Ухвала суду № 23907359, 29.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р.Справа № 2а-13814/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання Галан О.О.

за участі представників:

позивача - Тюріної В.С.

відповідача - Ламанової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-13814/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство «Концерн АВЕК та Ко» звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 23.06.2011р. № 0000410847, від 23.06.2011р. № 0000420847, від 08.08.2011р. № 0000550847.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.12.2011 року позов задовольнив, скасував податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 23.06.2011р. № 0000410847; від 23.06.2011р. № 0000420847; від 08.08.2011р. № 0000550847.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначила, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та законними, прийнятими на підставі акту перевірки, згідно якого встановлено порушення вимог чинного законодавства, правочини, які вчиняв позивач у перевіреному періоді не спричинили правових наслідків, отже податковий кредит в зв'язку з такими правочинами сформовано безпідставно та з порушенням Закону України «Про податок на додану вартість», також позивачем порушено вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апелійної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 06.06.2011 року фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Логістік-Центр» за грудень 2010 р.

За результатами зазначеної перевірки 06.06.2011 року складено акт № 1606/47-0/22649344, яким встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочину, здійсненому позивачем із ПП «Логістік-Центр» в частині придбання товару (соняшника) у ТОВ «Крокус-Агро» та ТОВ «Лідер Україна»; вимог п.п 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок заниження податку на додану вартість за грудень 2010р. на загальну суму ПДВ 207129 грн. у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ПП «Логістік-Центр» товару (соняшника) придбаного останнім у ТОВ «Крокус-Агро» та ТОВ «Лідер Україна»; вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок заниження податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010р. на суму 258910 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000410847, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 207129 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 103564,5 грн., всього на суму 310693,5 гривень; № 0000420847, яким позивачу донараховано суму податку на прибуток підприємств у розмірі 258910 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 129455 грн., всього на суму 388365 гривень.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що мав чинність на час виникнення та реалізації спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Висновки податкового органу щодо допущених позивачем порушень ґрунтуються на результатах його господарських відносин із ПП «Логістік-центр».

Між зазначеними сторонами 23.12.2010 р. укладено договір купівлі-продажу від № Ц 1223-2п, відповідно до якого позивач придбав соняшник врожаю 2010 року. В зв'язку з укладеним договором ПП «Логістік-центр» на адресу позивача виписано видаткові накладні на суму 31595443,73 грн., в тому числі ПДВ 5265907,29 грн., а також податкові накладні.

Перевіркою встановлено, що соняшник, який придбано позивачем згідно укладеного договору, ПП «Логістік-центр» придбав у ТОВ «Крокус-Агро» та ТОВ «Лідер Україна». Щодо даних підприємств податковими органами встановлено безтоварний характер здійснених ними з позивачем угод, про що вказують акти перевірок ДПІ у Київському районі м. Харкова № 1169/18-010/32437793 від 04.04.2011р. та ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 128012/18-010/35072660 від 12.04.2011 р.

Відповідачем зроблено висновок, що позивачем податковий кредит в зв'язку з взаємовідносинами з ПП «Логістік-центр» на суму ПДВ 207129 грн. сформовано без належних підстав, що є порушенням п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також позивачем безпідставно, на думку відповідача, віднесено до складу валових витрат за грудень 2010 року 1035640 грн. по взаємовідносинам з ПП «Логістік-центр», що є порушенням вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає, що позивачем до суду надано належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу № ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р., укладеного позивачем із ПП «Логістік-Центр», згідно якого встановлено, що позивачем в грудні 2010 року придбано у власність товар (соняшник врожаю 2010 року) у кількості 6448,055 тонн, на загальну вартість 31595443,73 грн. з урахуванням ПДВ, за ціною 1 тони товару у розмірі 4083,33 грн. без ПДВ.

