Постанова № 23915611, 03.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.12 Справа № 5015/7319/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді - Юркевича М.В.

суддів - Кузя В.Л.

Малех І.Б.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп»смт. Лопатин Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р.

у справі № 5015/7319/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп»смт. Лопатин Львівської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансовий консорціум Фенікс»м. Львів

про стягнення 176 631,56 грн.

за участю представників :

від позивача: Винничук А.М. - представник

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі № 5015/7319/11 (суддя Бортник О.Ю.) товариству з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп»смт. Лопатин Львівської області відмовлено в позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансовий консорціум Фенікс»м. Львів про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 06.10.2008 р. в сумі 176 631,56 грн.

ТОВ «Синтезгруп»не погоджується з даним рішенням суду, тому у своїй апеляційній скарзі просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі з огляду на наступні обставини і підстави:

· Місцевий господарський суд дослідивши наявні в матеріалах справи видаткові накладні, дійшов висновку, що поставка продукції носила позадоговірний характер. Такий висновок суду суперечить обставинам справи, зокрема, письмовим поясненням відповідача, які він надав суду для підтвердження того поставка здійснювалась на виконання умов договору купівлі-продажу від 06.10.2008 р.;

· В п. 7.1. договору сторони домовились, що товар поставляється у погодженій тарі з етикеткою покупця, або без неї в разі здійснення відпуску товару наливом в тару покупця. У відповідності до умов договору відповідачем передавались позивачу етикетки, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи;

· Та обставина, що етикетка для продукції і та сама продукція поставлялись на виконання умов договору від 06.10.2008 р. не заперечується і відповідачем, на що суд першої інстанції при вирішенні даного спору не звернув уваги;

· Незважаючи на відсутність між позивачем та відповідачем інших договорів, як відносно вказаної продукції, так і будь-якої іншої, а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правовідносин позадоговірного характеру, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Причини та підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р.

В останнє судове засідання відповідач повторно явку уповноваженого представника не забезпечив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на апеляційну скаргу не подавав, причини неявки суду не повідомляв, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:

06.10.2008 р. між ТОВ «Синтезгруп»та ТОВ «Міжнародний фінансовий консорціум «Фенікс»був укладений договір купівлі-продажу, на умовах якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити товар.

Сторони в умовах укладеного договору погодили, що товар поставлятиметься партіями: в асортименті, кількості, в концентрованому та готовому для використання вигляді, за цінами, зазначеними у специфікаціях на кожну партію до договору, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

В 2-му розділі договору сторони прийшли до згоди, що якість товару повинна відповідати по вмісту флегмового компоненту ректифікації денатурованого і температурам початку кристалізації технічним умовам ТУ 24.1-00374733-002-2004, а по вмісту флегмового головної фракції спирту етилового і температурам початку кристалізації технічним умовам ТУ 24.5-34677868-001:2008 на даний вид товару; засоби повинні мати світло-жовтий колір та містити віддушку лимонного запаху; густина засобу проти обмерзання та для миття скла «Зима-У80» повинна бути не більше ніж 0,86-0,89 г. на см. куб.; густина засобу «Цельсіим-К»повинна бути не більше ніж 0,81-0,82 г. на см. куб.; колір та запах засобів повинні відповідати зразку-еталону.

Згідно з п.п. 3.2., 4.1., 4.2. договору терміни виконання замовлення на постачання кожної партії товару зазначаються в специфікаціях та обліковуються від фактичної дати отриманої від покупця заявки. Поставлений по договору товар оплачується по цінах, вказаних в специфікації до договору на кожну партію товару, на підставі видаткових накладних. Загальна сума договору не встановлюється, а складається із сум всіх специфікацій до цього договору.

У відповідності до умов договору сторонами було підписано додатки № 1 (специфікацію № 1) та № 2 (таблиця розведення концентратів). В специфікації № 1 сторони домовились про поставку позивачем відповідачу засобу проти обмерзання та для миття скла Zima-80»наливом по ціні 6,05 грн. за літр, без ПДВ; засобу рідкого мийного (з вмістом ГФСЕ не менше ніж 92 %) наливом по ціні 3,72 грн. за літр, без ПДВ. В таблиці розведення концентратів сторонами визначено пропорції розведення концентрату засобу проти обмерзання та для миття скла Zima-80»та засобу рідкого мийного Цельсіим-К».

08.12.2011 р. ТОВ «Синтезгруп»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до ТОВ «Міжнародний фінансовий консорціум «Фенікс»про стягнення 176 631,56 грн. Як на підставу своїх вимог, позивач покликався на те, що ним у відповідності до умов укладеного договору від 06.10.2008 р. за період з 12.01.2009 р. по 04.08.2009 р. було поставлено відповідачу згідно видаткових накладних продукцію, за яку останній не сплатив кошти в сумі 176 631,56 грн.

