Постанова № 23923973, 03.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2012 р. Справа №2а-780/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Військової частини А 1656

про визнання протиправними дій та стягнення,

за участю предстаників:

позивач - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача - Дудар Віктор Миколайович, посвідчення УК № 151679.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Військової частини А 1656 про визнання дій стосовно порушення порядку направлення у службові відрядження та не проведення розрахунків по грошовому забезпеченню протиправними; стягнення відшкодування добових витрат на службові відрядження в сумі 5700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні з військової служби позивачу не відшкодовані витрати на службові відрядження в сумі 570грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 03.04.2012 року, підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з причин, викладених у письмових запереченнях (а.с.26).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу Командира військової частини А 1656 від 29.11.2011 року № 270 старшого лейтенанта ОСОБА_1 інженера відділення засобів управління командно - технічного вузла військової частини А 1554, наказом Міністра оборони України від 01.09.2011 року № 925, відповідно до пунктів 10, 34 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України, за його згодою, звільнено від займаної посади, припинено дію контракту про проходження військової служби, виключено зі списків особового складу Збройних Силах України та направлено для подальшого проходження військової служби до Служби Безпеки України (а.с.6).

Таким чином, всі правовідносини, що виникають між ОСОБА_1 та військовою частиною А 1656, у тому числі з командуванням зазначеної частини, з приводу проходження військової служби, звільнення, виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі врегульовані Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 «Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Порядок № 1153).

Згідно з ч. 3 п. 242 розділу «Порядок звільнення» Порядку № 1153 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Судом встановлено, що під час проходження військової служби у Військові частині А 1656 ОСОБА_1 був відряджений терміном на 5 днів до м. Севастополя на навчально - методичні збори з випускниками ВВНЗ та знаходився у відрядженні з 07.09.2009 року по 13.09.2009 року, що підтверджується Посвідченням про відрядження від 04.09.2009 року № 508 (а.с.7); до м. Севастополя на організацію та підготовку молодого поповнення та знаходився у відрядженні з 29.09.2010 року по 10.11.2010 року, що підтверджується Посвідченням про відрядження від 29.09.2010 року № 572 (а.с.8); до м. Севастополя на навчання молодого поповнення та знаходився у відрядженні з 11.05.2011 року по 20.06.2011 року, що підтверджується Посвідченням про відрядження від 11.05.2011 року № 356 (а.с.9); терміном на 30 днів до м. Севастополя на проведення занять з молодим поповненням та знаходився у відрядженні з 04.10.2011 року по 10.11.2011 року, що підтверджується Посвідченням про відрядження від 03.10.2011 року № 771/1 (а.с.10).

Під час правовідносин ОСОБА_1 з Військовою частиною А 1656 діяла Постанова Кабінету міністрів України № 663 від 23.04.1996 року «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», пунктом 6 якої встановлено, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності оригіналів підтвердних документів відшкодовуються витрати:

- на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;

- на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання;

- на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

- на користування постільними речами в поїздах;

- на комісійні у разі обміну валюти.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, погоджених з керівником.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 затверджена Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон (далі - Інструкція № 59).

Відповідно до п. 1 Загальних положень Інструкції № 59 Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Пунктами 4, 5 Загальних положень Інструкції № 59 передбачено, що підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за формою згідно з додатком до цієї Інструкції. Підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Згідно з п. 7 Загальних положень Інструкції № 59 підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження. Підприємство самостійно встановлює порядок ознайомлення працівника, який направляється у відрядження за кордон, з його фінансовими зобов'язаннями, що регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» та цією Інструкцією.

Відповідно до п.8 Загальних положень Інструкції № 59 днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Пунктами 15, 16 Загальних положень Інструкції № 59 встановлено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави. Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 98.

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

Відповідно до Інструкції № 59 та Постанови Кабінету Міністрів України № 98 від 02.02.2011 року «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» визначено, що сума добових витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів по Україні складає 30 грн.