Поставка зазначеного товару здійснювалася на умовах ЕХW Інкотермс 2000 р. - франко-елеватори, перелік яких наведено у специфікаціях до договору купівлі-продажу № ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р. Перехід права власності на товар до позивача та отримання товару позивачем підтверджується наданими до матеріалів справи копіями актів про виконання зобов'язань за зазначеним договором купівлі-продажу від 27.12.2010р., від 28.12.2010р., від 29.12.2010р., від 30.12.2010р. та наступними видатковими накладними: № РН-0000337 від 27.12.2010р., № РН-00337.1 від 27.12.2010р., № РН-0000339 від 28.12.2010р., № РН-0000340 від 28.12.2010р., № РН-0000341 від 28.12.2010р., № РН-0000342 від 28.12.2010р., № РН-0000343 від 28.12.2010р., № РН-0000344 від 28.12.2010р., № РН-0000345 від 28.12.2010р., № РН-0000346 від 28.12.2010р., № РН-0000347 від 28.12.2010р., № РН-0000348 від 28.12.2010р., № РН-0000353 від 28.12.2010р., № РН-0000354 від 29.12.2010р., № РН-0000355 від 29.12.2010р., № РН-0000359 від 29.12.2010р., № РН-0000360 від 29.12.2010р., № РН-00360.1 від 29.12.2010р., № РН-0000362 від 30.12.2010р., № РН-0000367 від 30.12.2010р.

Придбаний позивачем за договором купівлі-продажу № ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010 р. товар зберігався на елеваторах (в місці поставки товару від ПП «Логістік-Центр») на підставі наступних договорів складського зберігання сільгосппродукції, укладеними позивачем з елеваторами: №66-10ХР від 27.12.2010р., №0036 від 28.12.2010р., №48 від 28.12.2010р., №3/158 від 28.12.2010р., № 039-С/3Б/2010 від 28.12.2010р., №37/10 від 28.12.2010р., №33-С/3Б/2010 від 28.12.2010р., №123\10-хб від 28.12.2010р., №29а від 28.12.2010р., №88 від 29.12.2010р., №67 від 28.12.2010р., №341/х/Гт від 28.12.2010р., №66 від 28.12.2010р., № 142 від 28.12.2010р.

Переоформлення товару з продавця (ПП «Логістік-Центр») на покупця (позивача) здійснювалося безпосередньо на місці здійснення поставки товару (на елеваторах) у відповідності до Наказу Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року N 661 «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», Закону України від 23.12.2004р. № 2286-IV «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», Закону України від 04.07.2002 р. № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні», Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року N 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно», що підтверджується наступними складськими квитанціями: №129 від 27.12.2010р., №11489 від 27.12.2010р., №534 від 28.12.2010р., №1042 від 28.12.2010р., №1043 від 28.12.2010р., №637 від 28.12.2010р., №74 від 28.12.2010р., №833 від 28.12.2010р., №834 від 28.12.2010р., №2132 від 28.12.2010р., №672 від 28.12.2010р., №3681 від 28.12.2010р., №574 від 28.12.2010р., №1737 від 28.12.2010р., №299 від 29.12.2010р., №2232 від 29.12.2010р., №00405 від 29.12.2010р., №787 від 29.12.2010р., №786 від 29.12.2010р., №0003792 від 30.12.2010р., №02197 від 30.12.2010р., №02196 від 30.12.2010р., №338 від 30.12.2010р. та актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції.

За договором купівлі-продажу №ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р. позивачем здійснені витрати (оплата придбаного товару) на суму 6645794,97 грн., що також підтверджується копією акту перевірки позивача та платіжними дорученнями з відбитками банківської установи про проведення платежу № 7124818 від 30.03.2011р., № 7124819 від 30.03.2011р., №7124820 від 30.03.2011р., № 7124821 від 30.03.2011р., №№ 9028092 - 9028099 від 27.04.2011р., № 7642331 від 06.05.2011р.

Факт придбання позивачем товару від ПП «Логістік-Центр» за договором купівлі-продажу №ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р. та подальша реалізація позивачем цього товару, свідчать про наявність зв'язку з господарською діяльністю позивача та відповідність здійснення господарських операцій основному виду діяльності позивача (оптова торгівля), зазначеного у довідках з ЄДРПОУ, що містяться в матеріалах справи.

Так, за договором комісії № 122701 від 27.12.2010 р., укладеним позивачем з ТОВ «Реал-Агроекспорт», на комісію позивачем передано товар (соняшник врожаю 2010 року) у кількості 6447,95 тонн, що підтверджується актами прийому-передачі товару на комісію, довіреністю серії ААВ №410445 від 27.12.2010 р. на отримання ТМЦ за цим договором комісії, складськими квитанціями на переоформлення товару від позивача на комісіонера та актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції, що містяться в матеріалах справи.

Переоформлення товару від позивача на комісіонера здійснювалося на елеваторах (в місцях зберігання товару, придбаного позивачем у ПП «Логістік-Центр») та відповідає вимогам чинного законодавства: Наказу Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року N 661 «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року N 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно».

