Постанова № 23915780, 08.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р.Справа № 3/149/10 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за дорученням

від відповідача: не з'явився

від 3-ї особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 05 березня 2012 року

у справі № 3/149/10

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закритого акціонерного товариства "Завод "Ремпобуттехніка"

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в сумі 51.306 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИЛА:

28.09.2010 р. ВАТ „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго" (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач, ФОП) про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в сумі 51.306 грн. 64 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач на підставі договору оренди № 1/27 від 01.12.2007 р., укладеного між останнім та Закритим акціонерним товариством "Завод "Ремпобуттехніка" (далі ЗАТ) є орендарем нежилого приміщення розташованого в м. Миколаєві, ринок „Колос", вул. Миру, 2. За відповідними актами прийому передачі відповідач прийняв від ЗАТ названий об'єкт оренди, а також прилади обліку електроенергії -лічильник ЦЭ68003 № 65809794 на якому встановлені пломби „Кристал" за № 9868635, № 9868634 та № 9868636.

Електропостачання до названого об'єкта оренди здійснювалось позивачем на підставі укладеного між ПАТ і ЗАТ договором про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача № 44/41 від 06.09.2004 р.

Листом № 170 ЗАТ надав відповідачу згоду на самостійне укладення договору з позивачем на постачання електроенергії і перевід точки обліку електроенергії названого об'єкту оренди на відповідача. Цей лист отриманий відповідачем, але відповідний договір про постачання електроенергії між ПАТ і ФОП не укладався.

23.09.2008 р. в результаті проведеної перевірки уповноваженими представниками ПАТ в вищезазначеному нежилому приміщенні був виявлений факт порушення Правил користування електричною енергією, а саме: порушення цілісності пломби позивача „Кристал" № 9868635, встановленої на клемній кришці розрахункового приладу обліку електроенергії та фальсифікація пломб Держспоживстандарту на електролічильнику, про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № Э6742, який з боку позивача підписаний трьома уповноваженими представниками, а ОСОБА_2 від підпису цього акту, а також акту контрольного огляду засобів обліку -відмовилася, але була повідомлена про дату розгляду цього акту відповідною комісією ПАТ. При цьому, електролічильник було знято та енергопостачання до вказаного нежилого приміщення -припинено.

Рішенням комісії позивача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 174 від 16.10.2008 р., в присутності представника відповідача, останньому на підставі п. 2.1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (далі Методика) здійснений розрахунок вартості використаної електроенергії з порушенням ПКЕЕ за період з 10.09.2008 р. по 23.09.2008 р. на суму 5101 грн. 73 коп. відповідно до акту про порушення ПКЕЕ № Э6742 від 23.09.2008 р.

16.10.2008 р. відповідач отримав рахунок позивача № 44/6129 по акту № Э6742 від 23.09.2008 р. на суму 5101 грн. 73 коп. який, відповідно до п. п. 6.43 ПКЕЕ, повинний був оплатити протягом 30 днів з моменту отримання. Але, від оплати названого рахунку відповідач ухилився, у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Також, незважаючи на відключення позивачем названого нежилого приміщення від електропостачання 17.07.2009 р. уповноваженими представниками ПАТ був виявлений факт порушення на цьому об'єкті ПКЕЕ, а саме: самовільного підключення струмоприймачів розташованих у вказаному нежилому приміщенні до мереж ПАТ дротом ВВГ 4х6 мм кв., про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № Э8428, який з боку позивача підписаний трьома уповноваженими представниками та представником ЗАТ, а представник відповідача від підпису цього акту відмовився.

Рекомендованим листом позивач направив на адресу відповідача повідомлення про те, що акт про порушення ПКЕЕ № Э8428 від 17.09.2009 р. буде розглянутий комісією ПАТ 18.02.2010 р., але ФОП на засідання комісії не з'явився.

Рішенням комісії позивача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 91/1 від 18.02.2010 р., за відсутністю представника відповідача, останньому на підставі п. 2.1.5 Методики здійснений розрахунок вартості використаної електроенергії з порушенням ПКЕЕ за період з 29.11.2008 р. по 17.07.2009 р. на суму 46.204 грн. 91 коп. відповідно до акту про порушення ПКЕЕ № Э8428 від 17.07.2009 р.