Відповідно до Посвідчення про відрядження від 04.09.2009 року № 508 ОСОБА_1 знаходився у службовому відрядженні у м. Севастополі на навчально - методичні зборах з випускниками ВВНЗ у період з 07.09.2009 року по 14.09.2009 року, тобто 8 діб, що підтверджується відбитками печаток на посвідченнях.

Відповідно до Посвідчення про відрядження від 29.09.2010 року № 572 ОСОБА_1 знаходився у службовому відрядженні у м. Севастополя на організації та підготовці молодого поповнення у період з 29.09.2010 року по 10.11.2010 року, тобто 63 доби, що підтверджується відбитками печаток на посвідченнях.

Відповідно до Посвідчення про відрядження від 11.05.2011 року № 356 ОСОБА_1 знаходився у службовому відрядженні у м. Севастополя на навчаннях молодого поповнення у період з 11.05.2011 року по 20.06.2011 року, тобто 77 діб, що підтверджується відбитками печаток на посвідченнях.

Відповідно до Посвідчення про відрядження від 03.10.2011 року № 771/1 ОСОБА_1 знаходився у службовому відрядженні у м. Севастополя на проведенні занять з молодим поповненням у період з 04.10.2011 року по 11.11.2011 року, тобто 39 діб, що підтверджується відбитками печаток на посвідченнях.

Наказом Міністерства Оборони України від 17.01.2000 року № 9 затверджено Інструкцію про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України, як зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2000 року за № 58/4279 (далі - Інструкція № 9). Вказана Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Міністерства оборони України від 29.08.2011 року № 530, яким затверджена Інструкція про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України, яка зареєстрована Міністерстві юстиції України 22.09.2011 року за № 1115/19853 (далі - Інструкція № 530).

Згідно з п. 1.11 Інструкції № 530 виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення проводяться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження.

Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину або цивільну установу, на підприємство, в організацію, то зазначені відмітки завіряються у начальника органу управління (командира підрозділу) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а за їх відсутності - у місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування.

Враховуючи, що посвідчення про відрядження від 04.09.2009 року № 508, від 29.09.2010 року № 572, від 11.05.2011 року № 356, від 03.10.2011 року № 771/1 відповідають вимогам Інструкції № 59 та містять всі необхідні реквізити, суд приймає їх як належний доказ знаходження ОСОБА_1 у службових відрядженнях у вказані у посвідченнях періоди.

Пунктами 1.9 вказаних Інструкцій передбачено, що тривалість відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня повернення до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем повернення із відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24 години включно днем вибуття вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, то у строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день повернення відрядженого до пункту постійної служби.

Крім того, відповідно до п. 1.6 вказаних Інструкцій направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 1.2 цієї Інструкції, та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування військової частини або назви підприємства, куди відряджений військовослужбовець, строку та мети відрядження.

До матеріалів адміністративної справи надані витяги з наказів.

Відповідно до Витягу з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 168 від 07.09.2009 року по військовій частині А 1554, відповідно до якого вважати такими, що вибули 07.09.2009 року у відрядження лейтенанта ОСОБА_1, інженера відділення засобів управління командно - технічного вузла в м. Севастополь військова частина А 1656 на 5 діб з 07.09.2009 року по 11.09.2009 року. З 07.09.2009 року з зняти з продовольчого забезпечення. Підстава - телефонограма від 02.09.2009 року № 26/02/09/ОВ (а.с.40).

Згідно з Витягом з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 173 від від 14.09.2009 року по військовій частині А 1554, відповідно до якого вважати такими, що прибули 14.09.2009 року та приступили до виконання службових обов'язків з відрядження лейтенанта ОСОБА_1, інженера відділення засобів управління. Підстава - посвідчення про відрядження від 04.09.2009 року № 508 (а.с.41).

Відповідно до Витягу з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 184 від 29.09.2010 року по військовій частині А 1554, відповідно до якого вважати такими, що вибули 29.09.2010 року у відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_1, інженера відділення засобів управління командно - технічного вузла в м. Севастополь, - для підготовки та навчання молодого поповнення. Підстава - телефонограма від 27.09.2010 року № 99/ВОС (а.с.38).