При передачі товару на комісію філією «Андріївське ХПП» ТОВ «НЗК» списано 0,105 тонн товару, що підтверджується актом-розрахунком на списання товару № ШЕБ-000062 від 28.12.2010р.

Комісіонером - ТОВ «Реал-Агроекспорт» за договором комісії №122701 від 27.12.2010р. та договорами про заміну первісного зобов'язання новим від 01.04.2011р. та від 01.06.2011р., укладеними позивачем із ТОВ «Реал-Агроекспорт» було експортовано товар (соняшник врожаю 2010 року) у кількості 3702,83 тонн, що підтверджується копіями звітів комісіонера №№1-40, що містяться в матеріалах справи та актом про перехід права власності від 04.04.2011р. до договору про заміну первісного зобов'язання новим від 01.04.2011р., актом про перехід права власності від 01.06.2011р. до договору про заміну первісного зобов'язання новим від 01.06.2011р.

Товар, що залишився нереалізованим комісіонером, у кількості 2708,334 тонн повернуто позивачу за договором комісії № 122701 від 27.12.2010 р. у травні 2011 р. - червні 2011 р., що підтверджується наявними актами прийому-передачі (повернення) товару з комісії №4 від 18.05.2011р., №6 від 24.05.2011р., №7 від 24.05.2011р., №8 від 27.05.2011р., №10 від 30.05.2011р., №11 від 30.05.2011р., №12 від 31.05.2011р., №14 від 02.06.2011р., №15 від 06.06.2011р., №16 від 06.06.2011р., №17 від 09.06.2011р., №18 від 14.06.2011р., №19 від 15.06.2011р., №21 від 17.06.2011р., №22 від 20.06.2011р., №25 від 24.06.2011р., №26 від 24.06.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи.

За час знаходження товару на зберіганні на елеваторах та при поверненні товару позивачу з комісії, елеваторами списано товар в рамках норм природної втрати у кількості 36,786 тонн, що підтверджується звітами комісіонера №4, №15, №26, №33, №41 з додатками до них актів на списання та актами-розрахунками №20052011 від 20.05.2011р., № ШЕБ-000023 від 24.05.2011р., №17 від 27.05.2011р., від 30.05.2011р., №11 від 31.05.2011р.

Також, позивачем 01.06.2011р. реалізовано товар у кількості 109,78 тонн за зовнішньоекономічними контрактами №300311 від 30.03.2011р. та №90311 від 09.03.2011р, укладеними позивачем з СЗАТ «ГродноБіопродукт», що підтверджується зазначеними контрактами з додатковими угодами до них, складськими квитанціями на переоформлення товару від комісіонера на позивача на елеваторі - ЗАТ «Вовчанський комбінат хлібопродуктів» №1104 та №1106 від 30.05.2011р., договором №РАЭ 0505-Э від 15.04.2011р. на транспортно-експедиційне обслуговування, Актом здачі-прийняття робіт (послуг) №0У-0000029 від 30.06.2011р., сертифікатом про походження товару, фітосанітарними сертифікатами, сертифікатами якості товару, транспортними накладними, вантажно-митними деклараціями №807070001/2011/125387 від 01.06.2011 р. (на 37,380 тонн) та №807070001/2011/125388 від 01.06.2011 р. (на 72,400 тонн).

Товар, що залишився нереалізованим позивачем у кількості 2598,554 тонн повернуто ПП «Логістік-Центр» за договором купівлі-продажу №ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010 р., що підтверджується видатковими накладними на повернення товару, копії яких надано до матеріалів справи.

Переоформлення товару на елеваторах (в місцях зберігання товару) від комісіонера на позивача та від позивача до ПП «Логістік-Центр» здійснювалося у травні 2011р.- червні 2011р., що підтверджується наданими позивачем складськими квитанціями на переоформлення товару: №2164-№2165 від 24.05.2011р., №741 - №742 від 24.05.2011р., №625 - №627 від 27.05.2011р., №8-№9 від 31.05.2011р., №699-№700 від 06.06.2011р, №2290 от 06.06.2011р., №2292 від 06.06.2011р., №0003815 - №0003814 від 09.06.2011р., №34 серії АУ №548845 від 14.06.2011р., №34 серії АУ №548846 від 14.06.2011р., №02232 - №02233 від 15.06.2011р., №02234 - №02235 від 15.06.2011р., №15 від 17.06.2011р., №1116 від 17.06.2011р., №142 - №141 від 20.06.2011р., №11601-№11602 від 20.06.2011р., №1 від 24.06.2011р., №3 від 24.06.2011р., №414 від 24.06.2011р., №410 від 24.06.2011р. та актом приймання-передання товару від 24.05.2011р. та від 14.06.2011р.

