатково, товариством з обмеженою відповідальністю«Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»надано копію листа товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС»від 16.10.2010 №85 за підписом директора ОСОБА_1, копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №221840, а також копію довідки про взяття на облік платника податків та копію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС».

В свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вказано на висновки актів перевірки від 06.07.2011 №824/23-10/36556942 щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС», від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445 щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»та вирок Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2010 №1-786/10 яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205 та частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідний вирок Печерського районного суду міста Києва набрав законної сили 05.11.2010, що підтверджується листом Печерського районного суду міста Києва від 21.02.2012 №1-786/10.

При цьому, вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 після реєстрації, зокрема, із застосуванням «підставних»осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС», самостійно та від імені ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні та установчі документи передав невстановленій досудовим слідством особі, що дало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід.

Також, відповідачем на обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вказано на те, що в ході перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС»встановлено формування податкового кредиту підприємствами-покупцями за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС», податкові зобов'язання якого не підтверджено. Аналіз податкової звітності останнього свідчить про відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Під час судового розгляду справи відповідач також зазначив, що податкові зобов'язання контрагента позивача є непідтвердженими, а з огляду на встановлені вироком Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2010 №1-786/10 обставини, суд дійшов висновку, що податкові накладні, видані товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС»підписані невстановленою особою, отже не відповідають вимогам до податкових накладних, встановлених Законом України «Про податок на додану вартість», у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС»та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія», суд виходить з наступного.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.10.2010 №1510-2010, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»(покупець) предметом договору є товар під яким розуміють вироби з граніту. При цьому, загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одниниці вимірювання і ціна одиниці вимірювання товару визначені у Специфікації, яка міститься в додатку №1 до цього договору і є невід'ємною його частиною.

Разом з тим, позивачем не надано суду дану Спеціфікацію, журналу реєстрації довіреностей на отримання товару товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС», а з аналізу податкових, видаткових накладних та рахунків-фактур вбачається зазначення також іншого товару, який не був предметом договору купівлі-продажу від 15.10.2010 №1510-2010.

Позивачем не обґрунтовано економічної доцільності укладення названого договору, підстав здійснення поставки товару, який не зазначено в договорі купівлі-продажу від 15.10.2010 №1510-2010.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС».

Наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, за відсутністю реального здійснення господарських операцій не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум по вказаним операціям.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено в акті перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»сформовано валові витрати за наслідком правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС».

Оскільки валові витрати не підтверджені належними первинними документами, зазначене призвело до заниження податку на прибуток підприємства.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдпостач-ТС», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності волевиявлення посадових осіб контрагента на здійснення господарської діяльності, відсутності трудових ресурсів, складських приміщень та інших матеріальних об'єктів необхідних для здійснення господарської операції на виконання взятих на себе господарських зобов'язань тощо, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445 та обґрунтованість визначення податкових зобов'язань із податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва при винесенні податкових повідомлень-рішень від 19.12.2011 №0011592310 та від 19.12.2011 №0011602310 допущено арифметичні помилки при визначенні розміру податкового зобов'язання платнику податків.

Так, податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011592310, позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 100 888,00 грн. Разом з тим, згідно з висновками акту перевірки від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445 позивачем занижено податок на прибуток: за 2010 рік у сумі -64 013,00 грн., а за 1 квартал 2011 року -38 876,00 грн., що в сумі складає 102 889,00 грн.

Проте враховуючи, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011592310 в цій частині права позивача не порушено, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011592310 не підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011602310 позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80 891,00 грн. Разом з тим, згідно з висновками акту перевірки від 05.12.2011 №1554/23-10/33302445 позивачем занижено податок на додану вартість: за жовтень 2010 року -у сумі 16 492,46 грн., за листопад 2010 року -у сумі 13 397,94 грн., за грудень 2010 року -у сумі 21 319,87 грн., за січень 2011 року -у сумі 4 946,67 грн.,за лютий 2011 року -у сумі 24 553,94 грн., що в сумі складає 80 710,88 грн., що на 180 грн. менше, ніж визначено податковим повідомленням-рішенням.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011602310 підлягає скасуванню в частині визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 180 грн.

Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, які застосовані до позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями також свідчить, що права позивача в цій частині не порушено.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково. Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.12.2011 №0011602310 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 180 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.