Постанова № 23923891, 05.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2011 р. Справа №2а-4058/11/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Жигалової К.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представники за дов.,

від відповідача - ОСОБА_3, представник за дов.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Будинок творчості «Актор»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Будинок творчості «Актор» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004241502/0 від 28.12.10р.

Ухвалами суду від 06.04.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях. Також пояснив, що на наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки декларацій за жовтень 2010р.. було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень було прийнято податкове повідомлення - рішення №0004241502 від 28.12.10р. Представник відповідача зазначив, що податковий орган діяв відповідно до вимог закону, в межах повноважень, тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Приватне акціонерне товариство «Будинок творчості «Актор» (ІПН 051174101124) зареєстровано як платник податків на додану вартість, про що свідчить свідоцтво серії НБ№180799 від 25.01.10р.

Судом встановлено, що з 06.12.2010р. по 10.12.2010р. посадовими особами ДПІ у м. Ялта була здійснена документальна невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з контрагентом СП «Основа-Солсіф» за жовтень 2010р., за результатами якої складений акт перевірки №4365/05117416/15-2 від 13.12.2010 р.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством за жовтень2010р., відповідно до декларації з податку на додану вартість, позивачем включено до податкового кредиту у жовтні 2010р. суму податку на додану вартість у розмірі 93961,00 грн. по контрагенту СП «Основа-Солсіф» по податкової накладної №791 від 31.10.10р., у якої не повністю вказано номенклатуру будівельно-монтажних робіт (послуг) та їх кількість, тобто платником у жовтні 2010р. завищена сума від'ємного значення на суму 5611,00 грн., яка включена до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 88350,00 грн.

На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 28.12.2010 № 0004241502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 106020,00 грн., з яких 88350,00 грн. основний платіж, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17670,00 грн.

Крім того, 26.11.10р. позивачем до відповідача був наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Позивач не погодився з висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, прийнятим відносно нього податковим повідомленням-рішенням та вважає, що підстав для таких висновків та винесення податкового повідомлення-рішення у відповідача на підставі норм законодавства не було.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

П.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з податковою накладною від 31.10.10р. №791 за договором поставки №50/01-03, складеного з ВАТ СП «Основа-Солсіф» за виконання будівельно-монтажних робіт за жовтень 2010р., сума сплати за виконані роботи складає 563768,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 93961,33 грн.

Розрахунки позивача за виконання вищевказаних робіт підтверджуються платіжними дорученнями №1455 від 29.11.10р. на суму 150000,00 грн., №1497 від 13.12.10р. на суму 413768,00 грн.

Відповідно до п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа - Солфіс» (ІПН 200573126650) зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво серії НБ № 216274 від 02.10.02р.

Таким чином, суд зазначає, що недотримання підприємством порядку, передбаченого підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що податкова накладна, надана позивачем до органу державної податкової служби, була виписана на підставі реальних господарських операцій, які не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку, були чинними на момент розгляду справи і незважаючи на недоліки, на які посилається відповідач, у справі дають можливість ідентифікації контрагента позивача, достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

А відтак, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими та неправомірними, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 05.07.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови виготовлений 11.07.11р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта №0004241502/0 від 28.12.10р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь від Приватного акціонерного товариства «Будинок творчості «Актор» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.