В результаті повернення ПП «Логістік-Центр» товару, який залишився нереалізованим, позивачем здійснено коригування податкового кредиту у червні - липні 2011р., що підтверджується витягом з реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011р. та липень 2011р. та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за травень 2011р. та червень 2011р.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та зазначеними контрагентами при здійсненні угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, за наявності яких укладені угоди можливо кваліфікувати як нікчемні.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат у грудні 2010р. ґрунтуються на нікчемності договору купівлі-продажу №ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р., укладеного позивачем із ПП «Логістік-Центр» в частині придбання позивачем соняшника, придбаного продавцем у ТОВ «Крокус-Агро» та ТОВ «Лідер Україна».

Однак, акт перевірки позивача не містить посилання на те, які порушення були допущені позивачем та якими доказами з посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджуються порушення ним вимог податкового законодавства. В акті перевірки відповідач зазначає, що позивач діяв без належної обачності, йому мали бути відомі порушення, які допускались його контрагентом - ПП «Логістік-Центр» при здійсненні фінансово-господарських операцій.

При цьому, акт перевірки не містить доказів, які підтверджують, що позивачу було відомо про порушення ПП «Логістік-Центр» вимог податкового законодавства, а також не зазначено на підставі яких нормативно-правових актів України та яким чином позивач повинен був довідатися про порушення, які допускалися його контрагентом при здійсненні фінансово-господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання.

На момент проведення господарських операцій позивачем з ПП «Логістік-Центр» на підставі договору купівлі-продажу №ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р., ПП «Логістік-Центр» було включено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, що не спростовується Актом перевірки позивача та актом перевірки контрагента позивача - ПП «Логістік-Центр».

Таким чином, колегія суддів зауважує, що доводи відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій суду та нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентом ПП «Логістік-Центр» не доведено та вони не підтверджується належними доказами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем отримано від контрагента - ПП «Логістік-центр» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість; подано податковому органу податкові декларації, оформлені відповідно до вимог законодавства. Позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість», що мав чинність на час виникнення та реалізації спірних правовідносин, не встановлював обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому, в розумінні ст. 1 зазначеного закону активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому, а зобов'язаннями - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Актом перевірки позивача підтверджується понесення позивачем витрат по придбанню у ПП «Логістік-Центр» товару за договором купівлі-продажу №ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р., шляхом вибуття із права власності власних активів (грошових коштів на суму 645794,97грн), що також підтверджується платіжними дорученнями № 7124818 від 30.03.2011р., № 7124819 від 30.03.2011р., №7124820 від 30.03.2011р., № 7124821 від 30.03.2011р., №№ 9028092 - 9028099 від 27.04.2011р., № 7642331 від 06.05.2011р. Фактичних даних про повернення цих коштів у власність позивача Акт перевірки позивача не містить, що достовірно та об'єктивно вказує на відсутність будь-якої отриманої позивачем податкової вигоди.

Стосовно твердження податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», колегія суддів зауважує, що згідно з п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Натомість, всі необхідні документи щодо придбання позивачем у ПП «Логістік-Центр» товару (договір купівлі-продажу №ЛЦ 1223-2п від 23.12.2010р., специфікації до цього договору, видаткові накладні, платіжні доручення, складські квитанції, акти прийому-передачі сільгосппродукції, договори складського зберігання) наявні у позивача. Крім того, наявні всі необхідні первинні документи, що свідчать про подальшу реалізацію позивачем придбаного у ПП «Логістік-Центр» товару іншим суб'єктам господарювання.

За наведених обставин, витрати, пов'язані з оплатою товару придбаного позивачем у ПП «Логістік-Центр», правомірно включені до складу валових витрат, оскільки факт його придбання та факт його подальшої реалізації підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які не враховані відповідачем при прийняті оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з викладеного висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат та збільшення у зв'язку з цим податкового зобов'язання з податку на прибуток та податок на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 23.06.2011р. № 0000410847, від 23.06.2011р. № 0000420847, від 08.08.2011р. № 0000550847 є безпідставним, дані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» обґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-13814/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 р.