14.06.2010 р. позивач рекомендованим листом направив відповідачеві повідомлення № 426-11/11 в якому зазначив, що на засіданні комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ, комісією було визначено обсяг та вартість недоврахованої електроенергії на суму 46204 грн. 91 коп. Разом з повідомленням відповідачу були направлені протокол засідання комісії № 91/1 від 18.02.2010 р., розрахунок до акту та рахунок для оплати на суму 46204 грн. 91 коп., який відповідач повинний був оплатити протягом 30 днів з моменту отримання. Але, від оплати названого рахунку відповідач ухилився, у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 51.306 грн. 64 коп.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги ПАТ вважав необґрунтованими, посилаючись на те, що позивач безпідставно склав акти про порушення ПКЕЕ № Э6742 від 23.09.2008 р. та № Э8428 від 17.07.2009 р., внаслідок чого рішення комісії ПАТ про застосування до відповідача оперативно-господарських санкцій у вигляді нарахування до сплати вартості недоврахованої електричної енергії в загальній сумі 51.306 грн. 64 коп. є неправомірними, внаслідок чого підстави для задоволення позову -відсутні.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. позов задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто 51.306 грн. 64 коп. та відповідні судові витрати.

При цьому, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 р. до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ЗАТ, яке зазначило, що 22.11.2007 р. воно передало відповідачеві за актом приймання-передачі прилади обліку електроенергії -лічильник ЦЭ68003 № 65809794 на якому встановлені пломби „Кристал" за № 9868635, № 9868634 та № 9868636 і листом № 170 надало останньому згоду на самостійне укладення договору з позивачем на постачання електроенергії. Цей лист отриманий відповідачем, але від укладення такого договору останній ухилився.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2011 р. вищезазначені судові рішення скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р., позовні вимоги ПАТ залишені без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. рішення місцевого суду від 07.07.2011 р. та постанова апеляційного суду від 18.08.2011 р. скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.03.2012 р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) у задоволені позову ПАТ -відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт вчинення правопорушення в електроенергетиці саме відповідачем, тобто позивач не довів протиправну поведінку відповідача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також наявність вини відповідача, зокрема, в актах про порушення ПКЕЕ № Э 6742 та № Э 8428 поряд із ФОП також зазначені ЗАТ та фізична особа Агабалаєв, а тому встановити винну з перелічених осіб, а також ступень вини кожної з них не є можливим, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник ПАТ доводи апеляційної скарги підтримав.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

ЗАТ був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки, ухвала апеляційного суду про порушення провадження у справі від 10.04.2012 р. надіслана відповідачеві за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується штампом канцелярії суду на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду та випискою з реєстру поштових відправлень та не повернута підприємством зв'язку до апеляційного суду, то колегія суддів вважає, що відповідач є повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином в порядку ст. ст. 64, 87 ГПК України та названої Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. № 18.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції електропостачання до нежилого приміщення розташованого в м. Миколаєві, ринок „Колос", вул. Миру, 2 (на теперішній час Миру, НОМЕР_1) здійснювалось позивачем на підставі укладеного між ПАТ і ЗАТ договором про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача № 44/41 від 06.09.2004 р.

На підставі договору оренди № 1/27 від 01.12.2007 р., укладеного між ЗАТ і відповідачем, останній користувався названим нежилим приміщенням в якості орендаря та за відповідними актами прийому-передачі прийняв від ЗАТ названий об'єкт оренди, а також прилади обліку електроенергії -лічильник ЦЭ68003 № 65809794 на якому встановлені пломби позивача „Кристал" за № 9868635, № 9868634 та № 9868636.

Листом № 170 ЗАТ надав відповідачу згоду на самостійне укладення договору з позивачем на постачання електроенергії і перевід точки обліку електроенергії названого об'єкту оренди на відповідача. Цей лист отриманий відповідачем, але відповідний договір про постачання електроенергії між ПАТ і ФОП не укладався.

23.09.2008 р. уповноваженими представниками ПАТ в вищезазначеному нежилому приміщенні був виявлений факт порушення ПКЕЕ, а саме: порушення цілісності пломби позивача „Кристал" № 9868635, встановленої на клемній кришці розрахункового приладу обліку електроенергії та фальсифікація пломб Держспоживстандарту на електролічильнику, про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № Э6742 та здійснено відключення від електропостачання названого нежилого приміщення.