Відповідач спростовуючи доводи позовних вимог, у своєму відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях звертав увагу місцевого господарського суду на те, що провадження у даній справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки, на думку відповідача, позивач недопоставив товар по договору від 06.10.2008 р. на суму 178 5069,89 грн., а відтак, відповідач нарахував позивачу штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України і листом № 20110406-01 від 06 квітня 2011 р. здійснив зустрічне зарахування однорідних вимог. Свої договірні зобов'язання за вищезгаданим договором відповідач вважає припиненими.

Місцевий господарський суд приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що поставка товару позивачем згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних не здійснювалась на підставі договору купівлі-продажу від 06 жовтня 2008 р., а носила позадоговірний характер, відтак суд встановив, що обов'язок оплати виникає у відповідача в строки, встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу -частково задоволити. При цьому, судова колегія виходить із наступного:

Договором в силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, сторони укладаючи договір купівлі-продажу дійшли згоди всіх його істотних умов і взяли на себе зобов'язання з їх виконання. Даний договір скріплений підписами з обох сторін та печатками підприємств.

Зміст договору, в силу приписів ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання.

Місцевий господарський суд в ході розгляду даного спору встановив, що поставка товару не здійснювалась позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 06 жовтня 2008 р., а носила позадоговірний характер.

З такими висновками місцевого господарського суду не погоджується Львівський апеляційний господарський суд.

В п. 7.1. договору сторони погодили, що товар поставляється в тарі з етикеткою покупця, або без неї в разі здійснення відпуску товару наливом в тару покупця.

На виконання умов договору відповідачем згідно видаткових накладних № LV-0000314 від 29.10.2008 р., № LV-0000288 від 14.10.2008 р., № LV-0000342 від 13.11.2008 р., № LV-0000-325 від 05.11.2008 р., № LV-0000443 від 09.12.2008 р., № LV-0000444 від 24.12.2008 р., № LV-0000456 від 29.12.2008 р., № LV-000014 від 13.01.2009 р.. № LV-000011 від 12.01.2009 р., № LV-0000 42 від 23.01.2009 р., № LV-000047 від 28.01.2009 р., № LV-000054 від 30.01.2009 р., № LV-000075 від 06.02.2009 р., № LV-000069 від 05.02.2009 р., № LV-000090 від 16.02.2009 р., № LV-0000 94 від 17.02.2009 р., № LV-0000118 від 03.03.2009 р., № LV-0000127 від 10.03.2009 р., № LV-0000134 від 16.03.2009 р., № LV-0000132 від 13.03.2009 р., № LV-0000147 від 26.03.2009 р., № LV-0000145 від 26.03.2009 р., № LV-0000181 від 14.04.2009 р., № LV-0000158 від 31.03.2009 р., № LV-0000183 від 14.04.2009 р., № LV-0000182 від 14.04.2009 р., № LV-0000221 від 24.04.2009 р., № LV-0000223 віж 22.04.2009 р., № LV-0000263 від 15.05.2009 р., 260 від 08.05.2009 р., № LV-0000307 від 18.06.2009 р., № LV-0000306 від 18.06.2009 р., № LV-0000256 від 12.05.2009 р., № LV-0000337 від 09.07.2009 р. була поставлена позивачу тара та етикетка.

Відповідачем також долучено до матеріалів справи заявки (технічні замовлення) на поставку продукції, які подавались останнім позивачу у відповідності до п. 3.2. договору. В свою чергу, позивач згідно видаткових накладних поставив відповідачу обумовлений в договорі, в специфікації № 1 та в заявках товар, а саме миючі рідкі засоби, засоби проти обмерзання та для миття скла, а також засоби для запалення камінів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні за своїм змістом вимоги закріплені і в ст. 193 ГК України.

Таким чином, належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, укладаючи договір купівлі-продажу. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що належність виконання зобов'язання є оціночною категорією.

Так, порушенням зобов'язання в силу приписів ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В розглядуваному випадку відповідач не заперечував поставку позивачем товару згідно умов договору купівлі-продажу від 06.10.2008 р. Більше того, відповідач у своєму відзиві на позов та в поданих поясненнях звертав увагу суду на те, що поставляючи товар позивачем було допущено порушення у мов договору щодо термінів поставки товару, якості і кількості продукції та щодо зміни в односторонньому порядку ціни. Відповідач, враховуючи на його думку порушення допущені продавцем, вважає свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленої позивачем продукції припиненими шляхом зарахування останнім зустрічних однорідних вимог (нарахованих відповідачем позивачу штрафних санкцій).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п. 4.1. договору сторони погодили, що поставлений по договору товар оплачується по цінах, вказаних в специфікації до договору на кожну партію товару, на підставі видаткових накладних. В п. 5.2.1. договору сторони заклали умову за якої кінцевим терміном оплати є 75 календарний день від дати фактичного отримання покупцем товару.

