Постанова № 23923938, 19.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2012 р. Справа №2а-3165/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої О.Л., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

Щепанської Ольги Анатоліївни

до Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополь, Севастопольського апеляційного адміністративного суду

про спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Щепанська Ольга Анатоліївна звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополь, Севастопольського апеляційного адміністративного суду про зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя до Севастопольського апеляційного адміністративного суду незаконно утриману суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12301,90 грн. з подальшою виплатою поверненої суми Щепанській Ользі Анатоліївні.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 19.04.2012 року не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Від відповідача до дня розгляду спавши надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.66-67).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.02.2012 року поновлено строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Суд, розглянувши клопотання учасників процесу, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив розглянути справу на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою № 2870-ІІІ від 29.11.2011 року «Про обрання суддів» Щепанська Ольга Анатоліївна обрана на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду безстроково (а.с.9-10).

Постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 року № 299-VI «Про обрання суддів» Щепанська Ольга Анатоліївна обрана на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду, раніше обраних безстроково (а.с.12).

Відповідно до довідки щодо нарахування щомісячного довічного грошового утримання за вислугу років судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду, за підписом в.о. голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду Дугаренко О.В., стаж роботи судді Щепанської Ольги Анатоліївни (з урахуванням навчання денною формою у Харківсьому юридичному інституті ім.. Ф.Е. Дзержинського) на 22.03.2012 року становить 32 роки 06 місяців 18 день, з яких стаж роботи на посаді судді 24 роки 04 місяці 10 днів (а.с.6).

Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі є територіальним органом Державної казначейської служби України (Казначейство України), яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра. Основними завданнями Казначейства України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України як спір за зверненням юридичної особи до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної), дій чи бездіяльності, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Так, на вимогу частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи на вимогу положень статті 19 Конституції України, приписи якої нормами прямої дії, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З положень статті 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Відповідно до статті 22 Конституції України зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріпленої у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Держава, за приписами статті 130 Конституції України, забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність суддів забезпечується в тому числі і окремим порядком фінансування судів, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Конституційний суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо гарантій незалежності суддів у своїх рішеннях, зокрема, від 24.06.1999 року справі № 6-рп/99, від 20.03.2002 року у справі № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01.12.2004 року у справі № 19рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 01.12. 2004 року у справі № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11.10.2005 року у справі № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 року у справі № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів).

У вказаних рішеннях зазначено, що за змістом ст. 126 Конституції України положення частини третьої ст. 11 Закону України «Про статус суддів» у взаємозв'язку з частиною восьмою ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинній до 01.01.11 року) визначалось, що суддя, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок -50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчисляється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» встановлено, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного суду України, Верховного суду України, вищих спеціалізованих судів - 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного утримання, належного їм у разі виходу у відставку. Ця постанова втратила чинність відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1097 «Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» одночасно з набранням чинності статтями 129 і 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - з 1 січня 2012 року.

З огляду на викладене, до 1 січня 2012 року за суддями, що мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді зберігається право на отримання щомісячного грошового утримання.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Розділом IV Податкового кодексу України врегульований порядок справляння податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 165.1.1«е» п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено окремий статус щомісячного довічного грошового утримання для суддів, які вийшли у відставку, та для суддів, які продовжують працювати. Крім того, законодавець надав право судді отримувати або пенсію, або щомісячне довічне грошове утримання, що виключає можливість включення грошового утримання до доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що одатковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

З аналізу норм, нормативно-правових актів, чинних на час розгляду справи, що регулюють спірні питання, зважаючи на чинність пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.05р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яким передбачена виплата цього грошового утримання до 01 січня 2012 року, аналізуючи зміст норм, що регулюють оподаткування такого доходу як «грошове утримання» як до 1 січня 2011 року, так і з набранням законної сили Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що зміст терміну не змінився. Поняття «щомісячне грошове утримання» також не змінилось і є єдиним, як для тих суддів, які мають право на відставку і продовжують працювати на посаді судді, так і для тих, що знаходяться у відставці. Воно має єдину правову природу, єдину економічну сутність, а отже ці два поняття є тотожними, а тому і норми податкового законодавства мають застосовуватись до них однаково.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі (код ЄДРПОУ 23895637; м. Севастополь, 99011, вул. Балаклавська, 9) повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя до Севастопольського апеляційного адміністративного суду незаконно утриману суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12301,90 грн. з подальшою виплатою поверненої суми Щепанській Ользі Анатоліївні.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.