Рішення № 23914873, 19.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5/041-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" -Яготинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ЛВУ МГ), м. Яготиндо Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівський ветсанутильзавод", Баришівський район, с. Волошинівкапро стягнення 8677,69 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 28.12.2011р. № 1903 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" -Яготинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ЛВУ МГ) (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівський ветсанутильзавод" (далі - Відповідач) про стягнення 8677,69 грн., з яких 7248,97 грн. основний борг, 35,32 грн. інфляційних втрат, 63,17 грн. 3% річних, 322,80 грн. пені, 500 грн. передбаченого договором штрафу, 507,43 грн. штрафу передбаченого ст. 231 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з транспортування природного газу магістральними газопроводами від 13.09.2011р. № ПР2011-Т-82Бар щодо здійснення розрахунку за надані послуги з транспортування природного газу у визначені договором строки по переліченим в позовній заяві актам приймання-передавання виконаних послуг.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір з транспортування природного газу магістральним газопроводом від 13.09.2011р. № ПР/2011-Т-82Бар (далі -договір), відповідно до умов якого виконавець - позивач протягом 2011 року надає замовнику - відповідачу послуги з транспортування природного газу (імпортованого, видобутого на території України, відібраного з підземного сховищ та/або з ресурсів постачальників, які не мають з ДК "Укртрансгаз" договорів на транспортування природного газу) магістральними газопроводами в межах обсягів, зазначених в п. 1.2, п. 2.1.1 цього договору. Обсяги, зазначені в п. 1.2 договору, повинні відповідати обсягам, визначеним в окремому договорі на постачання природного газу. Підставою для укладання цього договору є наявність договірних відносин між замовником та постачальником газу, а також між замовником та газорозподільною організацією ВАТ "Київоблгаз" (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору планові обсяги транспортування виконавцем природного газу для потреб замовника протягом 2011 року складають 80 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: вересень -20 тис. куб. м., жовтень - 20 тис. куб. м., листопад - 20 тис. куб. м., грудень - 20 тис. куб. м.

Згідно положень п. 2.2.1 договору замовник зобов'язався не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, оформляти акти виконаних робіт по транспортуванню природного газу за звітний місяць з філією ВАТ "Київоблгаз". Дані акти або реєстри, надані виконавцю філією ВАТ "Київоблгаз" являються одночасно підтвердженням обсягу протранспортованого природного газу виконавцем замовнику та підставою для здійснення замовником розрахунку за надані виконавцем послуги, відповідно тарифу, визначеного розділом 3 даного договору.

За домовленістю між сторонами або за вимогою однією із сторін можливе оформлення актів виконаних робіт безпосередньо між виконавцем і замовником. При цьому, в разі оформлення актів виконаних робіт за домовленістю чи за вимогою, виконавець кожного місяця надсилає 2 екземпляри даного акту замовнику разом з рахунком на оплату послуг по транспортуванню природного газу. Отримавши акти виконаних робіт, замовник зобов'язаний їх підписати, скріпити печаткою та один екземпляр направити на адресу виконавця в строк, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним. Наявність акту виконаних робіт безпосередньо між виконавцем і замовником не є обов'язковим. В разі його відсутності об'єм наданих виконавцем послуг підтверджується актом, оформленим замовником відповідно п. 2.2.1 договору. В разі наявності обох актів, вони мають однакову юридичну силу (п. 2.2.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору на момент укладання договору тариф за транспортування природного газу по газотранспортній системі виконавця, відповідно до постанови НКРЕ від 30.06.2011р. № 1113, становить 76,70 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ складає 15,34 грн., всього -92, 04 грн.

Положеннями п. 4.2 договору визначено, що оплата вартості послуг здійснюється на умовах 100% передоплати грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця в гривнях згідно з діючим тарифом, та відповідно об'ємів, запланованих замовником для споживання в розрахунковий місяць (в межах об'ємів, визначених п. 1.2, п. 2.1.1 договору).

Кінцевий розрахунок проводиться замовником до 10 числа місяця, наступного за звітним, за фактично отримані транспортні послуги, на основі рахунків виконавця та/або актів виконаних робіт по транспортуванню природного газу, оформлених відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору (п. 4.3 договору).

Початок дії договору з 13.09.2011р, кінець дії -31.12.2011р. з урахуванням інших умов цього договору. У разі якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати або змінити його, строк його дії автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 8.1, 8.2 договору).

На виконання умов договору позивач в період листопад 2011р.- січень 2012р. надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів визначених договором на суму 7248,97 грн.

Надання передбачених договором послуг з транспортування природного газу на суму 6795,44 грн. підтверджується актами приймання-передавання виконаних послуг від 30.11.2011р. в об'ємі 39759 тис. куб. м. на суму 3616,48 грн., від 31.12.2011р. в об'ємі 34949 тис. куб. м. на суму 3178,96 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками позивача та відповідача, оригінали яких залучені до матеріалів справи.

Надання передбачених договором послуг з транспортування природного газу на суму 453,53 грн. підтверджується актом приймання-передавання виконаних послуг від 31.01.2012р. в об'ємі 4778 тис. куб. м. на суму 453,53 грн., який підписаний повноважним представником позивача і скріплений печаткою Яготинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (виконавця), оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Приймаючи зазначений акт, як доказ надання позивачем відповідачу послуг за вказаним договором на суму 453,53 грн., суд враховує, що позивач цінним листом надіслав на адресу відповідача зазначений акт, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.02.2012р. та фіскальним чеком "Укрпошта" від 15.02.2012р. № 8949, завірені копії яких залучені до матеріалів справи. Однак, відповідач всупереч положенням п. 2.2.2 договору зазначений акт не підписав та позивачу не повернув, мотивованої відмови від підписання даного акту позивачу не надав.

Крім того, положеннями п. 2.2.2 договору наявність акту виконаних робіт безпосередньо між виконавцем та замовником не є обов'язковим, а в разі його відсутності об'єм наданих виконавцем послуг підтверджується актом, оформленим замовником відповідно до п. 2.2.1 договору відповідно до якого акт виконаних робіт по транспортуванню природного газу за звітний місяць, оформлений між замовником та філією ВАТ "Київоблгаз", є підтвердженням обсягу про транспортованого природного газу виконавцем замовнику та підставою для здійснення замовником розрахунку за надані виконавцем послуги.

Надання позивачем в січні 2012 року послуг з транспортування природного газу в об'ємі 4778 тис. куб.м. також підтверджується оформленим в порядку передбаченим п. 2.2.1 договору актом приймання-передачі природного газу за січень 2012 року від 31.01.2012р., складеним та підписаним повноважними представниками Баришівської філії по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" та ТОВ "Баришівський ветсанутильзавод" і скріплений печатками філії та товариства, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в акті приймання-передавання виконаних послуг від 31.01.2012р. на суму 453,53 грн. в обсягах та за цінами, які в ньому вказані.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за надані послуги з транспортування природного газу в строки встановлені Договором не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 7248,97 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з транспортування природного газу у зазначеному вище періоді, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 7245,97 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 7248,97 грн. заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги згідно договору позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за загальний період прострочення з грудня 2011 року по лютий 2012 року включно складають 35,32 грн., три проценти річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 11.12.2011р. по 23.03.2012р. складають 63,17 грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Таким чином, інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, оскільки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен день місяця чи на частину місяця. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.12.2010 року у справі № 3/111-10, від 19.01.2011 року у справі № 4/54-10-1818, від 15.03.2011 року у справі № 32/301.

Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних заявленого позивачем та показників інфляції за повні календарні місяці прострочки платежу з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати з простроченої суми боргу за час прострочення в розмірі 20,83 грн., три проценти річних з простроченої суми за час прострочення в розмірі 51,55 грн. В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та трьох процентів річних суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Крім того, позивач на підставі п. 5.5 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне здійснення розрахунків з транспортування природного газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період з 11.12.2011р. по 23.03.2012р. складає 322,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом по кожному періоду (акту наданих послуг) окремо та з врахуванням періоду нарахування пені, заявленого позивачем, стягненню підлягає пеня нарахована з простроченого платежу за відповідний період, не виходячи за межі розрахунку здійсненого позивачем та заявлених позовних вимог в розмірі 266,26 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

Також, позивач на підставі п. 5.6 договору просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 500 грн. за непідписання та неповернення підписаного акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 2.2.5 договору відповідач зобов'язався згідно з п. 2.1.2 договору та за вимогою виконавця (при необхідності - письмовою) разом з виконавцем проводити звірку обсягів протранспортованого газу та стану розрахунків за дану послугу, шляхом оформлення акту звірки за підписами сторін.

Судом встановлено, що позивач на адресу відповідача листом від 08.02.2012р. № 398 надіслав для підписання два екземпляри акта звірки взаємних розрахунків від 06.02.2012р. та просив один екземпляр підписаного акту повернути позивачу. Факт надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується оригіналом опису вкладення у цінний лист від 09.02.2012р. та фіскальним чеком "Укрпошта" від 09.02.2012р. № 6723, завірені копії яких залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач зазначений акт звірки взаємних розрахунків не підписав та позивачу не повернув, мотивованої відмови від підписання даного акту позивачу не надав.

Відповідно до п. 5.6 договору при порушенні умов договору, зокрема п. 2.2.5 договору, винна сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 500 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 500 грн. штрафу за непідписання та неповернення підписаного з боку позивача акта звірки взаєморозрахунків між сторонами є доведеною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивач посилаючись на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати послуг з транспортування природного газу понад 30 днів штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, який за розрахунком позивача складає 507,43 грн.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені та штрафу.

Беручи до уваги приписи вказаних норм законодавства та враховуючи, що відповідач допустив прострочення виконання саме грошового зобов'язання щодо здійснення вчасного розрахунку за надані послуги, за що договором передбачена штрафна санкція у вигляді пені, правові підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України відсутні, тому суд відмовляє в задоволенні позову у вказаній частині вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.02.2011р. у справі № 23/225.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7248,97 грн. основного боргу, 20,83 грн. інфляційних втрат, 51,55 грн. 3% річних, 266,26 грн. пені, 500 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівський Ветсанутильзавод" (07545, Київська область, Баришівський р-н, с. Волошинівка, вул. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 00686256) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 7248 (сім тисяч двісті сорок вісім) грн. 97 коп. основного боргу, 20 (двадцять) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 51 (п'ятдесят одну) грн. 55 коп. 3% річних, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 26 коп. пені, 500 (п'ятсот) грн. штрафу, 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.