Постанова № 23923861, 06.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2011 р. Справа №2а-7635/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Жигалової К.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Курорт-сервіс 2009»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: Приватне підприємство «Курорт-сервіс 2009» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000701502/0 від 17.03.10р., №0000701502/1 від 02.06.10р.

Ухвалами суду від 11.06.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. У письмовому запереченні позов не визнав з тих підстав, що висновки по акту документальної невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податкового кредиту податку на додану вартість за листопад 2009р. позивача відносно завищення податкового зобов'язання на суму 15953,00 грн. є такими, що не суперечать чинному законодавству. Представник відповідача зазначив, що податковий орган діяв відповідно до вимог закону, в межах повноважень, тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Ялта уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Приватне підприємство «Курорт-сервіс 2009» 02.07.07р. зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво Серії А01 №663020.

Судом встановлено, що 29.01.10р. Державною податковою інспекцією в м. Ялта проводилась зустрічна перевірка взаємовідносин Приватного підприємства «Курорт-сервіс 2009» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пори року - Крим", яке знаходиться в стадії банкрутства - ліквідації на підставі постанови Господарського суду АР Крим по справі № 2-6/856-2009 від 20.10.09р., ліквідатором призначено ОСОБА_1.

ТОВ "Пори року - Крим" за запитом ДПІ в м. Ялта №1828/10/15-2 від 29.01.10р. були направлені податкова накладна №519 від 30.11.09; податкова накладна №520 від 30.11.09; податкова накладна №521 від 30.11.09; податкова накладна №524 від 30.11.09; податкова накладна №527 від 30.11.09; податкова накладна №528 від 30.11.09, які підтверджують надання послуг ТОВ «Пори року - Крим» Приватному підприємству «Курорт сервіс 2009»за листопад 2009р. на загальну суму 95715,42 грн., у тому числі податку на додану вартість у сумі 15952,57 грн.

За результатами документальної невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за листопад 2009р., на підставі документів, наданих ТОВ "Пори року - Крим", було складено акт від 04.03.10 №623/15-2/36539513, яким встановлено, що у декларації з ПДВ за листопад 2009р., згідно пункту 2 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХII, ризик неправомірного виписування податкових накладних платником занижено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.27) у розмірі 15953 грн. та відповідно підлягає збільшенню.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000701502/0 від 17.03.10 р. про сплату донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 15953,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6381,00 грн.

31.03.10р. позивач направив скаргу до ДПІ в м. Ялта, надав до неї копії оригіналів оскаржуваних податкових накладних, які були надані ТОВ "Пори року - Крим.

Рішенням від 27.05.10р. №10783/10/25-0 скарга залишена без задоволення, з посиланням на те, що копії податкових накладних, які було надано ПП "Курорт-сервіс 2009", не співпадають з такими, що було надано ТОВ "Пори року - Крим" раніше.

09 червня 2010 року ПП "Курорт-сервіс 2009" отримало повторне податкове повідомлення-рішення №0000701502/1 від 02.06.10р.

Позивач не погодився з висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, прийнятим відносно нього податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що підстав для таких висновків та винесення податкових повідомлень-рішень у відповідача на підставі норм законодавства не було.

Під час розгляду справи був допитаний у якості свідка ОСОБА_2, яка пояснила, що 01.11.2009р. між позивачем в особі ліквідатора ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було підписано трудову угоду, якою доручалося ОСОБА_2 ведення бухгалтерського обліку, виконання розрахунково-касових операцій на підприємстві і виконання інших дій, пов'язаних з веденням бухгалтерського і податкового обліку. Згідно з ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», всі податкові накладні №№ 519, 520, 521, 524, 527, 528 були виписані на підставі первинних документів та підписані бухгалтером 30.11.2009р., передані контрагентам. Податкові накладні містили всі обов'язкові реквізити, передбачені п.п. 7.2.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість. ТОВ «Пори року - Крим» нарахувало податкове зобов'язання в повному об'ємі, відобразило його в декларації з ПДВ за листопад 2009р. При інвентаризації розрахунків ТОВ «Пори року - Крим» з підприємствами-контрагентами на 01.01.2010р., ліквідатором було ухвалено рішення про заміну податкових накладних з підписом бухгалтера ОСОБА_2 на податкові накладні з підписом ліквідатора ОСОБА_1 Це не спричинило ніяких змін ні в податковому, ні в бухгалтерському обліку, ні в декларації ПДВ і реєстрах податкових накладних. Вказані податкові накладні за підписом ліквідатора ОСОБА_1 були представлені ПП «Курорт-сервіс 2009» на запит ДПІ в м. Ялта.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

П.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з податковими накладними №519 від 30.11.09, №520 від 30.11.09, №521 від 30.11.09, №524 від 30.11.09, №527 від 30.11.09, №528 від 30.11.09, які підтверджують надання послуг ТОВ «Пори року - Крим» Приватному підприємству «Курорт сервіс 2009» за листопад 2009р. на загальну суму 95715,42 грн., у тому числі податку на додану вартість у сумі 15952,57 грн.

Відповідно до п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на доадну вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, довідки з ЄДРПОУ, 04.01.11р. була проведена реєстрація припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пори року - Крим", у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Таким чином, суд зазначає помилковим посилання відповідача на ту обставину, що висновки відповідача по акту документальної невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податкового кредиту податку на додану вартість за листопад 2009р. позивача відносно завищення податкового зобов'язання на суму 15953,00 грн. є такими, що не суперечать чинному законодавству, оскільки підприємством були надані розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у яких відображений податковий кредит за послугами, що отримані від суб'єкта господарювання, якій визнаний банкрутом, відповідно до Закону України № 2343-ХІІ.

Отже, недотримання підприємством порядку, передбаченого підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що податкові накладни, надані позивачем до органу державної податкової служби, були виписані на підставі реальних господарських операцій, які не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку, були чинними на момент розгляду справи і незважаючи на недоліки, на які посилається відповідач, у справі дають можливість ідентифікації контрагента позивача, достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

А відтак, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими та неправомірними, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень відповідача є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 06.06.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови виготовлений 14.06.11р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта №0000701502/0 від 17.03.10р., №0000701502/1 від 02.06.10р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь від Приватного підприємства «Курорт-сервіс 2009» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.