Ухвала суду № 23907034, 28.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-9139/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. по справі № 2а-9139/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР" , Закритого акціонерного товариства "Манометр-Харків"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР", Закритого акціонерного товариства "Манометр-Харків", в якому з урахуванням уточнень просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер" на користь Закритого акціонерного товариства "Манометр - Харків" все отримане по угоді, а саме грошові кошти у розмірі 2284561,5 грн.; стягнути з Закритого акціонерного товариства "Манометр - Харків" на користь держави грошові кошти у розмірі 2284561,5 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що укладений між ТОВ "Ітер" та ЗАТ "Манометр - Харків" правочин є нікчемним, вчинений з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки відповідач - ТОВ "Ітер", не мав реальної можливості здійснювати господарську діяльність. Відтак, все одержане ТОВ "Ітер" від ЗАТ "Манометр - Харків" підлягає поверненню на користь ЗАТ "Манометр - Харків", а все одержане або належне ЗАТ "Манометр - Харків" підлягає стягненню в дохід бюджету саме з ЗАТ "Манометр - Харків".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відмовлено.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Ітер", ідентифікаційний код 33122033, зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.09.2004р. за № 1 480 102 0000 001541, що підтверджується довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З 28.09.2004 року підприємство перебуває на обліку в ДПІ в Київському районі м. Харкова як платник податків. 07.10.2004 року зареєстрований, як платник податку на додану вартість, свідоцтво № 100069729. ЗАТ "Манометр - Харків", ідентифікаційний код 24275859, зареєстровано як юридичну особу Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 02.06.1997 року, що підтверджується довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З 28.07.1997 року підприємство перебуває на обліку в Харківській ОДПІ у Харківській області.

Таким чином, ТОВ "Ітер" та ЗАТ "Манометр - Харків" володіло правоздатністю та дієздатністю для вчинення правочинів, мали статус платників податку на додану вартість.

Встановлено, що 14.09.2010 року між ТОВ "Ітер" та ЗАТ "Манометр-Харків" укладено договір купівлі - продажу № 92-ОМТО. Предметом договору є постачання ТОВ "Ітер" на адресу ЗАТ "Манометр-Харків" радіоелементів, які в подальшому останнім використовуються для виготовлення продукції для АЕС та іншого виробництва з підвищеним ступенем ризику. (п.1 договору). Місцем передачі партій товару за даним договором є склад Продавця. (п.4.1 договору).

На виконання умов даного договору ТОВ "Ітер" на адресу ЗАТ "Манометр-Харків" було відвантажено товар на загальну суму 2284512,48 грн., що підтверджується видатковими накладними №383 від 23.09.2010 р., №384 від 27.09.2010 р., №385 від 29.09.2010 р.,№386 від 29.09.2010 р.,№469 від 01.11.2010 р., №470 від 04.10.2010 р., №471 від 05.10.2010 р., №513 від 23.11.2010 р., №517 від 25.11.2010 р., №531 від 02.12.2010 р., №529 від 06.12.2010 р., №530 від 06.12.2010 р, №564 від 06.12.2010 р., №573 від 21.12.2010 р., №610 від 30.12.2010 р. та податковими накладними №10230902 від 23.09.2010 р.,№10270901 від 27.09.2010 р., №10290901 від 29.09.2010 р., №10290902 від 20.09.2010 р., №10251005 від 25.190.2010 р., № 10291006 від 29.10.2010 р., №10011104 від 01.11.2010 р., №10041002 від 04.11.2010 р., №10051102 від 05.11.2010 р., №10121101 від 12.11.2010 р., №10221102 від 22.11.2010 р., №10261104 від 26.11.2010 р., №10291102 від 29.11.2010 р., №10301103 від 30.11.2010 р., № 10011204 від 01.12.2010 р., №10021202 від 02.12.2010 р., №10061201 від 06.12.2010 р., №10211202 від 21.12.2010 р., №10221205 від 22.12.2010 р.

Транспортування товару підтверджується товарно - транспорними накладними №Р386 від 29.09.2010 р, №Р385 від 29.09.2010 р., №Р471 від 05.11.2010 р., №Р470 від 04.11.2010 р., №Р517 від 25.11.2010 р., №Р513 від 23.11.2010 р., №Р384 від 27.09.2010 р., №383 від 23.09.2010 р., №Р469 від 01.11.2010 р., з яких вбачається, що перевезення товару на адресу ЗАТ "Манометр-Харків" здійснювалось за замовленням ЗАТ "Манометр-Харків" автопідприємством ЗАТ "Харківське АТП-16358".

ЗАТ "Манометр-Харків" на адресу ТОВ "Ітер" в рахунок оплати товару провело розрахунок у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на загальну суму 2284561,52грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками залученими до матеріалів справи. Згідно акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.01.2011 року борг ТОВ "Ітер"на користь ЗАТ "Манометр-Харків"складає 49,04 грн.

Приєднані до справи документи засвідчують факт виконання відповідачами зобов'язань по поставці товарів та оплаті вартості товарів шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до ЗАТ "Манометр-Харків", наявності у ТОВ "Ітер" та ЗАТ "Манометр-Харків" спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не має.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які в силу ст.44 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату первинними документами юридичного статусу не встановлено.

Колегія суддів зазначає, що ДПІ достовірність відомостей, що містять первинні документи долучені до матеріалів справи не спростована.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

ДПІ не спростовано встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчинених відповідачами правочинів. При цьому, ДПІ в ході перевірки не досліджувались фактичні обставини, щодо постачання товару, зміст та умови договору, зобов'язання сторін за договором, документи складені на виконання договору, що підтверджується актом перевірки та письмовими поясненнями позивача.

Посилання ДПІ на відсутність звітів щодо наявності транспортних засобів, звітів про забруднення навколишнього середовища, які свідчать про відсутність на підприємстві транспортних засобів та неможливість транспортування товарно-матеріальних цінностей, а відповідно неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ітер", не приймається до уваги, оскільки умови договору № 92-ОМТО від 14.09.2010 року не передбачали обов'язку ТОВ "Ітер" здійснювати транспортування товару. Долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні свідчать, що замовником послуг з перевезення товару є ЗАТ "Манометр-Харків", що відповідає умовам договору купівлі - продажу, а перевізником є ЗАТ "Харківське АТП-16358". Таким чином, висновок про неможливість здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ "Ітер" за відсутності у нього транспортних засобів суперечить фактичним обставинам справи та така умова не є необхідною для здійснення вищезазначеної господарської операції.

Посилання ДПІ на відсутність ТОВ "Ітер" за місцезнаходженням, у зв'язку з чим на адресу державного реєстратора направлено повідомлення за ф. № 18-опп від 09.03.2011р., також не приймається до уваги, оскільки з наданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.08.2011 року вбачається, що ТОВ "Ітер" 23.09.2010 року запис № 6, 16.03.2011року запис № 7, 31.03.2011 року запис № 8, 29.04.2011 року запис № 9 підтверджено відомості про юридичну особу, запис про відсутність ТОВ "Ітер" за місцезнаходженням у реєстрі відсутній.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Втім, у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"(далі за текстом -Постанова Пленуму ВСУ №9) зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

З огляду на викладені в акті перевірки висновки суб'єкта владних повноважень висновок позивача про нікчемність правочинів слід визнати необґрунтованим, так як показники документів обов'язкової податкової звітності ТОВ "Ітер" та ЗАТ "Манометр-Харків" не містять фактичних даних, які б показували на наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст.191 КК України або ст.212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів. Встановлено, що за результатами акту перевірки ТОВ "Ітер" (ідентифікаційний код -33122033) від 09.03.2011р. № 714/23-3/33122033 було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Окрім того, суб'єктом владних повноважень не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не надано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки відповідачів у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні спірного правочину не надано.

Таким чином, доказів того, що у спірних правовідносинах відповідачі є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочином, вчинений правочин об'єктивно не був потрібний для організації господарської діяльності відповідачів, мали протиправним умисел, суб'єкт владних повноважень не надав.

Тому, в даному випадку, господарська операція підтверджена належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене, висновки суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину є помилковими, оскільки такі висновки не доведено суб'єктом владних повноважень згідно з ч.1 ст.72 КАС України, а вони базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки від від 09.03.2011р. № 714/23-3/33122033 не містить належних та допустимих доказів вчинення платниками податків нікчемного правочину, викладене в акті перевірки ТОВ "Ітер" (ідентифікаційний код - 33122033) від 09.03.2011р. № 714/23-3/33122033 судження суб'єкта владних повноважень про вчинення нікчемного правочину не містить зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Зважаючи на те, що доводи позивача щодо нікчемності правочину - договору № 92-ОМТО від 14.09.2010 року, укладеного між ТОВ "Ітер"та ЗАТ "Манометр-Харків", не знайшли свого підтвердження, наслідки визнання такого договору нікчемним не можуть бути застосовані до відповідачів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. по справі № 2а-9139/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Григоров А.М.Судді Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 р.