Ухвала суду № 23907475, 01.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.Справа № 2а-7394/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Деревянко А.О., Верман А.М.

представника позивача Загребельного Г.С.

представника відповідача Служивого Є.І., Ветрової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. по справі № 2а-7394/11/2070

за позовом Акціонерного товариства "Полімерагро"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерне товариство "Полімерагро", звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000030180 від 26.05.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року задоволено адміністративний позов Акціонерного товариства "Полімерагро".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області № 0000030180 від 26.05.2011 року.

Відповідач, не погодившись не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 15.04.2011 року по 26.04.2011 року працівниками Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Акціонерного товариства "Полімерагро" з питань правомірності формування податкового кредиту за період грудень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг»та правильності обчислення ПДВ за період з 01.12.10 року по 31.12.10 року.

За результатами перевірки складено акт № 961/180/22652909 від 04.05.2011 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення АТ "Полімерагро" п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 р. на загальну суму 100 000,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки № 961/180/22652909 від 04.05.2011 року, Харківською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення за №0000030180 від 26.05.2011р., яким АТ "Полімерагро" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 125 000,00 грн., у тому числі: за основним платежем 100 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25 000 грн. ( т. 1, а.с. 31).

Також встановлено, що AT "Полімерагро" у перевіряємий період мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Промспец Консалтинг" на підставі договору № 25 від 01.12.2010 року, договору № 26 від 01.12.2010 р., договору № 27 від 01.12.2010 р., договору № 28 від 01.12.2010 р.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ТОВ "Промспец Консалтинг», використання товарів та послуг у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд мотивував судове рішення тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Крім того, задовольняючи зазначені позовні вимоги, дійшов висновку про те, що зміст договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, не суперечать актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, таких доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення за №0000030180 від 26.05.2011 р. рішення слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому відповідач зазначає, що згідно результатів документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспецконсалтинг», проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (акт від 10.03.2011 р. №349/23-03-05/37091549), у контрагента позивача - ТОВ "Промспецконсалтинг" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Зазначені операції ТОВ "Промспецконсалтинг" та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ "Промспецконсалтинг" є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Також податковий орган зазначав, що у результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені позивачем з ТОВ "Промспецконсалтинг" мають протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту позивача, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ст. 228 ЦК України є нікчемним.

ТОВ «Промспецконсалтинг»безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу свої контрагентів-покупців, які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

Крім того, ТОВ «Промспецконсалтинг»відсутній за місцем реєстрації, про що складено відповідний акт.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про реальність угод між позивачем та його контрагентом, ТОВ «Промспецконсалтинг», та безпідставність висновку відповідача про допущені позивачем порушення та нікчемність угоди, оскільки такі висновки суду підтверджені письмовими доказами, що були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, між AT "Полімерагро" та ТОВ "Промспец Консалтинг" укладено договір № 25 від 01.12.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ "Промспец Консалдинг" (Виконавець) приймає на себе обов'язок надати підприємству AT "Полімерагро" погрузочно-розвантажувальні роботи. Відповідно до п.2 договору, загальна вартість послуг зазначається у рахунку-фактурі та актах виконаних робіт, виходячи із обсягу виконаних робіт. Послуга вважається виконаною з моменту підписання акту виконаних робіт (т.1., а с. 52). Відповідно до протоколу погодження договірної ціни від 01.12.2010 року, який є додатком до вказаного вище договору, вартість виконаних робіт за період з 01.12.2010 року по 30.12.2010 року буде складати 120 000, 00 грн., в тому числі ПДВ- 20 000, 00 грн. (т.1., а.с. 53).

