Постанова № 23926887, 12.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2012 року № 2а-1863/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В. Старець,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»про стягнення коштів,

встановив:

04 лютого 2012 року Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва (ДПІ у Заводському районі) звернулася в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»(ВАТ «Гідромеханізація», Товариство) про стягнення боргу по земельному податку.

Зазначили, що ВАТ «Гідромеханізація»ДПІ у Заводському районі взяте на податковий облік як платник податків з 08 жовтня 2004 року. Станом на 04 лютого 2012 року за Товариством рахується борг по земельному податку в сумі 2114 грн 91 коп., який сформований на підставі самостійно поданої податкової декларації. Податковою інспекцією вжито заходів, щодо погашення податкового боргу, зокрема винесено податкову вимогу.

Посилаючись на те, що ВАТ «Гідромеханізація»податкову вимогу в установленому законом порядку не оскаржили, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, в установлений строк заборгованість не сплатили, а також те, що для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача 2114 грн 91 коп. податкового боргу в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 14 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Представники відповідача в судові засідання 27 лютого 2012 та 12 березня 2012 жодного разу не з'являлися, причини неявки не повідомляли, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 15 лютого 2012 року, від 01 березня 2012 року. Розгляд справи по суті у звязку з неявкою відповідача переносився.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ВАТ «Гідромеханізація» належним чином про час і місце розгляду справи з їх участю та надав можливість реалізувати право на судовий захист.

Більше того, судом враховано, що письмових заперечень на позовну заяву, заяви про визнання позову, документів, вказаних в ухвалі суду від 14 лютого 2012 року, інших доказів по справі, заяв, клопотань відповідач не надсилав.

Крім того, згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

При цьому, в судові засідання не зявлялися і представники позивача, надавши заяву про можливість розгляду справи у їх відсутність.

Таким чином, враховуючи вказану неявку, суд керуючись частиною першою статті 41 КАС України фіксацію засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснював.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що пунктом 31.2 статті 31 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) передбачено, що строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Відповідно до пункту 285.1. статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пункт 285.2 зазначеної статті визначає, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

На виконання пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно пункту 287.3 статті 283 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 290.1 статті 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів, а саме, податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата з земельні ділянки державної або комунальної власності) від 27 січня 2011 року №586 із визначеними зобовязаннями за вересень 2011 року на суму 704 грн 97 коп., за жовтень 2011 року на суму 704 грн 97 коп., за листопад 2011 року на суму 704 грн 97 коп., суд приходить до висновку щодо своєчасності подання відповідачем до податкового органу податкової звітності, однак зазначає, що відповідач не сплачував у встановлені строки суми податкових зобовязань, що призвело до виникнення податкового боргу та підтверджується відповідним розрахунком.

Таким чином, загальна сума заборгованості ВАТ «Гідромеханізація»перед державним бюджетом становить 2114 грн 91 коп.

Контроль за правильністю обчислення і справляння плати плати за землю здійснюється органами державної податкової служби (ст. 9 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України, узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визначається сумою податкового боргу.

Отже, станом на день звернення до суду податковий борг відповідача по сплаті земельного податку з юридичних осіб, що виник внаслідок несвоєчасної сплати до бюджету платежів, є узгодженою сумою податкового зобовязання, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, позивачем виставлено Товариству податкову вимогу №599 від 31 серпня 2011 року, яка отримана ними 26 вересня 2011 року та на даний час є чинною і узгодженою.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що вимоги ДПІ у Заводському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»в дохід Державного бюджету кошти в розмірі 2114 грн 91 коп. на - р/р 34128999700003 в ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак