Рішення № 23900577, 11.05.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №2-4119/11

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого -судді Холода Р.С.,

при секретарі Луньовій С.М.,

за участю представника позивача Сазонової С.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет»Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (ДВНЗ «ЗНУ») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ДВНЗ «ЗНУ»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, посилаючись на те, що відповідно до наказу №2071-с від 16.11.2001 року ОСОБА_2 (дівоче прізвище відповідача) була зарахована на перший курс денного відділення факультету іноземної філології за спеціальністю «Російська мова та література»за умови надання цільового пільгового державного кредиту. 19.11.2001 року між ВНЗ «Запорізький державний університет», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 - матір'ю ОСОБА_2, і ОСОБА_2 була укладена Угода №1 про навчання студента, а також 14.11.2003 року між ВНЗ «Запорізький державний університет», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2, у зв'язку з досягненням останньою повноліття, була укладена додаткова угода №3 до угоди №1 від 19.11.2011 року, на підставі яких позивач надав відповідачу цільовий пільговий державний кредит для здобуття у навчальному закладі вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»зі спеціальності «Російська мова та література», за денною формою навчання, а відповідач зобов'язалась повернути протягом 15 років (по 1/15 частині кожний рік) використаний на навчання кредит у сумі 12800 гривень та три відсотки річних за користування кредитом готівкою або безготівковому порядку на банківський рахунок ВНЗ «ЗДУ», починаючи з 12 місяця після закінчення навчання, тобто з 01.06.2006 року по 01.06.2020 року. Згідно наказу №1158-с від 30.06.2005 року ОСОБА_2 (ОСОБА_2.) було відраховано з університету у зв'язку з присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр». Однак ОСОБА_2 порушує вимоги угоди про надання їй цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків по ньому. Неодноразово на адресу відповідача надсилались листи з роз'ясненнями та з вимогою погасити виниклу заборгованість, однак до цього часу заборгованість не погашена. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з повернення державного кредиту у розмірі 5736, 59 гривень, у тому числі відсотки за користування кредитом у розмірі 2323,27 гривень, та судові витрати.

В ході судового розгляду цивільної справи позивачем було уточнено позовні вимоги. Так, в судовому засіданні 11.01.2012 року представник позивача надав суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті цільового пільгового державного кредиту, яка станом на 01.01.2012 року складає 3491,85 гривень, у тому числі відсотки за користування кредитом -2039,43 гривень.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримала з підстав, викладених у ньому, просила суд його задовольнити в повному обсязі та додатково суду пояснила, що за весь період, коли ОСОБА_2 повинна була повернути кредит та відсотки по ньому, відповідачем було сплачено лише у січні 2007 року 1211,73 гривень, а саме 853,33 гривень в рахунок повернення кредиту та 358,40 гривень на погашення відсотків за користування кредитом, що було враховано при проведенні розрахунку заборгованості. З 21 жовтня 2009 року, тобто з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №1111 від 21.10.2009 року «Про доповнення Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти», відповідача було звільнено від сплати відсотків за користування кредитом у зв'язку з народженням першої дитини. З ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто з моменту народження другої дитини у відповідача, сума зобов'язань ОСОБА_2 за кредитом була зменшена на 25 відсотків. Відповідно до укладених з відповідачем угоди №1 від 19.11.2011 року та додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року три відсотки річних нараховуються саме за користування кредитом, тобто починаючи з моменту фактичного надання відповідачу освітніх послуг за рахунок кредиту за навчання -з 01.09.2001 року, на тіло кредиту. Тіло кредиту нараховується на початок кожного навчального семестру в розмірі оплати за 1 семестр, тобто за півроку, починаючи з першого року навчання за рахунок кредиту. Відповідно до навчального року непарний навчальний семестр (1, 3, 5 і т.д.) починається з 1 вересня, а парний (2, 4, 6 і т.д.) -1 лютого відповідного року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, просила суд відмовити у його задоволенні та суду пояснила, що позивачем при проведенні розрахунку не було враховано суму, внесену відповідачем 15.01.2007 року у розмірі 1211,73 гривень та була невірно розрахована сума відсотків за користування державним кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_2 народилася перша дитина, тому з цього часу вона відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1111 від 21.10.2009 року «Про доповнення Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти»від 21.10.2009 року повинна бути звільнена від сплати 3% за користування кредитом. Крім того, три відсотки річних мають нараховуватися з 01.06.2006 року, а не з 01.09.2001 року. Також відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України сплила позовна давність щодо стягнення суми заборгованості за період з 01.06.2006 року по 01.06.2008 року.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надала суду клопотання, в якому просила розглядати справу за її відсутності, у зв'язку з тим, що вона знаходиться на стаціонарному лікуванні з дитиною в дитячій лікарні №1 м. Запоріжжя. Відповідно до вимог ч.2 ст.158, ст.169 Цивільно-процесуального кодексу України її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 19.11.2001 року між ВНЗ «Запорізький державний університет», правонаступником якого є позивач (вищий навчальний заклад), та ОСОБА_4 - матір'ю ОСОБА_2, і ОСОБА_2 (одержувач) була укладена Угода №1 про навчання студента, відповідно до умов якого одержувачу був наданий кредит на його навчання у ВНЗ «Запорізький державний університет»(а.с.5-6).