Як прослідковується із наявних матеріалів справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав. Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача склала 176 631,56 грн.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що позивачем не було подано суду першої інстанції, як докази поставки продукції, видаткові накладні № РН-004 від 12.01.2009 р. на суму 5 886,90 грн. та № РН-092 від 04.08.2009 р. на суму 18 720, 00 грн., які вказані позивачем в розрахунку ціни позову.

В останнє судове засідання від представника позивача поступило клопотання про долучення до наявних матеріалів справи видаткових накладних № РН-070 від 30.04.2009 р. та № РН-092 від 04.08.2009 р., які не були подані до суду першої інстанції.

Судова колегія, виходячи із детального аналізу наявних матеріалів справи, встановила, що видаткова накладена № РН-070 від 30.04.2009 р. була долучена позивачем до матеріалів даної справи (т. 1 а.с. 51). Місцевий господарський суд помилково зазначив в мотивувальній частині рішення, що така видаткова накладена відсутня.

Щодо долучення до наявних матеріалів справи видаткової накладеної № РН-092 від 04.08.2009 р. то судова колегія з огляду на вимоги ст. 101 ГПК України, згідно якої додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, відмовила в його задоволенні.

Стосовно видаткової накладної № РН-004 від 12.01.2009 р. на суму 5 886,90 грн. то така не була подана позивачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не погоджується із правовою позицією місцевого господарського суду про те, що поставка товару була позадоговірною, відтак дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 152 024,66 грн. заборгованості.по договору их вимог , а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем умов договору купівлі-продажу від 06.10.2008 р. та заподіяння в зв'язку з цим збитків, то судова колегія звертає увагу на наступні обставини.

Так, відповідач у своєму відзиві та в поданих поясненнях заперечує позовні вимоги через необхідність взаємного зарахування вимог (вимоги відповідача про нараховані збитки за тим же договором). Зокрема, відповідач покликається на те, що позивач недопоставив відповідачу товар по договору від 06.10.2008 р. на суму 1 785 069,89 грн., а відтак, відповідач нарахував позивачу штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України і листом № 20110406-01 від 06 квітня 2011 р. здійснив зустрічне зарахування однорідних вимог. Свої договірні зобов'язання за вищезгаданим договором відповідач вважає припиненими.

В силу приписів ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду звертає увагу відповідача на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

По-перше, зарахування можливе у разі, коли зобов'язання є зустрічним. Для зарахування необхідна наявність двох зобов'язань. При цьому особа, яка виступає кредитором з першого з них, повинна бути боржником з другого, і навпаки - боржник з першого зобов'язання повинен бути кредитором з другого з них.

По-друге, вимоги, що підлягають зарахуванню, мають бути однорідними. У зв'язку з цим, як правило, зарахуванню підлягають вимоги за грошовими зобов'язаннями або за будь-якими іншими зобов'язаннями, предмет яких визначений родовими ознаками. Різнорідні зобов'язання зарахуванням припинені бути не можуть.

По-третє, для зарахування взаємної вимоги важливе значення має час виконання зобов'язань. Зарахування можливе лише у разі, коли строк виконання зобов'язання настав або не вказаний чи визначений моментом затребування.

В розглядуваному випадку вимоги про які заявляє відповідач не є однорідними більше того не безспірними, а відтак не можуть бути зараховані відповідно до вимог ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України.

Відповідач у відповідності до приписів ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав з відповідними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп», якщо вважає що його право порушено.

Згідно ч. 2 ст. 34. ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона в силу ст. 33 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку обґрунтованості доводів апеляційної скарги та наявності правових підстав для скасування оскарженого рішення

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп»смт. Лопатин Львівської області частково задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі №5015/7319/11 в частині відмови в позові про стягнення з відповідача 152 024,66 грн. заборгованості скасувати. В цій частині прийняти нове рішення:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансовий консорціум Фенікс» м. Львів на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп»смт. Лопатин Львівської області 152 024,66 грн. заборгованості.

3. В решта частинах рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. залишити без змін.

4. Відповідно до ст. 49 ГПК України стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансовий консорціум Фенікс»м. Львів на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп»смт. Лопатин Львівської області судовий збір по розгляду справи в першій та апеляційній інстанціях в сумі 4 560,74 грн.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи № 5015/7319/11 повернути в господарський суд Львівської області, зобов'язавши видати наказ.

Повний текст постанови складено 08.05.2012 р.

Головуючий-суддя Юркевич М.В.

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Малех І.Б.