Між AT "Полімерагро" та ТОВ "Промспец Консалтинг" укладено договір № 26 від 01.12.2010 р., відповідно до якого, ТОВ "Промспец Консалдинг" (Виконавець) приймає на себе обов'язок надати підприємству AT "Полімерагро" демонтаж обладнання виробничого цеху лиття. Відповідно до п.2 договору, загальна вартість послуг зазначається у рахунку-фактурі та актах виконаних робіт, виходячи із обсягу виконаних робіт. Послуга вважається виконаною з моменту підписання акту виконаних робіт (т.1., а.с. 111). Відповідно до протоколу погодження договірної ціни від 01.12.2010 року, який є додатком до договору№26 від 01.12.2010 р., вартість виконаних робіт за період з 01.12.2010 року по 30.12.2010 року буде складати 240 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 40 000, 00 грн. (т.1., а.с.112).

Між AT "Полімерагро" та ТОВ "Промспец Консалтинг" укладено договір № 27 від 01.12.2010 р. згідно з якого ТОВ "Промспец Консалдинг" (Виконавець) приймає на себе обов'язок надати підприємству AT "Полімерагро" консалтингові послуги впровадження облікової програми. Відповідно до п.2 договору, загальна вартість послуг зазначається у рахунку-фактурі та актах виконаних робіт, виходячи із обсягу виконаних робіт. Послуга вважається виконаною з моменту підписання акту виконаних робіт (т.1., а.с. 134). Відповідно до протоколу погодження договірної ціни від 01.12.2010 року, який є додатком до договору №27 від 01.12.2010 р., вартість виконаних робіт за період з 01.12.2010 року по 30.12.2010 року буде складати 120 000, 00 грн., в тому числі ПДВ- 20 000, 00 грн. (т.1., а.с.135).

Також AT "Полімерагро" та ТОВ "Промспец Консалтинг" укладено договір № 28 від 01.12.2010 р., згідно якого ТОВ "Промспец Консалдинг" (Виконавець) приймає на себе обов'язок надати підприємству AT "Полімерагро" дизайнерські послуги по розробці ливарних виробів. Відповідно до п.2 договору, загальна вартість послуг зазначається у рахунку-фактурі та актах виконаних робіт, виходячи із обсягу виконаних робіт. Послуга вважається виконаною з моменту підписання акту виконаних робіт (т.1., а.с. 190). Відповідно до протоколу погодження договірної ціни від 01.12.2010 року, який є додатком до договору №28 від 01.12.2010 р., вартість виконаних робіт за період з 01.12.2010 року по 30.12.2010 року буде складати 120 000, 00 грн., в тому числі ПДВ- 20 000, 00 грн. (т.1., а.с.191).

Умови зазначених договорів сторонами виконані, про що свідчать письмові докази: акти приймання-здавання виконаних робіт та додатками до них, податкові накладні, платіжні доручення (т.1, а.с.55, 114, 137, 54, 113, 136, 192, 116-133, 139-189, 195-250).

На виконання умов договорів АТ «Полімерагро»здійснено оплату за надані послуги

(роботи), у тому числі податок на додану вартість у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця ( ТОВ «Промспец Консалтинг»), що підтверджується платіжними дорученнями, засвідченими банківською установою (а.с.94-101).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

AT "Полімерагро" до складу податкового кредиту в грудні 2010 р. включило суму ПДВ у розмірі 100000 грн. по податковим накладним, які отримані від ТОВ "Промспец Консалдинг" (податкова накладна № 3026 від 30.12.2010 р на суму 120000,00 грн. (ПДВ-20 000,00 грн.), податкова накладна № 3017 від 30.12.2010 р. на суму 120 000,00 грн. (ПДВ 20 000,00 грн. ), податкова накладна № 2975 від 29.12.2010 р. на суму 240 000,00 грн.(ПДВ - 40 000,00грн.), податкова накладна № 3035 від 30.12.2010 р. на суму 120 000,00 грн. (ПДВ - 20 000,00 грн.) (а.с. 54, 113, 136, 192).

Відповідно до пп..7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що зазначена первинна документація підтверджує реальність здійснених між позивачем та ТОВ "Промспец Консалдинг" господарських операцій та розрахунку за них, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ, зазначені обставини відповідачем не заперечувались.

