Постанова № 23915346, 26.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.12 Справа № 5015/355/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Відень»від 09.04.2012 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2012 року

у справі № 5015/355/12

за позовом: ОСОБА_2, м. Київ

до відповідача: ТзОВ «Старий Відень», м. Трускавець

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Державного реєстратор Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області, м. Трускавець;

2. ОСОБА_3;

3. ОСОБА_4;

4. ОСОБА_5;

про визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Старий Відень», скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТзОВ «Старий Відень»та запису про державну реєстрацію змін Статуту ТзОВ «Старий Відень»в державному реєстрі

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_6 -представник

від відповідача: Лозан С.І. -представник

від третіх осіб: не з'явились

Права та обов'язки сторін та третіх осіб, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2012 року у справі № 5015/355/12 (суддя Матвіїв Р.І.) задоволено позов ОСОБА_2: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»від 23.06.2009 року, що оформлене протоколом від 23.06.2009 року № 1/2009; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ «Старий Відень», здійснену державним реєстратором Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області 23.04.2010р. за № 14181050007000539 та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТзОВ «Старий Відень»від 23.04.2010 року № 14181050007000539 (внесення змін до установчих документів), внесений державним реєстратором виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області на підставі протоколу від 23.06.2009 року № 1/2009.

Приймаючи у справі рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що статутний капітал товариства формується за рахунок внесків учасників, розміром яких і визначається частка учасника у статутному капіталі товариства, тобто, частка учасника товариства у статутному капіталі товариства безумовно повинна мати виражену грошову оцінку та бути підтвердженою внесеним вкладом учасника у статутний капітал товариства. Однак, матеріалами справи не підтверджено належності позивачеві на праві власності частки в розмірі 0,01 % у статутному капіталі ТзОВ «Старий Відень», що залишилась у власності останнього за результатами укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.06.2009р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1495, в силу того, що грошовий еквівалент частки позивача, яка була об'єктом купівлі-продажу, а саме 190 000,00 грн., відповідає розміру внеску останнього у статутний капітал ТзОВ «Старий Відень»згідно п.п. 5.1.3 п. 5.1 Статуту ТзОВ «Старий Відень»в редакції від 11.10.2006 року та Свідоцтва про сплачений (сформований) статутний капітал ТзОВ «Старий Відень»від 11.10.2006 року.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що позивач відчужив усю належну йому на праві власності частку у ТзОВ «Старий Відень»на користь ОСОБА_3, тим самим повністю припинив свою участь у складі учасників ТзОВ «Старий Відень», тим більше, що визначення частки в розмірі 33,33 %, що стала об'єктом купівлі-продажу по договору від 03.06.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1495, по своїй суті не змінює реального волевиявлення позивача (продавця) на відчуження ним належної на праві власності частки у статутному капіталі ТзОВ «Старий Відень»в розмірі 190 000,00 грн.

Окрім цього, господарський суд першої інстанції у рішенні зазначив, що 23.06.2009 року на загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»були присутніми учасники, що володіли 13,33 % голосів. У зв'язку з наведеним, 23.06.2009 року на загальних зборах учасників ТзОВ «Старий Відень»кворуму не досягнуто, а відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними, а саме рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»від 23.06.2009 року, що оформлене протоколом від 23.06.2009 року № 1/2009.

Крім вищенаведеного місцевий господарський суд, в рішенні зазначив, що розмір часток учасників товариства у відповідності до статуту в оспорюваній редакції становить -ОСОБА_4 13,4 % з розміром вкладу 152 000,00 грн., ОСОБА_3 86,6 % з розміром вкладу 410 000,00 грн. Однак, ОСОБА_3 набула у власність частку у статутному капіталі ТзОВ «Старий Відень»в розмірі 86,66 %, що еквівалентна 494 000,00 грн. Частка учасника ОСОБА_4 у статутному капіталі ТзОВ «Старий Відень»становить 13,33 %, що еквівалентна 76 000,00 грн. ОСОБА_7 такий розподіл часток учасників ТзОВ «Старий Відень»та розміри їх вкладів у статутний капітал і повинні бути відображенні у новій редакції статуту ТзОВ «Старий Відень»за результатами відчужених часток учасниками товариства на користь ОСОБА_3. Однак, оспорювана редакція статуту ТзОВ «Старий Відень»від 23.04.2010 року, не лише затверджена недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»від 23.06.2009 року, що оформлене протоколом від 23.06.2009 року № 1/2009, на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства, але й не відображає реального розподілу часток учасників товариства та розмірів їх вкладів у статутний капітал ТзОВ «Старий Відень».

Не погодившись з висновком викладеним у рішенні господарського суду першої інстанції, ТзОВ «Старий Відень», подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду на вищевказане рішення, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів учасників товариства, права позивача не могли бути порушені, які б він міг оспорити відповідно до ст. 1 ГПК України, адже станом на момент ухвалення оспорюваного рішення загальних зборів учасників товариства, згідно висновків суду, було тільки два учасника, жоден з яких вказане рішення станом на сьогодні не оспорює; у відповідності до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду корпоративних спорів»при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність або відсутність факту їх порушення або оспорювання. Однак, як вбачається з висновків суду, такого матеріального права або законного інтересу в позивача не має, оскільки відсутні права, за захистом яких позивач звернувся до суду з даним позовом.

Окрім цього, апелянт вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 43, 83 ГПК України, вийшов за межі позовних вимог, безпідставно обґрунтувавши без відповідного клопотання позивача, поданого в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, своє рішення порушенням права, яке було відсутнє в позивача на момент звернення до суду й за захистом якого позивач не звертався. Відповідно до обставин, з'ясованих судом першої інстанції, представник власника 86,6 % частки статутного капіталу брав участь у загальних зборах учасників товариства від 23.06.2009 року, що підтверджується його підписом на протоколі. Власник вказаної частки, яка своє право згідно висновків суду, з посиланням на п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду корпоративних спорів»з моменту укладення договорів купівлі-продажу, не оспорює дане рішення. З врахуванням вказаного, жодним чином не вбачається порушення прав позивача на підставі яких могло б бути задоволено позовні вимоги. А тому, посилання суду першої інстанції на положення ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»та п. 7.4 Статуту ТзОВ «Старий Відень», як підставу для скасування рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом від 23 червня 2009 року № 1/2009, є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Представником позивача до початку судового засідання подано клопотання від 26.04.2012 року, в якому останній просить відкласти розгляд справи, оскільки позивачем ОСОБА_2 не отримано апеляційної скарги та йому не відомі про доводи апеляційної скарги, в зв'язку з чим позивач позбавлений можливості подати відзив на апеляційну скаргу.

Судова колегія розглянувши дане клопотання, вирішила у його задоволенні відмовити, оскільки скаржником до апеляційної скарги додано опис вкладення до конверту адресованого ОСОБА_2, фіскальний чек № 2092 та квитанцію № 2/01527079, які судовою колегією визнаються як належними та допустимими доказами направлення позивачу -ОСОБА_2, копії апеляційної скарги. З метою надання можливості представнику позивача ознайомитись із доводами апеляційної скарги, судом оголошено перерву з 1240 год. до 1250 год.

З огляну на вищенаведене, представник відповідача в судовому засіданні, усно заперечив вимоги апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими і безпідставними, а рішення господарського суду правомірним.

Відповідачем на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 13.04.2012 року подано докази направлення копії апеляційної скарги третій особі-1 -Державному реєстратору Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області.

23.04.2012 року на адресу апеляційного господарського суду надійшло від третьої особи-1 -Державного реєстратора Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області клопотання № 18/66 від 20.04.2012 року про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Треті особи-2-4 в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки не повідомили. Третьою особою-2 -ОСОБА_3 подано клопотання від 19.04.2012 року, в якому остання зазначає, що рішення господарського суду Львівської області є безпідставне та незаконне і таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач добровільно вийшов зі складу учасників товариства, що вказує на безпідставність його тверджень про незаконне позбавлення корпоративних прав. Оспорюване рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»жодним чином не порушує права позивача у даній справі -ОСОБА_2, більше того, як видно з протоколу, збори відбувалися з його участю та на вказаних зборах було прийнято особисто подані нотаріальні заяви двох із трьох учасників, в тому числі ОСОБА_2 про вихід із учасників товариства, що підтверджується протоколом від 23 червня 2009 року №1/2009, на який посилається позивач, а також копіями заяв.