Згідно п.8.10 угода №1 від 19.11.2001 року про навчання студента якщо одержувач кредиту є неповнолітнім, то ця угода укладається батьками або особами, які їх замінюють, а при досягненні повноліття одержувач кредиту переукладає цю угоду.

Так, 14.11.2003 року між ВНЗ «Запорізький державний університет», правонаступником якого є позивач (навчальний заклад), та ОСОБА_2 (одержувач), у зв'язку з досягненням останньою повноліття, була укладена додаткова угода №3 до угоди №1 від 19.11.2011 року, на підставі якої навчальний заклад надав одержувачу цільовий пільговий державний кредит для здобуття у навчальному закладі вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» зі спеціальності «Російська мова та література», за денною формою навчання, а одержувач зобов'язалась повернути протягом 15 років використаний на навчання кредит у сумі 12800 гривень та три відсотки річних за користування кредитом готівкою або безготівковому порядку на банківський рахунок ВНЗ «ЗДУ», починаючи з 12 місяця після закінчення навчання.

Відповідно до п.1 додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року до угоди №1 від 19.11.2011 року сума кредиту за весь час навчання складає 12800 гривень (за 2001-2002 навчальний рік у розмірі -3200 гривень, за 2002-2003 навчальний рік у розмірі -3200 гривень, за 2003-2004 навчальний рік у розмірі - 3200 гривень, за 2004-2005 навчальний рік у розмірі -3200 гривень) (а.с.7).

Згідно п.4 додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року до угоди №1 від 19.11.2011 року одержувач зобов'язаний здійснити платежі до 31 грудня кожного року в розмірі 1/15 частини від загальної суми державного кредиту та суми відсотків за користування ним, починаючи з 01.06.2006 року до 01.06.2020 року.

На підставі п.5 додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року до угоди №1 від 19.11.2011 року за наявності обставин, що є підставою для звільнення від повернення кредиту одержувач зобов'язується надати навчальному закладу щорічно після закінчення навчання відповідний підтверджуючий документ про такі обставини.

Відповідно до п.17 додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року до угоди №1 від 19.11.2011 року за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цією угодою сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Згідно п.18 додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року до угоди №1 від 19.11.2011 року всі суперечки, які виникають між сторонами, вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - в місцевому суді згідно з діючим законодавством.

На підставі витягу з наказу №2071-с від 16.11.2001 року по Запорізькому державному університету встановлено, що ОСОБА_2 було зараховано до складу студентів першого курсу, денного відділення, факультету іноземної філології за спеціальністю «Російська мова та література»за рахунок кредиту на навчання (а.с.4).

Відповідно до витягу з наказу №1158-с від 30.06.2005 року по Запорізькому національному університету ОСОБА_2 було присвоєно кваліфікацію «Бакалавр філології. Викладач російської мови та літератури»у зв'язку з виконанням навчального плану та складанням державного іспиту (а.с.4).

Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1, виданого 29.08.2008 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, 29.08.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис №520. Прізвище ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу було змінено на «ОСОБА_2» (а.с.10).

На підставі свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2, виданого 17.02.2009 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_2 народилася дитина -ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації народжень було зроблено відповідний актовий запис №181.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3, виданого 17.11.2011 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_2 року у ОСОБА_2 народилася дитина -ОСОБА_8, про що в книзі реєстрації народжень було зроблено відповідний актовий запис №1063.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано умов угоди №1 від 19.11.2011 року та додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року до неї, позивачем з метою врегулювання питання погашення заборгованості ОСОБА_2 направлялися листи №600 від 04.03.2010 року та №23 від 23.02.2011 року з роз'ясненнями та вимогою погасити виниклу заборгованість (а.с.8, 9). На момент подання позову до суду ці вимоги не виконані і відповідні суми позивачу не сплачені.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №682 від 15.01.2007 року ОСОБА_8 було сплачено 1211,73 гривень в рахунок часткового погашення боргу за кредитом.

Відповідно до розрахунку оплати пільгового державного кредиту на здобуття освіти ОСОБА_2 у 2007 року вих.№17-52/53 від 12.03.2012 року, наданого головним бухгалтером ДВНЗ «ЗНУ», ОСОБА_2 у 2007 році було оплачено річний платіж (1/15 частину від 12800 гривень) у розмірі 853,33 гривень та відсотки за користування кредитом у розмірі 358,40 гривень.

На підставі довідки вих.№01 від 11.01.2012 року, виданої заступником головного бухгалтера ДВНЗ «ЗНУ»ОСОБА_2, станом на 01.01.2012 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 3491,85 гривень (у тому числі 2039,43 гривень -нараховані відсотки).

Як вбачається з розрахунку, проведеного заступником головного бухгалтера ДВНЗ «ЗНУ», сума наданого ОСОБА_2 та не повернутого нею кредиту станом на 01.01.2012 року складає 9985,76 гривень, а нараховані та не сплачені відсотки за користування кредитом за період з вересня 2001 року по листопад 2009 року становлять 2039,43 гривень. При цьому у розрахунку враховано наявність у відповідача двох дітей, тому з 21.10.2009 року відсотки за користування кредитом вже не нараховувались, а з ІНФОРМАЦІЯ_2 року сума зобов'язань за кредитом була зменшена на 25 відсотків. Крім того, в даному розрахунку було враховано, що 15.01.2007 року ОСОБА_8 сплачено 1211,73 гривень в рахунок часткового погашення боргу за кредитом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до п.4 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №916 від 16.06.2003 року, розмір кредиту визначається щороку до 1 квітня вищим навчальним закладом державної форми власності виходячи з вартості навчання (за винятком стипендії) відповідно до форми навчання і затверджується центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад.

Згідно ч.6 ст.64 Закону України «Про вищу освіту»розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється вищим навчальним закладом у грошовій одиниці України -гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік. Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг.

На підставі п.13 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №916 від 16.06.2003 року, кредит надається на підставі угоди між його одержувачем та керівником вищого навчального закладу. Форма угоди затверджується МОНмолодьспортом. У разі коли одержувач кредиту є неповнолітнім, зазначена угода укладається батьками або особами, які їх замінюють. По досягненні повноліття одержувач кредиту переукладає угоду з вищим навчальним закладом.

Відповідно до п.22 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №916 від 16.06.2003 року, сума кредиту повертається із сплатою 3 відсотків річних протягом 15 років починаючи з дванадцятого місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі до Державного бюджету України, з виплатою щороку однієї п'ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним. Одержувач кредиту на навчання за рахунок Державного бюджету України повертає кредит та відсотки за користування ним через вищий навчальний заклад на рахунки МОНмолодьспорту, інших центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебуває вищий навчальний заклад, з подальшим зарахуванням коштів до Державного бюджету України.

Згідно п.22-1 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №916 від 16.06.2003 року, яким він був доповнений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1111 від 21.10.2009 року «Про доповнення порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти», одержувач кредиту, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом. Одержувачу кредиту, який має двох дітей, за рахунок бюджетних коштів погашається 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом, а тому, який має трьох і більше дітей, -50 відсотків зазначеної суми. У разі народження дитини під час повернення кредиту одержувач кредиту звільняється від сплати відсотків за користування кредитом з дати народження першої дитини; з дати народження другої дитини -за рахунок бюджетних коштів погашається 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом, а з дати народження третьої дитини -50 відсотків зазначеної суми.

