Постанова № 23921088, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 2а-8517/11/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми «Пранк»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-8517/11/2070

за позовом Приватної фірми «Пранк»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харків

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ фірма «Пранк», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000300848 від 16.05.11 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 30745201,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.11 р. по справі № 2а-8517/11/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-8517/11/2070 та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягаєчастковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 1076/48-021/23468734 від 19.04.11 р. позапланової невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 16.1.3 ст. 16, та п. 184.7 ст. 184, п. 203.1 ст. 203 ПК України, пов'язані з неподанням податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 р. та не обчисленням податкових зобов'язань.

Досліджуючи матеріали справи, суд першої інстанції встановив, що ТОВ фірма «Пранк»було взято на податковий облік 25.07.95 р. за № 19131/2203 і зареєстроване платником ПДВ з 15.07.97 р., а на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові перебуває з 06.06.07 р., де отримав свідоцтво платника ПДВ № 100047060 від 16.06.07 р.

У зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням за ініціативою відповідача було прийнято рішення № 4 від 17.02.11 р. про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно п. 184.1 «ж» ст. 184 ПК України. Вказане рішення та лист № 4414/10/48-027 від 31.03.11 р. щодо надання пояснення та, у разі наявності, документального підтвердження стосовно ненадання податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 р. та надання документального підтвердження стосовно суми залишків товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, станом на 17.02.11 р., тобто на дату анулювання реєстрації платника ПДВ, були направлені позивачу на адресу ТОВ фірма «Пранк», що казана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копіями конвертів, в яких направлялася кореспонденція і на яких є відмітка пошти про невручення їх адресату у зв'язку з його вибуттям (а.с. 46 - 49).

Також суд першої інстанції зазначив, що позивач рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не оскаржував, що не заперечувалося його представником.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції процитував зміст п. 184.6, п. 184.7 ст. 184, п. 16.1.2, п. 16.1.3 ст. 16, п. 203.1 ст. 203 ПК України і зазначив, що для ТОВ фірма «Пранк»останнім звітним (податковим) періодом є лютий 2011 р. з 01.02.11 р. по 17.02.11 р. (включно), але станом на 19.04.11 р. підприємство не надало податкову декларацію з ПДВ, в якій мало визначити податкові зобов'язання по ПДВ за результатами обрахування умовного постачання товарів та необоротних активів, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що предметом позову є податкове повідомлення-рішення, яке на думку позивача, порушує його права, а не підстави для анулювання свідоцтва платника ПДВ, а тому дослідження судом першої інстанції питання правомірності прийняття рішення про анулювання свідоцтва є недоречним, оскільки не стосується предмету позову.

В судовому рішенні вказано, що у зв'язку з ненаданням позивачем звітності з ПДВ за січень та лютий 2011 р. та інформації стосовно залишків на дату анулювання реєстрації платника ПДВ при обчисленні податкових зобов'язань по ПДВ за результатами обрахування умовного постачання товарів та необоротних активів відповідач правомірно скористався показниками додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2010 р. і встановив залишки запасів та необоротних активів станом на 31.12.10 р. в сумі 30745201,0 грн.

Також був зроблений висновок про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за неподання податкової звітності за січень та лютий 2011 р. в сумі 2,0 грн., оскільки такі дії передбачені п. 120.1 ст. 120 та п. 7 підрозділу 10 ПК України.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не з'ясовує правомірність застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності, оскільки в апеляційній скарзі правомірність судового рішення в цій частині не оскаржена.

В обґрунтування висновків судового рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо визначення податкового зобов'язання по ПДВ, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту ст. 184 ПК України слідує, що обов'язок платника податків визнати умовне постачання товарів пов'язаний законодавцем з фактом припинення реєстрації особи як платника ПДВ без відношення до підстав припинення. Таким чином, обов'язок виникає як в разі самостійного ініціювання платником податків анулювання реєстрації платником ПДВ, так і в разі ініціювання припинення реєстрації в якості платника ПДВ контролюючим органом.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за наявності підстав, передбачених ст. 184 ПК, та в порядку, визначеному розділом V Положення «Про реєстрацію платників ПДВ», затвердженого наказом ДПА України № 978 від 22.12.10 р. Згідно п. 5 розділу V цього Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснено на підставах, визначених у підпунктах «б»-«и»п. 184.1 ст. 184 ПК. В п. 5.1 розділу V цього Положення визначено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Відповідно п. 5.2 розділу V цього Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такі документи визначено підпунктами 5.2.1 -5.2.15 п. 5.2 розділу V Положення № 978.

Згідно п. 184.6 ст. 184 ПК у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання реєстрації. Відповідно п.184.7 вказаної норми (в редакції, яка діяла на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ, в останньому податковому звітному періоді та на момент проведення перевірки і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Наведені положення свідчать про те, що законодавець обов'язок платника податків визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобов'язання, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, пов'язує виключно з фактом звернення платника із заявою про анулювання його реєстрації як платника податку. Строк визнання умовного постачання також відліковувався від дати звернення із вказаною заявою.

Слід також відзначити, що відповідно приписам п. 14.1.191 ґ) ст. 14 ПК України постачанням товарів також вважається умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом. Таким чином об'єктом умовного постачання є товари та необоротні активи лише того платника податків, який самостійно подав заяву про анулювання його реєстрації у якості платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування. А відтак наведена норма ПК України не встановлює обов'язку здійснення умовного постачання товарів та нарахування ПДВ тим платником податків, реєстрацію якого у якості платника ПДВ скасовано за рішенням податкового органу.

Отже, при анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу у лютому 2011 р. норми чинного на той час законодавства не передбачали обов'язку такого платника податку визнати умовне постачання товарів, необоротних активів та відобразити нараховані податкові зобов'язання за такою операцією в податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду, який починається з першого дня такого останнього звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.

Оскільки позивач з заявою про анулювання його реєстрації як платника ПДВ до відповідача не звертався, то на нього не розповсюджується дія п. 184.6 ст. 184 ПК і у нього не виникли обов'язки визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Пранк»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-8517/11/2070 - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-8517/11/2070 -скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000300848 від 16.05.11 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 30745201,0 грн. і в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову.

Скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000300848 від 16.05.11 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 30745201,0 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-8517/11/2070 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій