Ухвала суду № 23900050, 11.05.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 222/386/2012 Провадження № 22-ц/0290/1222/2012Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д.І.Категорія: 27 Доповідач: Колос С. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2012 м. Вінниця Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Колоса С. С.

Суддів : Іващука В. А., Марчук В. С.

При секретарі : Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «ЗІС « про визнання змін ( доповнення ) до договору оренди недійсним, розірвання договору оренди, -

Встановила :

Рішенням Теплицького районного суду від 20 березня 2012 року зазначений позов - задоволено частково .

Визнано зміни ( доповнення ) до договору оренди землі від 21 квітня 2006 року - внесені 07 травня 2010 року - недійсними .

В інших вимогах відмовлено .

Вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що, вносячи зміни ( доповнення ) до договору оренди відповідачем порушено вимоги ст.. 30 ч. 1 ЗУ «Про оренду землі», а саме внесено зміни без погодження з орендодавцем. Підстави для розірвання договору оренди відсутні, так як позивачем не надано належних доказів, а надані не є такими, що є підставою для розірвання .

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким всі його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права .

В запереченнях представник приватного підприємства просить рішення залишити без змін, а скаргу відхилити, мотивуючи її необґрунтованістю .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка просить рішення скасувати з підстав викладених у скарзі та ухвалити нове про задоволення всіх вимог позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав .

Згідно ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, виріши справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, судом першої інстанції дано належну оцінку наданим по справі доказам .

Відповідно ст. ст. 13 -19 ЗУ " Про оренду землі " договір оренди - це угода сторін про взаємні зобов"язання, відповідно до яких орендодавець за плату розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення та перегляду, індексації передбачається умовами договору, які не можуть суперечити законам України передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк .

З матеріалів вбачається, що 21 квітня 2006 року між ОСОБА_2 та ПП " ЗІС " укладено договір оренди землі на строк 10 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1, 5 % від вартості земельної ділянки в грошовій формі - 422 грн. 45 коп. або продукцією на дану суму, якщо зерном, то не менше п»яти центнерів ( а. с. 6 -7 ). При цьому позивач не заперечувала факт, що отримував від товариства в період з 2006 року по 2011 рік плату за володіння та користування земельною ділянкою ( а. с. 13 ) .

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов він був підписаний та зареєстрований в Теплицькому районному відділі Вінницькій регіональній філії ДП " Центр ДЗК " 09 серпня 2006 року за № 040685000257 ( а. с. 7 зв. ) .

Зазначене вказує на те, що товариство на законних підставах володіло та користувалось спірною земельною ділянкою та висновок суду першої інстанції про незаконність володіння та користування є вірним та таким, що відповідає обставинам справи .

Позивачкою не надано доказів, які б підтвердили факт незаконного володіння та користування спірною земельною ділянкою товариством, а зазначені не є такими .

Пунктами 33 -35 Договору сторонами визначено підстави зміни і припинення його дії ( а. с. 7 ) .

Позивачем не надано доказів, які б підтвердили факт невиконання орендарем своїх обов"язків передбачених угодою, що є підставою для розірвання договору, а тому судом обґрунтовано відмовлено в даній вимозі .

Відповідно до ст.. 202 ч. 4 ЦК України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін .

Договір оренди є двосторонньою угодою, так як передбачає погоджену дію сторін ( ст.. 792 ЦК України, ст.. 13 ЗУ «Про оренду землі «) ), а саме орендодавець передає належну йому на праві власності земельну ділянку, а орендар приймає її у користування та використовує за призначенням .

Згідно ст.. 30 ч. 1 ЗУ «Про оренду землі « зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін .

З матеріалів вбачається, що 07 травня 2010 року до договору оренди, який зареєстровано 09 серпня 2006 року, було внесено зміни та доповнення ( а. с. 8 ) .

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що зазначені зміни внесено в односторонньому порядку, а саме без згоди орендодавця, а тому обгрунтовано визнав їх незаконними .

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 20 березня 2012 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двадцяти днів з часу проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Судді :

З оригіналом згідно :