Згідно з Витягом з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 228 від від 30.11.2010 року по військовій частині А 1554, відповідно до якого вважати такими, що прибули 30.11.2010 року та приступили до виконання службових обов'язків з відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_1, інженера відділення засобів управління Підстава - посвідчення про відрядження від 29.09.2010 року № 572 (а.с.39).

Відповідно до Витягу з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 86 від від 12.05.2011 року по військовій частині А 1554 продовжено відрядження до військової частини А 1656 м. Севастополь у зв'язку з продовженням навчання молодого поповнення терміном на 30 діб з 11.05.2011 року по 09.06.2011 року старшому лейтенанту ОСОБА_1, інженеру відділення засобів управління командно - технічного вузла. Підстава - телефонограма від 31.03.2011 року № 39/ВЛС (а.с.36).

Згідно з Витягом з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 137 від від 26.07.2011 року по військовій частині А 1554, відповідно до якого вважати такими, що прибули 26.07.2011 року та приступили до виконання службових обов'язків з відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_1, інженера відділення засобів управління командно - технічного вузла. З 11.11.2011 року зарахувати на продовольче забезпечення. Підстава - посвідчення про відрядження (а.с.37).

Відповідно до Витягу з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 186 від від 04.10.2011 року, відповідно до якого вважати такими, що вибули 04.10.2011 року у відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_1, інженера відділення засобів управління командно - технічного вузла в м. Севастополь, - для навчання молодого поповнення з 04.10.2011 року зняти з продовольчого забезпечення на підстав телефонограми від 26.09.2011 року № 86/ВОС (а.с.34).

Згідно з Витягом з наказу Командира військової частини А 1554 (по стройовій частині) № 214 від від 11.11.2011 року, відповідно до якого вважати такими, що прибули 11.11.2011 року та приступили до виконання службових обов'язків з відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_1, інженера відділення засобів управління командно - технічного вузла. З 11.11.2011 року зарахувати на продовольче забезпечення. Підстава - посвідчення про відрядження від 03.10.2011 року № 771/2 (а.с.35).

Крім того, до матеріалів адміністративної справи наданий витяг з Книги вихідних телефонограм відділення особового складу та стройового військової частини А 1656 (а.с.31-33).

Суд звертає увагу учасників процесу, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідачем на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої невиплати компенсації за отримане речове майно звільненим військовослужбовцям.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення відшкодування добових витрат на службові відрядження в сумі 5700 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання дій Військової частини А 1656 стосовно порушення порядку направлення у службові відрядження та не проведення розрахунків по грошовому забезпеченню протиправними, суд зазначає наступне.

Як зазначене відповідачем та не заперечується позивачем оригінали посвідчень про відрядження не були надані у повному обсязі відповідачу та знаходилися на руках у ОСОБА_1, що позбавляло відповідача можливості вчасно та у повному обсязі провести нарахування та виплату у встановленому діючим законодавством порядку добових за службовими відрядженнями.

Таким чином, у даному випадку дії відповідача не можуть бути визнані протиправними.

Що стосується твердження відповідача про те, що позивачем пропущений 6-ти місячний строк для звернення з адміністративним позовом до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 звільнений з військової служби з 29.11.2011 року, що підтверджується витягом з наказу Командира військової частини А 1656 від 29.11.2011 року № 270.

Таким чином, строк для звернення з адміністративним позовом до суду повинен починати свій перебіг з моменту звільнення позивача з військовою служби, тобто з 29.11.2011 року, оскільки повний розрахунок з позивачем повинен бути здійснений у момент звільнення, як це передбачено Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 «Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», відповідно до якого військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не пропущений, встановлений частиною 2 статті 99 КАС України строк для звернення з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 1656 (99028, АР Крим, м. Севастополь, вул. Надії Островської, 8-а; код ЄДРПОУ 08271023,) на користь ОСОБА_1 відшкодування добових витрат на службові відрядження в сумі 5700 грн.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.