Відповідно до п.23 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №916 від 16.06.2003 року, у разі невиконання одержувачем кредиту умов угоди, ухилення від повернення кредиту вищий навчальний заклад застосовує заходи для стягнення заборгованості відповідно до законодавства.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2, уклавши угоду про отримання цільового пільгового державного кредиту для здобуття у навчальному закладі вищої освіти, продовжуючи навчання та отримавши спеціальність, фактично перебувала з позивачем у договірних відносинах, правові наслідки яких не оспорювала і, не виконавши свої зобов'язання, повинна нести відповідальність відповідно до загальних та спеціальних норм зобов'язального права, а також інших актів цивільного законодавства, у тому числі Закону України «Про вищу освіту», Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №916 від 16.06.2003 року.

Відповідно до довідки вих.№01 від 11.01.2012 року, виданої заступником головного бухгалтера ДВНЗ «ЗНУ», станом на 01.01.2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 по кредиту становить 3491,85 гривень (у тому числі 2039,43 гривень -нараховані відсотки). Вказана довідка та розрахунок оплати пільгового державного кредиту на здобуття освіти ОСОБА_2 у 2007 року вих.№17-52/53 від 12.03.2012 року, наданий головним бухгалтером ДВНЗ «ЗНУ», належним чином завірені, відповідають обставинам справи (враховано наявність у відповідача двох дітей та часткове погашення відповідачем боргу за кредитом у розмірі 1211,73 гривень), тому вони є допустимими доказами у справі і приймаються до уваги судом як підтвердження позовних вимог.

Доводи представника відповідача, про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_2 народилася перша дитина, тому з цього часу вона відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1111 від 21.10.2009 року «Про доповнення Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти»від 21.10.2009 року повинна бути звільнена від сплати 3% за користування кредитом є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.58 Конституції України та ст.5 Цивільного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Постанова Кабінету Міністрів України №1111 від 21.10.2009 року «Про доповнення порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти», відповідно до якої одержувач кредиту, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом, набула законної сили -21.10.2009 року, тому саме з цього часу не нараховуються ОСОБА_2 відсотки за користування кредитом.

Як вбачається з п.3 додаткової угоди №3 від 14.11.2003 року до угоди №1 від 19.11.2011 року три відсотки річних нараховуються саме за користування кредитом, тобто починаючи з моменту фактичного надання відповідачу освітніх послуг за рахунок кредиту за навчання -з 01.09.2001 року, тому доводи представника відповідача про те, що три відсотки річних мають нараховуватися з 01.06.2006 року, суд також вважає є необґрунтованими.

Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. В даному випадку строк виконання зобов'язань за угодою №1 від 19.11.2011 року та додатковою угодою №3 від 14.11.2003 року до неї встановлений до 01.06.2020 року. В порядку, передбаченому ст.ст.651, 654 Цивільного кодексу України зміни до цих угод щодо строків повернення кредиту сторони не вносили. Отже, позивач звернувся до суду в межах дії зобов'язання за угодою №1 від 19.11.2011 року та додатковою угодою №3 від 14.11.2003 року до неї, а тому наслідки ст.267 Цивільного кодексу України застосовані бути не можуть.

Таким чином, оскільки відповідач не виконала умов угоди про отримання цільового пільгового державного кредиту для здобуття у навчальному закладі вищої освіти, укладеної між нею та позивачем, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з неї 3491,85 гривень фактичних витрат, пов'язаних з її навчанням обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, оскільки судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 261, 526, 536, 617, 625, 629 ЦК України, п.п.4, 13, 22, 22-1, 23 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №916 від 16.06.2003 року, ст.ст.10, 57, 60, 88, ст.ст.209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет»Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (р/р 35215003004145 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02125243) суму заборгованості по сплаті державного кредиту на навчання у розмірі 3491 (три тисячі чотириста дев'яносто одна) гривня 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (р/р 31257272211022 в ГУДКУ Запорізької області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02125243) судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод