Постанова № 23920175, 25.04.2012, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р. Справа № 2a-1870/1545/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представників позивача - Шамоніна Є.О., Клещенко О.М.,

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 2а-1870/1545/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімперіал"

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продімперіал" (далі -позивач, ТОВ "Продімперіал") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі -відповідач, ДПІ в м. Суми) в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2012 року № 0000102312/0/14589;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2012 року № 0000112312/0/14590.

Позовні вимоги ТОВ "Продімперіал" обґрунтовує наступним. За результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р., згідно акту № 630/2312/31651889/8 від 02 лютого 2012 року, ДПІ в м. Суми дійшла висновку про порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 80 206, 00 грн. та порушення пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 67 507, 00 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідачем 20 лютого 2012 року прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000112312/0/14590 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 78 086, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000102312/0/14589 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 86 238, 00 грн.

На переконання позивача, висновки ДПІ в м. Суми про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції по придбанню паливо-мастильних матеріалів у ТОВ "ГЕК" та ТОВ "Лобос-Трейд" є реальними, придбаний у контрагентів товар був оплачений позивачем, фактично отриманий та використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договорами купівлі-продажу, видатковими накладними, податковими накладними, відомостями видачі пального, актами звірки, подорожніми листами та ін. Враховуючи наявність всіх документів, які підтверджують придбання, оплату та отримання паливно-мастильних матеріалів, у позивача наявне право на відображення указаних господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, зокрема формування валових витрат та податкового кредиту.

З вищезазначених підстав в судовому засіданні представники ТОВ "Продімперіал" позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

ДПІ в м. Суми з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на адміністративний позов (т. 2 а.с. 38-40) зазначила, що позивач не має права на відображення у податковому обліку господарських операцій по придбанню нафтопродуктів у ТОВ "ГЕК" та ТОВ "Лобос-Трейд", оскільки ці господарські операції не направлені на настання реальних правових наслідків, фактично сторонами не виконувались, а первинні документи, які позивач надав в підтвердження їх здійснення, складені з метою надання ТОВ "Продімперіал" податкової вигоди у вигляді незаконного права на валові витрати по податку на прибуток та податкового кредиту по податку на додану вартість, що підтверджується відсутністю сертифікатів якості паливно-мастильних матеріалів та належним чином складених подорожніх листів.

З огляду на наведені обставини представник відповідача вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим в судовому засіданні просила суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов ТОВ "Продімперіал" задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно ст. 77 Податкового кодексу України, на підставі направлень від 13 січня 2012 року №№ 110, 124, 125, 126, головними державними податковими ревізорами-інспекторами Свиридюк Т.М., Чабадою В.М., Гризуном В.М. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Косяком Д.В., проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Продімперіал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ в м. Суми 02 лютого 2012 року складений акт № 630/2312/31651889/8 (т. 1 а.с. 7-48) згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в І кварталі 2010 року -ІІІ кварталі 2011 року на загальну суму 80 206, 00 грн. та порушення пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в січні 2010 року -вересні 2011 року на загальну суму 67 507, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 20 лютого 2012 року прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000112312/0/14590 (т. 1, а.с. 49) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 78 086, 00 грн., з яких 67 507, 00 грн. основний платіж, 10 579, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення № 0000102312/0/14589 (т. 2, а.с. 52) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 86 238, 00 грн., з яких: 80 206, 00 основний платіж, 6 032, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Правовою підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, ДПІ в м. Суми визначила відсутність підписів заправника на подорожніх листах ТОВ "Продімперіал" та відсутність сертифікатів відповідності на придбані паливно-мастильні матеріали, що свідчить про здійснення господарських операцій без мети настання реальних правових наслідків, фактичне не виконання операцій купівлі-продажу (поставки) сторонами та складання первинних документів бухгалтерського обліку з метою надання податкової вигоди у вигляді незаконного права на валові витрати по податку на прибуток та податкового кредиту по податку на додану вартість.

Проте, надаючи оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок оподаткування податком на прибуток та підстави формування валових витрат платника податку, в період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року визначались Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, окрім іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року порядок формування валових витрат визначався Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

В свою чергу, порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту, в період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року визначались Законом України "Про податок на додану вартість".

Згідно п. 1.7. ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Також не підлягають включенню до складу податкового кредиту і суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року порядок формування податкового кредиту визначався Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, у відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені платником податків і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено ДПІ в м. Суми під час проведення перевірки, ТОВ "Продімперіал" згідно умов договору купівлі-продажу № 23 від 28 січня 2011 року (т. 1 а.с. 147), укладеному з ТОВ "Лобос-Трейд", та договору купівлі-продажу № 12-4/10/09 від 12.10.2009 р. (т. 1 а.с.159-160), укладеному з ТОВ "Гек", придбавало у останніх паливно-мастильні матеріали, про що складались видаткові накладні (т. 1 а.с. 229-247, т. 2 а.с. 1-37) та податкові накладні. (т. 1 а.с. 165-228) Оплата паливно-мастильних матеріалів підтверджується платіжними дорученнями, (т. 1 а.с. 74-146) а їх якість - відповідними паспортами. (т. 1 а.с. 150-158)

Транспортування придбаного товару від ТОВ "Лобос-Трейд" та ТОВ "Гек" до позивача не здійснювалось, оскільки нафтопродукти знаходились на зберіганні у постачальників і використовувались ТОВ "Продімперіал" у власній господарській діяльності в міру необхідності, про що свідчать договори зберігання № 5 від 04.01.2011 р. і № 3 від 04.01.2010 р., (т. 2 а.с. 45-46, 53-54) відомості видачі пального, (т. 1 а.с. 57-73) акти звірки взаєморозрахунків (т. 1 а.с. 148-149, 162-163) та подорожні листи. (т. 2 а.с. 55-77)

Враховуючи наведене, на переконання суду, господарські операції з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів між ТОВ "Продімперіал" та ТОВ "Лобос-Трейд" і ТОВ "Гек" є такими, що направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність їх здійснення. Тобто, позивач має право на відображення зазначених господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, зокрема формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімперіал" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в міст Суми від 20 лютого 2012 року № 0000102312/0/14589 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 86 238, 00 грн. та № 0000112312/0/14590 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 78 086, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст постанови складений 28.04.2012 р.