Постанова № 23924660, 08.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4580/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Куденкові К.О.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Торезької об'єднаної державної податкової інспекції

до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»

про стягнення з рахунків податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Торезька об'єднана державна податкова інспекція (надалі - позивач, Торезька ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (надалі - відповідач, ДП «Сніжнеантрацит») про стягнення коштів за податковим боргом з податку на прибуток підприємств з рахунків платника податків у розмірі 4 758 506,72 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, який виник на підставі податкових декларацій, що підлягає примусовому стягненню.

Позивачем надана заява від 25.04.2012р. №510/10/10-012-1 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з податку на прибуток підприємств з рахунків платника податків у розмірі 3 035 643,00 грн.

До судового засідання відповідачем надана заява від 25.04.2012р. №4/3-27-10-1711 (відзив) щодо визнання позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 035 643,00 грн. Також, відповідачем надана заява від 28.04.2012р. №14/3-27-10-1755, у якій, посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, відповідач просить розстрочити стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 035 643,00 грн., терміном на 84 місяці, з травня 2012р. по квітень 2019р. зі стягненням заборгованості по 1000,00 грн. щомісячно з травня 2012 року по квітень 2014 року, по 50 194,00 грн. з травня 2014 року по березень 2019 року, а в квітні 2019р. - 50 197,00 грн.

У судове засідання від 08.05.2012р. представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник позивача у судовому засіданні від 08.05.2012р. позовні вимоги підтримав, проти розстрочення виконання постанови не заперечував, про що дав відповідну письмову заяву.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 31906124, місцезнаходження: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, б. 32, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія а00 №292270.

Відповідачем подана до позивача податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2012р. №9013091583, якою визначено суму податку на додану вартість до сплати у розмірі 3 940 313,00 грн.

На підставі декларації з податку на прибуток підприємств від 10.05.2011р. №9002997472, з урахуванням відповідних уточнюючих декларацій, у відповідача виник податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 035 643,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком податкового органу.

У матеріалах справи наявні корінці першої податкової вимоги від 01.04.2002р. №1/172 та другої податкової вимоги від 03.06.2002р. №2/331, які отримані відповідачем 22.04.2002р. та 10.06.2002р. відповідно, про що зазначено на корінцях цих рішень.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Копії перелічених документів наявні у матеріалах справи.

До судового засідання відповідачем надана заява про визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, та у розмірі заявленої суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог та безпідставність наданих відповідачем заперечень.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, як вказувалось вище, відповідачем подана заява від 28.04.2012р. №14/3-27-10-1755 про розстрочення виконання постанови.

Відповідно вказаної заяви, відповідач посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, просить розстрочити виконання постанови, шляхом стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 035 643,00 грн., терміном на 84 місяці, з травня 2012р. по квітень 2019р. зі стягненням заборгованості по 1000,00 грн. щомісячно з травня 2012 року по квітень 2014 року, по 50 194,00 грн. з травня 2014 року по березень 2019 року, а в квітні 2019р. - 50 197,00 грн.

На підтвердження факту тяжкого фінансового стану відповідача, останнім надані: звіт про фінансові результати за 2011р., баланс на 31.12.2011р. довідки з фінансово-господарської діяльності відповідача.

Частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку щодо необхідності встановлення порядку виконання рішення шляхом розстрочення стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 035 643,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про визнання позовних вимог Торезької об'єднаної державної податкової інспекції прийняти.

2. Позов Торезької об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (ідентифікаційний код 31906124, місцезнаходження: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, б. 32) у банках, обслуговуючих зазначеного платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток грошові кошти у сумі 3 035 643 (три мільйони тридцять п'ять тисяч шістсот сорок три) гривні 00 копійок (код платежу 11020100, отримувач: Державний бюджет, ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 38024012, рахунок № 31110002700078).

3. Заяву Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про встановлення порядку та способу виконання рішення задовольнити.

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 травня 2012 року у справі №2а/0570/4580/2012 на 84 (вісімдесят чотири) місяців, починаючи з травня 2012 року, шляхом сплати Державним підприємством «Сніжнеантрацит» суми боргу у розмірі 3 035 643 (три мільйони тридцять п'ять тисяч шістсот сорок три) гривні 00 копійок щомісячними платежами у розмірі: 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок щомісячно з травня 2012 року по квітень 2014 року, по 50 194 (п'ятдесят тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 00 копійок з травня 2014 року по березень 2019 року, а в квітні 2019 року - 50 197 (п'ятдесят тисяч сто дев'яносто сім) гривень 00 копійок

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 8 травня 2012 року, повний текст виготовлено 11 травня 2012 року.

6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.