Ухвала суду № 23921242, 09.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/7058/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Козир Т.О., Ронко Л.І.

представника відповідача Дмитрук Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2011р. по справі № 2а-1670/7058/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс", звернувся до суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000462301/61 від 19.08.2011 р. , 0000472301/62 від 19.08.2011 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс".

Податкові повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000462301/61, 0000472301/62 від 19 серпня 2011 року визнано протиправними та скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - сервіс" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представників позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 27.07.2011 р. по 04.08.2011 р. Гадяцькою МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Транс - сервіс" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт № 765/23/30080834 від 11.08.2011 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Транс - сервіс" вимог пунктів 201.4, 201.6, 201.10, 201.14 статті 201, пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 99500,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року - 91070,00 грн., квітень 2011 року - 8430,00грн. та від'ємного значення у розмірі 12478,74 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Гадяцькою МДПІ винесені податкове повідомлення-рішення № 0000462301/61 від 19.08.2011р., яким ТОВ "Транс - сервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99500,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000472301/62 від 19.08.2011 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12478,74 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав висновок перевіряючих щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 99500 грн., в тому числі за листопад 2010 року - 91070 грн., квітень 2011 року - 8430 грн. таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

У зв'язку з тим, що під час судового розгляду не підтверджено завищення заявленої

позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 99500,00 грн., суд першої інстанції вважав також висновок відповідача про зменшення розміру від'ємного значення у розмірі 12478,74 грн. невмотивованим.

Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, визнав їх протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно поданої ТОВ «Транс-сервіс»до Гадяцької МДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року ( рядок 23.1) визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 99500,00 грн.; у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування також заявлено суму у розмірі 99500,00 грн.

Підпунктом 4.6.5 пункту 4.6 розділу 5 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА від 25.01.2011 № 41, передбачено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (ДЗ) (додаток 3). Значення рядка З (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Відповідно до підпункту 4.6.3 пункту 4.6 розділу 5 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

До рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року позивачем віднесено суму у розмірі 112233,00 грн., яка складається з 91070,00 грн. - значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду, 21163,00 грн. - значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного періоду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000241502 від 12.07.2011 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70301,84 грн. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р. апеляційна скарга Гадяцької МДПІ залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року залишено без змін, а тому посилання відповідача на результати попередньої перевірки як на підставу зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, є безпідставним.

Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, визначений у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 91070,00 грн. та правомірно включений ТОВ "Транс - сервіс" до рядку 21.2 податкової декларації за травень 2011 року.

Також встановлено, що на виконання договору поставки нафтопродуктів від 24.01.2011 року № 6/4956, укладеного між ТОВ "Транс - сервіс" та ТОВ "Татнафта-Укрнафтопродукт", останнім в березні 2011 року реалізовано позивачу дизпаливо на загальну суму 91873,83 грн., в тому числі ПДВ - 18314,76 грн., та виписано податкові накладні № 1754/027, № 1755/027, № 1756/027, які отримано ТОВ "Транс-сервіс" 01.04.2011 р. (а.с. 43-45),.

Реальність здійсненої господарської операції щодо поставки товару на підставі договору від 24.01.2011 № 6/4956 відповідачем не заперечується.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, у позивача виникло право віднесення сум ПДВ до податкового кредиту з березня 2011 року у зв'язку з проведенням в цьому місяці оплати та поставки товару.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він, з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.3,200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі вказаної норми позивачем правомірно заявлено 8430,00 грн. до бюджетного відшкодування у травні та включено до р.23.1 податкової декларації за травень 2011 року. Решту суми у розмірі 12733,00 грн. (21163,00 - 8430,00) грн. включено до р.24 вказаної декларації (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду).

Враховуючи наведене, висновок перевіряючих щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 99500 грн., в тому числі за листопад 2010 року - 91070 грн., квітень 2011 року - 8430 грн. є необґрунтованим.

У зв'язку з тим, що під час судового розгляду не підтверджено завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 99500,00 грн., висновок відповідача про зменшення розміру від'ємного значення у розмірі 12478,74 грн. також є невмотивованим.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивачем заявлено вимогу про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000462301/61 від 19.08.2011 р. , 0000472301/62 від 19.08.2011 р.

Виходячи із суті позову та наявності порушеного права позивача, з метою повного захисту його прав та інтересів, суд першої інстанції, на підставі ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно вийшов за межі позовних вимог, визнавши протиправними податкові повідомлення - рішення № 0000462301/61 від 19.08.2011 р., 0000472301/62 від 19.08.2011 р., скасував зазначені податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р. по справі № 2а-1670/7058/11відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду- без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р. по справі

№ 2а-1670/7058/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.