Рішенням комісії позивача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 174 від 16.10.2008 р. відповідачу, як орендарю, на п. 2.1.1 Методики був здійснений розрахунок вартості використаної електроенергії з порушенням ПКЕЕ за період з 10.09.2008 р. по 23.09.2008 р. на суму 5101 грн. 73 коп. відповідно до акту про порушення ПКЕЕ № Э6742 від 23.09.2008 р. та виставлений рахунок для оплати на вказану суму. Але, від оплати названого рахунку відповідач ухилився.

Вищенаведене свідчить про те, що на час виявлення порушення ПКЕЕ відповідач не перебував з позивачем в договірних правовідносинах та постачання електроенергії до названого нежилого приміщення здійснювалось останнім на підставі укладеного між ПАТ і ЗАТ договором про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача № 44/41 від 06.09.2004 р.

Відповідно до п. 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування. Таким чином, із приписів вищенаведеної правової норми випливає, що відповідальність за збереження і цілісність засобів обліку електричної енергії та пломб покладається електропостачальною організацією на відповідних осіб та при цьому складається акт про пломбування.

Як свідчать матеріали справи відповідачем акт про опломбування приладу обліку електроенергії -лічильника ЦЭ68003 № 65809794 на якому встановлені пломби „Кристал" за № 9868635, № 9868634 та № 9868636 не складався і не підписувався.

Умовами договору оренди № 1/27 від 01.12.2007 р. не встановлений обов'язок відповідача на укладення з позивачем окремого договору на постачання електроенергії та не передбачені правові наслідки не укладення такого договору. Також, цим договором оренди та актом прийому-передачі засобу обліку електроенергії -лічильника ЦЭ68003 № 65809794 на якому встановлені пломби позивача „Кристал" за № 9868635, № 9868634 та № 9868636 на відповідача не покладений обов'язок та відповідальність за збереження і цілісність названого засобу обліку електричної енергії та пломб на ньому, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що відповідач, відповідно до названого законодавства України та умов вказаних договорів, не може нести відповідальність за порушення цілісності пломби позивача „Кристал" № 9868635, встановленої на клемній кришці розрахункового приладу обліку електроенергії та фальсифікацію пломб Держспоживстандарту на електролічильнику за актом про порушення ПКЕЕ № Э6742 від 23.09.2008 р., а тому визнати рішення комісії позивача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 174 від 16.10.2008 р. законним та обґрунтованим -неможливо, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5101 грн. 73 коп. -відсутні.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи енергопостачання до нежилого приміщення, що перебувало в оренді у відповідача було припинено позивачем. Але, 17.07.2009 р. уповноваженими представниками ПАТ був виявлений факт порушення на цьому об'єкті ПКЕЕ, а саме: факт самовільного підключення струмоприймачів розташованих у вказаному нежилому приміщенні до мереж ПАТ дротом ВВГ 4х6 мм кв., про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № Э8428.

Оскільки, відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав належних та допустимих доказів того, що об'єкт оренди був самовільно підключений до електромереж позивача не ним, а будь-якою іншою особою, то колегія суддів вважає встановленим та доведеним факт самовільного підключення відповідача до електромереж позивача.

Акт про порушення ПКЕЕ № Э8428 від 17.07.2009 р. з боку позивача підписаний трьома уповноваженими представниками та представником ЗАТ, а представник відповідача від підпису цього акту відмовився.

Рекомендованим листом позивач направив на адресу відповідача повідомлення про те, що акт про порушення ПКЕЕ № Э8428 від 17.09.2009 р. буде розглянутий комісією ПАТ 18.02.2010 р., але ФОП на засідання комісії не з'явився.

Рішенням комісії позивача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 91/1 від 18.02.2010 р., за відсутністю представника відповідача, останньому на підставі під. 5 п. 2.1 Методики здійснений розрахунок вартості використаної електроенергії з порушенням ПКЕЕ за період з 29.11.2008 р. по 17.07.2009 р. на суму 46.204 грн. 91 коп. відповідно до акту про порушення ПКЕЕ № Э8428 від 17.07.2009 р.

14.06.2010 р. позивач рекомендованим листом направив відповідачеві повідомлення № 426-11/11 в якому зазначив, що на засіданні комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ, комісією було визначено обсяг та вартість недоврахованої електроенергії на суму 46204 грн. 91 коп. Разом з повідомленням відповідачу були направлені протокол засідання комісії № 91/1 від 18.02.2010 р., розрахунок до акту та рахунок для оплати на суму 46204 грн. 91 коп., який відповідач повинний був оплатити протягом 30 днів з моменту отримання. Але, від оплати названого рахунку відповідач ухилився.

