Постанова № 23926220, 25.04.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 2-а-1133/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Колективного багатопрофільного підприємства "Дорожник" до Каховської об'єднаної державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Колективне багатопрофільне підприємство «Дорожник» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2011 року № 0000361500 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання. Позивач вказує про те, що штрафні санкції застосовані за період 01.10.07 по 21.07.10 з пропуском строку, встановленого ст. 102.1 Податкового кодексу України (ПКУ).

Представник позивача Прядка В.М. подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягає.

Відповідно до статті 55 КАС України судом здійснено процесуальне правонаступництво шляхом допуску до судового розгляду Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, яка є правонаступником В.Лепетиської міжрайонної державної податкової інспекції, що підтверджується наказом ДПС України від 1512.11 № 247, випискою з ЄДР.

Каховська об'єднана державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби (відповідач) заперечує проти позову, вважає податкове повідомлення-рішення прийнятим відповідно до чинного законодавства, штрафні санкції застосовані в розмірі 50 % від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання 29966 грн. 98 коп. Відповідач подав заяву про розгляд справи без участі представника податкової інспекції.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у зв'язку з наданням представниками сторін відповідних заяв. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Колективне багатопрофільне підприємство «Дорожник» є юридичною особою, платником податків, знаходився на обліку в Горностаївському відділенні В.Лепетиської МДПІ. В жовтні 2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором Великолепетиської МДПІ Кульбідою М.С. проведено камеральну перевірку колективного багатопрофільного підприємства «Дорожник» з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.10.07 по 21.07.10 та земельного податку за період 30.10.08 - 31.03.10, якою було виявлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - несвоєчасно сплачувалась орендна плата в сумі 46691 грн. 88 коп. та земельний податок в сумі 3650 грн. 15 коп.

На підставі висновків перевірки В.Лепетиською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати та земельного податку. Позивач оскаржує тільки податкове повідомлення-рішення від 0000361500 від 28 жовтня 2011 року про застосування 14983 грн. 49 коп. штрафу за затримку на 396 календарних днів сплати суми 29966,98 грн. орендної плати з юридичних осіб. Розрахунок штрафу 14983 грн. 49 коп. наведений в додатку № 3 до акту перевірки, в якому вказано, що штраф нараховується за прострочення сплати орендної плати за період 12.03.08 по 18.09.09.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкова інспекція посилається на норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011. Главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування. Стаття 126 ПКУ передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

До набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" . Статтею 17 Закону 2181 було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства. Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 було передбачено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф , зокрема, при затримці , що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач не заперечує факту несвоєчасного погашення податкових зобов'язань та кількості днів прострочки. З розрахунків штрафних санкцій вбачається, що дата сплати податкових зобов'язань є 2008-2009 роки. Акт перевірки свідчить, що порушення строків сплати податкових зобов'язань були виявлені вже в 2011 році.

Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Виходячи з викладеного, штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрем,а винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Як засвідчує порівняльний аналіз змісту підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181 та приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, обидві ці норми встановлюють відповідальність за правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання. Відповідно склади правопорушення, передбаченого колишньою нормою Закону 2181 та нині чинною нормою Податкового кодексу України, у цьому разі збігаються. Але відповідальність за ст. 126 ПКУ є м'ягкшою у порівнянні з пп. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181-Ш. Зворотна дія ст. 126 Податкового кодексу України полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

У розглядуваній ситуації до платника може бути застосовано лише штраф у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання. Причому цей штраф не підлягає збільшенню до 50 відсотків, оскільки чинна з 1 січня 2011 року норма пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України не передбачає такого розміру штрафу. Аналогічну думку було викладено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 № 2198/11/13-11.

Крім того, суд вважає доводи позивача про пропущення строку для застосування штрафних санкцій обґрунтованими. З розрахунку суми 14983 грн. 49 коп. штрафу з порушенням 1095 днів був застосований штраф в сумі 8200 грн. 05 коп. за період 12.03.08- 21.10.08. Що стосується іншої частини штрафу 6783 грн. 44 коп. (14983,49 - 8200,05) за період сплати 11.11.08-18.09.09, то його розмір є завищеним, оскільки дорівнює 50 % несвоєчасно сплаченої орендної плати, розмір штрафних санкцій повинен дорівнювати 20% несвоєчасно сплачених платежів, або 2713,38 грн.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково. Податкове повідомлення-рішення визнається неправомірним та скасовується частково в сумі 12270,11 грн. (14983 грн. 49 коп. - 2713 грн. 38 коп.).

Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 122 грн. 70 коп. виходячи з відсотка задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково. Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції від 28 жовтня 2011 року № 0000361500 в частині застосування до колективного багатопрофільного підприємства "Дорожник" 12270,11 грн. штрафу ,

В решті вимог відмовити.

Відшкодувати колективному багатопрофільному підприємству «Дорожник» (Херсонська область, Горностаївський район, смт. Горностаївка, вул. Торгова, 18, код 03582132) з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 122 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.9