При розгляді матеріалів справи, судовою колегією встановлено наступне:

11.10.2006 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Відень»та зареєстровано статут товариства.

Відповідно до п. 1.4 та п.п. 5.1.3 п. 5.1 Статуту в редакції від 11.10.2006 року (а.с. 8-21), учасниками товариства є ОСОБА_8 з часткою у статутному капіталі товариства -33,33 %, що еквівалентна 190 000,00 грн., ОСОБА_4 з часткою у статутному фонді товариства -33,33 %, що еквівалентна 190 000,00 грн. та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства -33,34 %, що еквівалентна 190 000,00 грн. Статутний фонд товариства створюється у розмірі 570 000,00 грн. (п.5.1. статуту).

03.06.2009 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено догові купівлі-продажу корпоративних прав ТзОВ «Старий Відень»(а.с. 22). Вказаний договір 03.06.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за №1495. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, продавець передає покупцю свою частку (надалі - частку) у статутному капіталі ТзОВ «Старий Відень»у розмірі 33,33% статутного капіталу товариства, що еквівалентно 190 000,00 грн.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, що 03.06.2009 року між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ТзОВ «Старий Відень», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 1496 та відповідно до п. 1.1 якого, продавець передає покупцю свою частку у статутному капіталі ТзОВ «Старий Відень»у розмірі 33,33 % статутного капіталу товариства, що еквівалентно 190 000,00 грн. Також, 03.06.2009 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ТзОВ «Старий Відень», за умовами якого, (п. 1.1), продавець передає покупцю свою частку у статутному капіталі ТзОВ «Старий Відень»у розмірі 20 % статутного капіталу товариства, що еквівалентно 114 000,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»від 23.06.2009 року, оформленого протоколом від 23.06.2009 року № 1/2009 (а.с. 23), задоволено волевиявлення ОСОБА_2, ОСОБА_8, про їх вихід зі складу учасників товариства та відступлення належних їм часток статутного капіталу товариства, а також частини належної частки ОСОБА_4, шляхом їх продажу в розмірах, визначених у п. 1. порядку денного цих зборів на користь ОСОБА_3; вирішено внести і затвердити відповідні зміни до статуту товариства, виклавши його у новій редакції у зв'язку зі змінами складу учасників товариства.

На виконання рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»від 23.06.2009 року, 23.04.2010 року, державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ «Старий Відень», шляхом затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Старий Відень», про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис від 23.04.2010 року № 14181050007000539.

Згідно п. 1.3. статуту ТзОВ «Старий Відень»в оспорюваній редакції, для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових вкладів учасників створюється статутний (складений) капітал у розмірі 570 000,00 грн. Розмір часток учасників становить: ОСОБА_4 13,4 % з розміром вкладу 152 000,00 грн., ОСОБА_3 86,6 % з розміром вкладу 410 000,00 грн..

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, заслухавши доводи і заперечення представника позивача та відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, виходячи з наступного:

Предметом заявленого позивачем позову є визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та запису про державну реєстрацію змін статуту товариства в державному реєстрі.

Підставою заявленого позову, позивач обґрунтовує тим, що рішенням загальних зборів учасників відповідача від 23.06.2009 року, оформлене протоколом № 1/2009, його було позбавлено права на частку в статутному капіталі товариства у розмірі 0,01 %, оскільки при створенні статутного фонду товариства ним було внесено 190 000,00 грн. та визначена частка в розмірі 33,34 %, а згідно договору купівлі -продажу від 03.06.2009 року, позивачем відчужено ОСОБА_10, належну йому частку в статутному капіталі товариства в розмірі лише 33,33 % статутного капіталу, тим самим рішенням загальних зборів прийнято з порушенням вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України щодо непорушності права власності та протиправного позбавлення його права.

