Постанова № 23925893, 03.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 травня 2012 р. № 2-а- 16984/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання -Крайник Т.О.,

за участю представників сторін: позивач -Пономаренко В.І., відповідач -Приймак Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Військової частини А1451 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Військової частини А1451, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив визнати дії відповідача щодо зняття коштів у сумі 12000 грн. з реєстраційного рахунку військової частини А1451 на виплату компенсації за речове майно незаконними, а також зобов'язати Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повернути кошти військовій частині А1451 у сумі 12000 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилаєтьс яна те, що списання вищевказаних коштів з реєстраційного рахунку ВЧ А1451 суперечить паспорту бюджетної програми 2101170 "Відновлення боєздатності, утримання, експлуатації, ремонт озброєння та військової техніки".

В запереченнях на адміністративний позов відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки виконавчі дії були проведені державним виконавцем відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 03.05.2012 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження, в склад якого входять виконавчі документи по виконанню судових рішень про стягнення з Військової частини А1451 грошової компенсації на користь громадян за неотримане речове майно, стягнення виконавчого збору та суми завданих збитків на користь держави.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 6 вказаного Закону закріплено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", з метою виконання вищевказаних судових рішень відділом ДВС було винесено 28.04.2011 року постанову про арешт коштів боржника - Військової частини А1451 (а.с. 27-32), яка в подальшому була надіслані УДК у Дзержинському районі м. Харкова.

Згідно п.25 постанови КМ України № 845 від 03.08.2011 року, державний виконавець виносить протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає, зокрема, про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів з його рахунків і подання відповідних підтверджуючих документів або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.

Відповідно п.27 постанови КМ України № 845 від 03.08.2011 року, державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.

Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.

У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.

Пунктом 31 постанови КМ України № 845 від 03.08.2011 року встановлено, що видатки боржника, щодо яких прийнято постанову про арешт рахунків боржника, здійснюються лише в частині видатків, які Бюджетним кодексом України визначені захищеними, у разі зазначення про це у судовому рішенні про стягнення коштів із зазначених рахунків.

Відповідно до п. 24 Постанови КМУ № 845 від 03.08.2011 року „Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах державного казначейства України, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

Відповідно до Постанови КМУ № 845 від 03.08.2011 року „Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

В ході дослідження вказаної постанови про арешт коштів позивача було встановлено, що відділ ДВС, надсилаючи останню, визначив рахунки, на які повинен накладатись арешт.

Судом встановлено, що згідно розподілу асигнувань спеціального фонду (код надходжень 25010400) бюджетної програми КПКВ 2101170 „Відновлення боєздатності, утримання експлуатація, ремонт озброєння та військової техніки" (КЕКВ 1150, ст. 3631), затвердженого командувачем Повітряних Сил ЗС України 02.09.11, військовій частині А1451 було перераховано грошові кошти у сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн. на закупівлю запасних частин, необхідних для відновлення спеціального обладнання автомобільних кранів, проведення їх поточного ремонту, експертного обстеження та повного технічного огляду (опосвідчення) (а.с. 6).

23.09.2011 року згідно платіжної вимоги за № Д/В 3-5 від 16.09.2011 року з посиланням на приписи ст.ст. 52, 65 Закону України «Про виконавче провадження»відбулось списання коштів з військової частини А-1451 по зведеному виконавчому провадженню згідно постанови про арешт коштів № ДВ/3-11 від 28.04.2011 року в розмірі 12000 грн. (а.с. 7).

Відповідно до п. 4 Наказу Міністра оборони України № 590 12.11.2010 року „Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України", джерелом фінансового забезпечення військової частини є кошти Державного бюджету, які виділяються і надходять на утримання та забезпечення її діяльності. Фінансове забезпечення військової частини здійснюється у відповідності із затвердженим встановленим порядком кошторисом за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Наказ Міністра оборони України № 356 від 16.06.2006 року „Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України" визначає, що власні надходження бюджетних установ поділяються на 2 групи: перша група - плата за послуги, що надаються бюджетним установам; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Також, відповідно до зазначеного Наказу, діяльність бюджетних установ, пов'язана з отриманням надходжень спеціального фонду, передбачає спрямування цих коштів на здійснення видатків, визначених у кошторисі за спеціальним фондом, і не має на меті отримання прибутку. Відповідно до зазначеного Наказу, кошти спеціального фонду, які надходять від забезпечуючого фінансового органу, спрямовуються виключно на цільові видатки, визначені забезпечуючим фінансовим органом, у межах кошторисних призначень за спеціальним фондом.

Відповідно до Постанови КМУ № 228 від 28.02.2002 року „Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень планується у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Військова частина діє на підставі паспортів бюджетних програм на 2011 рік затверджених Наказом Міністра оборони України та Міністром фінансів України №87/115 від 15.02.2011 року.

Таким чином, списання зазначених коштів з реєстраційного рахунку військової частини А1451 Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - суперечить паспорту бюджетної програми 2101170 «Відновлення боєздатності, утримання, експлуатація, ремонт озброєння та військової техніки».

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, дії державного виконавця не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, у звязку із чим заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, 162, ст. 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військової частини А1451 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними - задовольнити.

Визнати дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо зняття коштів у сумі 12000 грн. з реєстраційного рахунку військової частини А1451 на виплату компенсації за речове майно незаконними.

Зобов'язати Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повернути кошти військовій частині А1451 у сумі 12000 грн. (дванадцять тисяч грн.)..

Стягнути з Державного бюджету на користь Військової частини А1451 (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 3, код 08208941) судовий збір в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 04.05.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.