Податкові накладні № 2975 від 29.12.2010 р., № 3017 від 30.12.2010 р., № 3026 від 30.12.2010 р, № 3035 від 30.12.2010 р., які отримані позивачем від контрагента, за змістом та реквізитами відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації від 30 травня 1997 року № 164, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, оскільки вони містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Відповідно до ст.18 Закону України Закону України від 15 травня 2003 року N 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державною реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час укладення договорів між AT "Полімерагро" та ТОВ "Промспец Консалтинг" та виписку податкових накладних останній знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником податку на додану вартість, що не оспорюється відповідачем (т.1, а.с. 39,40-41).

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Промспец Консалдинг", оскільки згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ТОВ "Промспец Консалдинг" з дати проведення реєстрації 06.07.2010 року вказано м. Харків, вул. Архангельська, 6; 16.12.2010 року внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу за тією ж адресою (т.1, а.с.40-41).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що АТ «Полімерагро»правомірно нараховано податковий кредит по податкових накладних, отриманих за взаємовідносинами з ТОВ "Промспец Консалдинг".

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про те, що угоди, укладені між AT "Полімерагро" та ТОВ "Промспец Консалтинг" є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків. Судом першої інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції.

Укладення між AT "Полімерагро" та ТОВ "Промспец Консалтинг" договорів про надання послуг (робіт), зокрема договору №28 від 01.12.2010 року про надання AT "Полімерагро" дизайнерських послуг по розробці ливарних виробів, здійснено ТОВ "Промспец Консалтинг" в межах господарської діяльності, що за своєю характеристикою є підприємницькою, спрямованою в цілому на одержання прибутку (економічного результату); на реальне встановлення між сторонами договору цивільних прав та обов'язків. Предмет вказаного правочину не суперечить засадам цивільного законодавства, у тому числі щодо його форми та змісту, відповідає виду діяльності підприємства. Як свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ "Промспец Консалтинг" за КВЕД має право здійснювати, у т.ч. 74.87.0 Надання інших комерційних послуг. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, під іншими видами діяльності ТОВ "Промспец Консалтинг" слід розуміти, у тому числі і діяльність, яка надана АТ «Полімерагро», а саме, дизайнерські послуги. Відсутність повноважень у ТОВ "Промспец Консалтинг" виконувати такий вид діяльності представником відповідача у судовому засіданні не спростований. Крім того, письмовими доказами підтверджено, що отримані від ТОВ "Промспец Консалтинг" дизайнерські послуги використані АТ «Полімерагро»у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч.1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин, направлений на незаконне заволодіння

майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і, відповідно, є нікчемним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобов'язання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є, відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч. 2 цієї статті.

Статті 43, 44 Господарського кодексу України визначають принципи та свободу підприємницької діяльності, відповідно до яких дозволена будь-яка комерційна діяльність, що не заборонена законом і підприємство є вільним у своєму виборі видів діяльності та у виборі контрагентів.

Без встановлення у судовому порядку (в порядку кримінального судочинства) обставин щодо виконання підприємством конституційного обов'язку платити податки за результатами господарської діяльності в цілому й конкретній цивільно-правовій угоді, зокрема, не можна стверджувати про наявність у платника податку наміру, спрямованого на укладання угоди з метою, що суперечить інтересам держави й суспільства.

А тому суду першої інстанції правомірно вважав, що факт видачі позивачу його контрагентом, який зареєстрований у Єдиному державному реєстрі і є платником ПДВ, належним чином оформлених податкових накладних, з урахуванням того, що факт здійснення господарських операцій з контрагентами відповідачем спростовано не було, надані послуги використані позивачем у господарській діяльності, не дають податковому органу підстав для висновку про нікчемність угод, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагентів, відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, що кореспондуються з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення -рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р. по справі № 2-а-7394/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р. по справі

№ 2а-7394/11/2070 за позовом Акціонерного товариства "Полімерагро" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.