Приймаючи у справі рішення, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що з моменту, а саме 03.06.2009 року припинення права власності ОСОБА_2 (позивача) на частку у розмірі 33,33 %, що еквівалентно 190 000,00 грн. припинилась участь останнього у товаристві, тобто припинились корпоративні права позивача відносно ТзОВ «Старий Відень». Аналогічно з 03.06.2009 року припинились корпоративні права ОСОБА_8 та корпоративні права ОСОБА_4, а тому на загальних зборах, які відбулись 23.06.2009 року, був присутній учасник, що володіє 13,33 % голосів, тобто збори були проведенні за відсутності кворуму, що відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»та п.п. 18, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»є безумовною підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів, які оформлені протоколом № 1/2009 від 23.06.2009 року (абз. 3 сторінки 8 мотивувальної частини рішення суду).

Однак, в абзаці 7 сторінки 7 мотивувальної частини рішення, судом зроблено суперечливий висновок, а саме суд зазначає, що дослідивши зміст вказаного протоколу, суд встановив, що на загальних зборах учасників ТзОВ «Старий Відень», що відбулись 23.06.2009 року, були присутні учасники, що володіють в сукупності 100 % голосів, а саме ОСОБА_4 з часткою -33,33 % статутного капіталу, ОСОБА_2 з часткою -33,33 % та ОСОБА_8 з часткою -33,33 %.

Суперечливі висновки, які зроблені місцевим господарським судом є порушенням ст. 84 ГПК України, не відповідають постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення», постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»від 18.12.2009 року №14, щодо прийняття рішення у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, з достовірністю встановлених господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування незаконного рішення.

Апеляційна інстанція вважає висновки місцевого господарського суду щодо відсутності кворуму на зборах ТзОВ «Старий Відень», які відбулися 23.06.2009 року, безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Перехід права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю врегульовано ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно з ч. 1 ст. 147 ЦК України та ч. 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Закон не обмежує це право необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки, однак ч. 2 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»та ч. 2 ст. 147 ЦК України, надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників на таке відчуження.

Статутом товариства, затвердженого рішенням зборів учасників від 06.10.2006 року № 1 (п. 8.1) передбачено право учасника продати або іншим чином уступити свою частку третім особам за згодою інших учасників.

Відчуження ОСОБА_2 своєї частки в розмірі 33,33 %, що становить 190 000,00 грн., третій особі -ОСОБА_3 Бориславівні відбулось по договору купівлі -продажу від 03.06.2009 року.

Відчуження частки в розмірі 33,33 %, що становить 190 000,00 грн. ОСОБА_8, третій особі -ОСОБА_3 Бориславівні відбулось 03.06.2009 року по договору купівлі -продажу та учасником товариства ОСОБА_4 тій же третій особі в розмірі 20%, що становить 114 000,00 грн. по договору купівлі -продажу від 03.06.2009 року.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Статутом ТзОВ «Старий Відень»в редакції від 06.10.2006 року, встановлено (п. 8.3), що учасник товариства має право вийти з товариства, попередивши про це товариство не пізніше як за один місяць.

Подання заяви про вихід з товариства є дією спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства.

Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства на інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким що вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановлено законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства (п. 3.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»(із змінами і доповненнями, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 28.12.2009 року № 04-06/190).

З протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»№ 1/2009 вбачається, що 23 червня 2009 року рішенням зборів, на яких були присутні всі учасники підтверджено згоду всіх учасників на відчуження часток третій особі та розглянуто заяви учасника ОСОБА_2 і ОСОБА_8 про їх вихід, які були подані без посередньо на вирішення зборів.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком господарського суду проте, що частка позивача в статутному капіталі товариства до моменту відчуження становила 33,33 %.

