Постанова № 23915765, 08.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

08.05.12 Справа № 7/115-2010

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів М. Желік

О. Мирутенко

При секретарі Самолюк У.

за участю представників сторін:

від позивача -з'явився

від відповідача -не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»№138-2/11-13/734 від 12.04.2012 року

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.04.2012 року (суддя С.Б. Швед)

у справі № 7/115-2010

за позовом -Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ

до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Ласточка», с. Галоч, Закарпатська обл.

про стягнення 71 630,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.04.2012 року у справі №7/115-2010 відстрочено примусове виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі №7/115-2010 до 31.12.2012 року. Ухвалою від 06.04.2012 року у даній справі резолютивну частину ухвали господарського суду Закарпатської області від 05.04.2012 року доповнено другим абзацом:

«Зняти арешт з розрахункових рахунків приватного сільськогосподарського підприємства „Ласточка" (89430, Ужгородський район, с. Галоч (Батфа), 69, код 31081226) в установах банків на час відстрочення примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010р. у справі №7/115-2010.».

Ухвала суду мотивована тим, що виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі №7/115-2010 ускладнює важке фінансове становище відповідача, зумовлене об'єктивними обставинами. Суд також звернув увагу на необхідність зняття арешту з розрахункових рахунків у зв'язку з потребою відповідача у залученні кредитних ресурсів для проведення весняних польових робіт.

У своїй апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.04.2012 року у справі №7/115-2010 та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі №7/115-2010. Скаржник покликається на те, що виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у даній справі вже було розстрочено до 01.06.2011 року, однак ПСГП «Ласточка»не здійснило жодної проплати на рахунок позивача. Апелянт вважає, що обставини, на які покликається відповідач, не є такими, що ускладнюють виконання рішення суду, при цьому зазначає, що суд порушив норми процесуального права розстрочивши виконання рішення.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Ласточка»в судове засідання не забезпечило явки повноважного представника, подало клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати відзив на апеляційну скаргу. Однак таке клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки cторона не позбавлена права захищати свої інтереси та представляти суду докази в порядку, встановленому ст. 22 ГПК України, зокрема, надавати усні пояснення. Крім цього, ст. 102 ГПК України визначено строк розгляду апеляційних скарг на ухвали суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а тому з метою дотримання вказаного строку розгляду справи та за відсутності доказів в підтвердження поважності причин неявки в судове засідання апеляційний суд не вбачає процесуальних підстав для відкладення слухання справи в даному випадку.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом оскарження в апеляційному провадженні є ухвала господарського суду Закарпатської області від 05.04.2012 року, якою на підставі ст. 121 ГПК України відстрочено примусове виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі №7/115-2010 до 31.12.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім цього, повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи. Тобто господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З клопотання заявника про відстрочку виконання рішення суду вбачається, що підставою для такої відстрочки останній зазначає важке фінансове становище, зумовлене об'єктивними обставинами (значна кредиторська заборгованість, несприятливі для ведення господарства та отримання прибутку кліматичні умови, що підтверджується довідками Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, актами обстеження посівів сільськогосподарських культур, висновком торгово-промислової палати України тощо), які ускладнюють виконання судового рішення. Також відповідач звертає увагу суду на необхідність залучення кредитних ресурсів для проведення весняних польових робіт, яке на даний час не є можливим у зв'язку з накладенням арешту на розрахункові рахунки підприємства. Вважає, що відстрочка виконання рішення суду надасть боржнику реальну можливість отримати додаткові доходи та погасити наявну заборгованість у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що на думку заявника важке фінансове становище у нього виникло внаслідок несприятливих кліматичних умов, в підтвердження чого подано копії протоколів №5 від 27.06.2009 року та №4 від 16.05.20120 року засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також копію листа Закарпатського обласного центру з гідрометеорології від 25.06.2010 року №786/70 про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища. Однак колегія суддів критично оцінює такі докази, оскільки заявник просить відстрочити виконання рішення у даній справі від 09.12.2010 року до 31.12.2012 року, натомість покликається на докази, на підставі яких вже було відстрочено виконання даного рішення до 01.09.2011 року. Скаржником також не подано доказів, що підтверджують його важке фінансове становище за період з 01.09.2011 року до моменту звернення з заявою про розстрочку виконання рішення, отже, доказів в підтвердження фінансової неспроможності відповідачем не подано.

Таким чином, вказані обставини не є такими, що відповідають визначеним в ст. 121 ГПК України обставинам при яких надається відстрочка виконання рішення. Заявником не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Ним також не наведено виняткової обставини, яка служила б підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку.

З огляду на встановлене вище, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення та вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення»додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК. У разі ж оскарження первісного судового рішення, щодо якого було прийнято додаткове судове рішення, перегляду в сукупності з таким первісним судовим рішенням підлягає і додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта і його невід'ємна складова.

Згідно зі ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В результаті дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що при прийнятті додаткової ухвали від 06.04.2012 року у даній справі господарський суд першої інстанції порушив норми процесуального права. При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про зняття арешту з розрахункових рахунків приватного сільськогосподарського підприємства „Ласточка" в установах банків на час відстрочення примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010р. у справі №7/115-2010 в заяві про відстрочку виконання рішення відповідач не ставив. Заява про зняття арешту подана 06.04.2012 року, тобто після прийняття судом ухвали про відстрочку виконання рішення. Крім того, згадана заява не може братися судом до уваги, оскільки не відповідає вимогам процесуального закону, які встановлюються до документів при поданні до господарського суду.

Крім того, відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення»вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється. Таким чином, на думку колегії суддів, заяв про прийняття додаткової ухвали повинна була розглядатися з викликом сторін, оскільки так розглядалася заява про відстрочку виконання рішення.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України, а тому з відповідача в доход державного бюджету належить стягнути 536,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.04.2012 року у справі №7/115-2010 скасувати.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Ласточка" (89430, Ужгородський район, с. Галоч (Батфа), 69, код ЄДРПОУ 31081226) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (03038, м.Київ, вул. Ямська, 32, код ЄДРПОУ 30518866) 536,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

4. Господарському суду Закарпатської області -видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий Р. Марко

Суддя М. Желік

Суддя О. Мирутенко