Рішення № 239164, 18.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.06р.

Справа № 41/157

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 40077,99 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Євтушенко В.В., довіреність № 18 від 01.08.05 року

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу –34999,95 грн., інфляційних витрат –1711,50 грн., пені, згідно уточненого розрахунку –4694,82 грн. та 3 % річних –771,75 грн., всього –42178,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем своїх зобов’язань за умовами укладеного між сторонами договору поставки № 01/08/05-ДПО від 02.08.05 року.

Представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином (а.с. 34).

Нез’явлення представника відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, долученим до позовної заяви.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась..

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

02 серпня 2005 року між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Сервісний металоцентр „Леман-Україна” та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Енергобуд” укладений договір поставки № 01/08/05-ДПО, за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупця (відповідача у справі) металопродукцію, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури на підставі заявок покупця шляхом відвантаження продукції залізничним транспортом, автотранспортом або самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки.

На підставі заявок покупця від 20.08.05 року, 28.09.05 року, копії яких додані до позовної заяви, на виконання умов договору позивачем була поставлена відповідачу металопродукція на загальну суму 95120,82 грн., що підтверджено видатковими накладними № 5869 від 22.09.05 року, № 3574В від 29.09.05 року та довіреностями серії ЯЛЕ № 367459 від 21.09.05 року, серії ЯЛЕ № 367467 від 28.09.05 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 4.7 договору сторонами узгоджено, що оплата вартості товару здійснюється протягом трьох днів від дати фактичної поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі.

Позивач посилається на те, що відповідачем була частково сплачена отримана металопродукція. До стягнення ним пред’явлено суму боргу в розмірі 34999,95 грн.

На момент розгляду справи сторонами не подано доказів розрахунку відповідача за договором № 01/08/05-ДПО від 02.08.05 року в повному обсязі.

Таким чином заборгованість відповідача становить 34999,95 грн.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами підрядних відносин та відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідачем не подано суду доказів оплати отриманої від позивача продукції в повному обсязі, відсутність заборгованості, що є предметом позову, ним не доведена.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі, пред’явленому позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. За період прострочення з лютого по червень 2006 року нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 1711,50 грн., 3 % річних, згідно його уточненого розрахунку, за період з 03.10.05 року по 03.04.06 року –771,75 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає обгрунтованими та підлягаючими задоволенню: 3 % річних в повному обсязі, інфляційних збитків частково, в розмірі 1384 грн., оскільки позивачем помилково визначені індекси інфляції за лютий-травень 2006 року.

Пунктом 6.2. договору сторонами передбачено, що за прострочення оплати отриманої продукції покупець (відповідач у справі) сплачує постачальникові (позивачу у справі) пеню у розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Нарахована позивачем сума пені, згідно уточненого розрахунку, за період прострочення з 03.10.05 року по 03.04.06 року складає 4694,82 грн.

Розрахунок, поданий позивачем, відповідає умовам укладеного між сторонами договору та нормам діючого законодавства.

Вимогу позивача щодо стягнення пені суд вважає обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергобуд” –49700, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахі,2, (м. Київ, вул.. Л.Руденко,6А), код ЄДРПОУ 31647317, р/р 260020130185 в КРУ Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк”, МФО 380076 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісний металоцентр „Леман-Україна” –01001, м. Київ, вул.. Басейна, 4, 6 поверх, код ЄДРПОУ 32665054, р/р 26008462 в АКБ”ХФБ Україна”, МФО 320724 суму боргу –34999,95 грн. (тридцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять грн. 95 коп.), 3 % річних –771,75 грн. (сімсот сімдесят одна грн. 75 коп.), інфляційних витрат –1384 грн. (одна тисяча триста вісімдесят чотири грн.), пеню –4694,82 грн. (чотири тисячі шістсот дев’яносто чотири грн. 82 коп.), витрати по сплаті держмита в сумі 418,50 грн. (чотириста вісімнадцять грн. 50 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –116,82 грн. ( сто шістнадцять грн. 82 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законно сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 19.07.06 року