У постанові від 16.05.2011 р. по справі № 15/147/10, яка на підставі ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх господарських судів України, Верховний Суд України вказав, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з під. 1 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абз. 2 п. 5.1 ПКЕЕ.

У п. 1.2 ПКЕЕ дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту інших положень ПКЕЕ, зокрема з того ж під. 1 п. 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з ч. 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з під. 15 та 16 п. 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що на підставі вищезазначених норм уповноважені представники постачальника у липні 2009 року правомірно провели перевірку об'єкта, що перебував у оренді відповідача, за результатами якої підставне склали акт від 17 липня 2009 року № Э8428 про порушення відповідачем ПКЕЕ, а саме: самовільного підключення струмоприймачів розташованих у орендованому нежилому приміщенні до мереж позивача дротом ВВГ 4х6 мм кв.

Рекомендованим листом позивач направив на адресу відповідача повідомлення про те, що акт про порушення ПКЕЕ № Э8428 від 17.09.2009 р. буде розглянутий комісією ПАТ 18.02.2010 р., але ФОП на засідання комісії не з'явився.

Оскільки, перевіркою було встановлено, що відповідач за відсутності договору про постачання електричної енергії самовільно підключив електроустановки переданого йому в користування нежилого приміщення до електричної мережі позивача, комісія постачальника, розглянувши вказаний акт на своєму засіданні, на підставі під. 5 п. 2.1 Методики прийняла обґрунтоване рішення, оформлене протоколом № 91/1 від 18.02.2010 р. про нарахування відповідачу вартості спожитої необлікованої електричної енергії, у зв'язку з чим останньому до сплати було виставлено рахунок на суму 46.204 грн. 91 коп., оскільки зі змісту п. 1.1 Методики вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ та Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (п.1.2 Методики), а під. 5 п. 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, зокрема, у разі виявлення самовільного підключення елетроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Крім того, п. 2.7 Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у під. 5 п. 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.

Враховуючи вищенаведені вимоги Правил і Методики, позивач цілком мотивовано застосував положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку відповідач споживав за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (ч. 2 ст. 1213 ЦК України).

Виявивши факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі та споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, позивач згідно з вимогами Правил та відповідно до приписів Методики виставив відповідачу до сплати рахунок за самовільно спожиту електроенергію на суму 46204 грн. 91 коп., який 14.06.2010 р. рекомендованим листом разом з протоколом засідання комісії № 91/1 від 18.02.2010 р., розрахунком до акту направив відповідачеві, який останній повинний був оплатити протягом 30 днів з моменту отримання. Але, в обумовлений строк рахунок позивача так і не було оплачено відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що позивач цілком обґрунтовано заявив позов щодо стягнення з відповідача 46204 грн. 91 коп. -вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення останнім Правил користування електричною енергією, згідно акту про порушення ПКЕЕ № Э8428 від 17.09.2009 р.

Згідно п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збережені в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні та інші, ніж зазначено позивачем, норми права. Водночас посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід за межі позовних вимог, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що відсутність в позовній заяві посилань ПАТ на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України не звільняє відповідача від обов'язку сплатити позивачеві вищевказані грошові кошти, оскільки при подані позову останнім правильно та однозначно визначені розмір, предмет та підстави його пред'явлення.

Так як, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення частково скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ на суму 46204 грн. 91 коп.

Оскільки, позов та апеляційна скарга ПАТ підлягають задоволенню на 90% (позов заявлений на 51306,64 грн., а підлягає задоволенню на 46.204,91 грн.), то відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України відповідач повинний відшкодувати позивачеві: 462 грн. 04 коп. понесених витрат на сплату держмита при подані позову, 121 грн. 39 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 724 грн. 28 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.03.2012 року у справі № 3/149/10 -частково скасувати та викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго": 46.204 грн. 91 коп. -вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, згідно акту про порушення № Э8428 від 17.09.2009 р. на р/р 260303011353 в ОПЕРВ ОУ ощадбанк України м. Миколаєва МФО 326461 код 24789699, а також 462 грн. 04 коп. -понесених витрат на сплату держмита при подані позову, 121 грн. 39 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 724 грн. 28 коп. -понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу на р/р 26007060031254 в НФКБ „Приватбанк" МФО 326610 код ЗКПО 33250539, а в решті частині позову -відмовити.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням повних та належних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 08.05.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.