Рішення № 23915438, 24.04.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року Справа № 12/5026/427/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю старшого прокурора відділу Синецької О.Ю., представників сторін: позивача -ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача -ОСОБА_3 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах -Міністерства аграрної політики України в особі Аграрного фонду до державного підприємства "Златодар" про стягнення 341010 грн. 54 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення, на підставі договорів складського зберігання зерна № 51/10 від 06.03.2010 року та № 1 від 01.04.2011 року, 341010 грн. 54 коп. збитків, завданих втратою зерна, та відшкодування понесених судових витрат.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву вх. № 6358 від 05.04.2012 року. Із відзиву і пояснень представника відповідача в засіданнях суду вбачається, що відповідач позов визнав частково на суму 275008 грн. 50 коп., при цьому вважав правильним застосування мінімальної вартості втраченого зерна при розрахунку розміру відшкодування збитків, щодо встановлення кількості втраченого зерна не заперечував.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

06.03.2010 року між Аграрним фондом (поклажодавець, позивач) та державним підприємством "Златодар" (зерновий склад, відповідач) укладено договір складського зберігання зерна № 51/10.

01.04.2011 року між Аграрним фондом (поклажодавець, позивач) та державним підприємством "Златодар" (зерновий склад, відповідач) укладено договір складського зберігання зерна №1, за умовами якого:

п. 1 - поклажодавець зобов'язався передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язався прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором або законодавством;

п.п. 3.1.6., 3.1.9. - зерновий склад зобов'язаний зберігати зеро протягом строку, визначеного в договорі та повернути зерно за першою вимогою поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився;

п. 4.1. - розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість, а оплата послуг зернового складу здійснюється за рахунок бюджетних коштів;

п. 5.1. - зерновий склад не має права розпоряджатися зерном поклажодавця;

п.п. 7.1., 7.3. - строк зберігання зерна - до пред'явлення вимоги поклажодавцем; зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно, придбане за кошти державного бюджету, до пред'явлення поклажодавцем вимоги про його повернення;

п. 8.1. договір №1 набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі. Дія договору розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 01.03.2011 року.

На виконання умов договорів складського зберігання зерна № 51/10 та № 1, відповідно до складських квитанцій на зерно № 1781 від 28.10.2010 року, № 3014 від 10.11.2011 року, № 207 від 19.08.2011 року, № 1842 від 04.11.2010 року, № 3431 від 27.12.2011 року, № 3432 від 27.12.2011 року державне підприємство "Златодар" прийняло від Аграрного фонду на зберігання зерно, зокрема, кукурудзи для кормових портеб 3 класу врожаю 2010 року в кількості 2003,410 тонн.

16.11.2011 року була проведена перевірка наявності зерна на складах ДП "Златодар"(згідно зі ст. 959 ЦК України, наказу Міністерства аграрної політики України №298 від 07.06.2010 року "Про проведення спільних перевірок Аграрним фондом та Держконтрольсільгосппродом наявності зерна державного інтервенційного фонду, продуктів переробки та заставного зерна"). За її результатами, відповідно до акту перевірки наявності зерна державного інтервенційного фонду від 16.11.2011 року, зафіксовано факт відсутності на складах ДП "Златодар" зерна, що належить Аграрному фонду, а саме: зерна пшениці 3 класу 2008 року врожаю у кількості 57,174 тонн, кукурудзи для кормових потреб 3 класу 2010 року врожаю у кількості 744,968 тонн.

Із акта перевірки наявності зерна, закупленого до державного інтервенційного фонду та відповідності його кількісним та якісним показникам від 14.02.2012 року, вбачається, що при перевірці наявності та зберігання зерна Аграрного фонду на зерновому складі ДП "Златодар", згідно з договором складського зберігання від 01.04.2011 року, встановлено нестачу зерна кукурудзи для кормових потреб 3 класу врожаю 2010 року в кількості 183,339 тонн.

20.02.2012 року, 10.09.2012 року в гарантійних листах № 89, № 179 ДП "Златодар" визнав наявність недостачі зерна кукурудзи для кормових потреб 3 класу врожаю 2010 року в кількості 183,339 тонн та зобов'язався повернути його Аграрному Фонду.

Спірними правовідносинами є вимоги сторін договору складського зберігання зерна № 1 від 01.04.2011 року, які витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.ст. 9З6, 957 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності; договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Відповідно до ст. 938, 942, 944 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення; якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк; зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі; зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством; збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна.

Згідно зі ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, зокрема, у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 17 від 10.02.2011 року «Питання діяльності Аграрного Фонду на організованому аграрному ринку у 2011-2012 маркетинговому періоді»установлені мінімальні та максимальні інтервенційні ціни на об'єкти державного цінового регулювання у 2011-2012 маркетинговому періоді. Зокрема, мінімальна інтервенційна ціна (з урахуванням ПДВ) на зерно кукурудзи для кормових потреб складає 1500 грн., максимальна -1860 грн.

При зверненні до суду з позовом прокурор і позивач здійснили розрахунок розміру відшкодування збитків, спричинених втратою 183,339 тонн зерна кукурудзи для кормових потреб, переданого на зберігання відповідачу згідно з договором складського зберігання зерна № 1 від 01.04.2011 року, за максимальною ціною в 1860 грн. за тонну і, при цьому, розмір збитку склав (183,339х1860) 341010 грн. 54 коп.

Відповідач позов визнав частково на суму 275008 грн. 50 коп., при цьому виходячи із розрахунку розміру відшкодування збитку за мінімальною ціною (183,339х1500).

Разом з тим, із письмових пояснень позивача вх. № 7365 від 24.04.2012 року і поданих ним суду актів передавання-приймання, згідно договору про закупівлю об'єктів державного цінового регулювання № 21/09/10 від 14.09.2010 року, станом на 28.10.2010 і 04.11.2010 року закупівельна ціна зерна кукурудзи для кормових потреб, переданого на зберігання відповідачу, складала 1612 грн. за тонну з ПДВ.

Отже, розмір відшкодування реальної вартості втраченого зерна кукурудзи складає (183,339х1612) 295540 грн. 86 коп. і в такому розмірі позов підлягає задоволенню.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких прокурор і позивач звільнені -судовий збір в розмірі 5910 грн. 82 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Златодар", код ЄДРПОУ 00952545, місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47, р/р 2600208392001 в ЧФ АБ "Київська Русь", МФО 354864 на користь Аграрного фонду, код ЄДРПОУ 33642855, місцезнаходження: 01001, м. Київ, бул. Б.Грінченка, 1, р/р 37116004004099 в ДКУ м. Києва, код банку 820172 - 295540 грн. 86 коп., 5910 грн. 82 коп. судових витрат.

В решті позову в частині про стягнення 45469 грн. 68 коп. -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 30.04.2012 року.

Суддя В.М. Грачов