Згідно ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Статтею 13 цього ж Закону передбачено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

У свою чергу, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, згідно ст. 51 Закону України «Про господарські товариства», серед іншого, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників (ч.ч. 3, 4 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства»). Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства (ч. 3 ст. 52 вказаного вище закону).

Правовий аналіз наведених вище положень дозволяє стверджувати, що статутний капітал товариства формується за рахунок внесків учасників, розміром яких і визначається частка учасника у статутному капіталі товариства. Тобто, частка учасника товариства у статутному капіталі товариства безумовно повинна мати виражену грошову оцінку та бути підтвердженою внесеним вкладом учасника у статутний капітал товариства.

Окрім цього, згідно приписів ч. 3 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено, а згідно приписів ч. 4 ст. 52 цього ж Закону, учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Як вбачається із п. 5.1.3 Статуту розмір внеску кожного із трьох учасників становить 190 000,00 грн. Розмір статутного капіталу товариства 570 000,00 грн..

Однак, оцінюючи співвідношення розміру внеску позивача у статутний капітал та визначену установчими документами товариства частку в розмірі 33,34 %, вбачається невідповідність, оскільки частка в розмірі 33,34 % еквівалентно має відповідати сумі -190 038,00 грн. А тому, апеляційна інстанція погоджується із висновком місцевого господарського суду, що оспорювана позивачем частка в розмірі 0,01 % статутного капіталу немає грошового еквіваленту, що суперечить приписам чинного законодавства України. Отже, укладаючи договір купівлі -продажу частки у статутному капіталі товариства 33,33 %, що еквівалентно 190 000,00 грн. позивач здійснив своє волевиявлення про її відчуження в повному розмірі належну йому на праві власності, що спростовує доводи позовної заяви, що ОСОБА_2 є власником 0,01 % розміру частки статутного капіталу ТзОВ «Старий Відень».

Враховуючи що право позивача оспорюваним рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Старий Відень»не порушено, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Апеляційна інстанція погоджується із доводами апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом ст.ст. 43, 83 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 54 ГПК України (із змінами і доповненнями, в редакції Закону України від 20.12.2011 року № 4176-VI), в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування -це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається із позовної заяви, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що оспорюваним рішенням загальних зборів товариства, його було позбавлено належної йому частки у статутному капіталі товариства в розмірі 0,01 відсоток.

Даний предмет доказування був досліджений місцевим господарським судом, та зроблено вірний висновок, що позивач не володіє часткою в розмірі 0,01 % в статутному капіталі товариства і рішення загальних зборів товариства не порушує його право як власника частки.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Одночасна зміна предмету і підстави позову не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заяви, в порядку ст. 22 ГПК України, про зміну підстави позову не подавав. А тому, зміна місцевим господарським судом в рішенні підстави позову (а саме дослідження обставин, які не були предметом доказування), є порушенням процесуальних прав відповідача, передбачених ст.ст. 22, 59 ГПК України, щодо подання доказів та своїх заперечень, викладених у відзиві та право відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки у справі, жодна із сторін та треті особи не покликались на відсутність кворуму при прийнятті рішення загальними зборами 23.06.2009 року та позивач не обґрунтовував свої вимоги даними обставинами, а тому прийняття рішення місцевим господарським судом про відмову в позові саме з цих підстав є порушенням принципу змагальності, закріпленого в ст. 43 ГПК України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитись з усіма доказами та зауваженнями, поданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Салов проти України»заява № 65518/01 від 06 вересня 2005 року).

Відповідно до ст. 42 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), зобов'язує суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлені клопотань та здійснення інших процесуальних прав.

Отже, з огляду на вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що місцевий господарський суд приймаючи рішення у справі вийшов за межі позовних вимог та підстави їх обґрунтування, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Відень»задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2012 року -скасувати.

Прийняти нове рішення.

3. В позові ОСОБА_2 -відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (01021, АДРЕСА_1, ідн. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Відень»(82200, м. Трускавець, вул. Бориславська, бульвар Юрія Дрогобича, буд. 1, ідн. номер 34596905) -536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Мурська Х.В.