Вирок № 23899110, 10.05.2012, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 1/1713/135/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Івчук Є.О.

з участю прокурора Гуца О.Л.

потерпілого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в :

11 липня 2010 р. близько 03 год., ОСОБА_3, перебуваючи на території автозаправки «ОККО»в м.Острог Рівненської області по вул.Островського, 30, під час конфлікту з ОСОБА_1, який виник між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно завдав кулаками рук декілька ударів по голові ОСОБА_1, в тому числі кулаком правої руки по нижній щелепі зліва, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді перелому нижньої щелепи зліва в підборідковому відділі зі зміщенням та з наявністю крововиливу в ділянці дуги нижньої щелепи зліва, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, крововиливу в лівій навколоочній ділянці з крововиливом в склеру лівого ока та рани на лівій підочній ділянці, рани в ділянці лівої брови, крововиливу в правій підочній ділянці, садна на лівій вушній раковині, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоров'я.

Допитаний судом підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину не визнав, заперечив свою причетність до його вчинення та пояснив, що вночі 11 липня 2010 р. близько 2-3 год. він перебував на території автозаправки «ОККО», що в м.Острог по вул.Островського, та до нього підійшов ОСОБА_4, який попросив про допомогу, пояснивши, що до нього чіпляються старші хлопці та назріває бійка. Після чого він разом з ОСОБА_4 підійшов до незнайомої компанії, яка розпивала на цій же автозаправці спиртні напої, серед якої був потерпілий ОСОБА_1 зі своїм братом ОСОБА_5. В ході розмови між ним та братом потерпілого - ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, який перейшов у бійку, та в подальшому на пропозицію потерпілого -ОСОБА_1 продовжити бійку з ним, він та потерпілий «стали в стойку», та потерпілий першим завдав йому удару, у відповідь на який він кулаком лівої руки завдав йому удар у праве вухо. В ході бійки він впав та лежав на спині, а потерпілий виліз на нього та наніс йому декілька ударів по голові, від яких він захищався руками. Якоїсь миті потерпілий з нього впав, та на цьому конфлікт між ними завершився. Пояснив, що тривалий час займався в спортивній секції боксом, та не зважаючи на це він не міг завдати тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, в тому числі у вигляді перелому нижньої щелепи, оскільки після бійки з братом потерпілого ОСОБА_6 у нього фізично не було для цього сили. Зазначив, що через деякий час він дізнався від знайомих, що у ОСОБА_1 виявлено перелом щелепи, та згодом на прохання останнього він передав йому 4 500 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

Не зважаючи на невизнання підсудним своєї вини у вчиненні інкрімінованому йому злочину, вина ОСОБА_3 у його вчиненні доведена в ході судового розгляду на підставі показів потерпілого, свідків та сукупністю інших доказів, зібраних в ході судового розгляду та на досудовому слідстві, які перевірено в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що ввечері 10 липня 2010р. він святкував в ресторані зустріч випускників, під час якої вживав спиртні напої. Під час святкування між його меншим братом ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник короткочасний словесний конфлікт, який закінчився мирним шляхом. Близько 3 год. 11 липня 2010 р., після закриття ресторану, він разом з меншим братом ОСОБА_5, та двома своїми друзями пішли на автозаправку «ОККО», що знаходиться навпроти кафе-бару «Під замком»по вул.Островського, де продовжили розпивати спиртні напої. До них підійшли ОСОБА_4 і ОСОБА_7 та почали знову чіплятися до його молодшого брата ОСОБА_5. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_3, та між останнім і молодшим братом ОСОБА_5 виникла словесна суперечка, під час якої вони лаялися та ображали один одного, яка перейшла в бійку. Коли їх розборонили, то він запропонував ОСОБА_3 продовжити бійку з ним. В ході бійки вони наносили один одному удари в різні ділянки голови та тулуба. Зазначив, що в ході бійки ніхто, окрім ОСОБА_3, ударів в ділянку голови та обличчя йому не завдавав, не зважаючи на те, що його збили в той час, коли він сидів зверзу на ОСОБА_3, та коли він впав його продовжили бити декілька осіб, при цьому удари приходилися по тулубу. Зазначив, що підсудний ОСОБА_3 повністю відшкодував йому заподіяну шкоду, а тому претензій майнового та немайнового характеру він до нього немає.

Свідок ОСОБА_5 в ході судового розгляду підтвердив покази, дані ним на досудовому слідстві, та показав суду, що в липні 2010 р., точної дати не пригадує, він разом зі старшим братом ОСОБА_1 та його товаришами відпочивав в ресторані, та коли він вийшов на вулицю до нього почав чіплятися ОСОБА_7, та вони з ним мирно розійшлися. Після закриття ресторану він разом з братом ОСОБА_1 та його друзями пішли на автозаправну станцію «ОККО», що в м.Острог, де між ним та ОСОБА_7 знову виник словесний конфлікт та вони знайшли спільну мову. Через деякий час на автозаправку приїхав ОСОБА_3, з яким у нього виникла бійка, та після того як його старший брат ОСОБА_1 заступився за нього, бійка вже продовжилась між ОСОБА_3 Олекандром та ОСОБА_1, в ході якої вони стоячи один навпроти одного наносили удари в різні частини голови та тулуба. ОСОБА_3 в ході бійки серед декількох ударів в голову завдав його братові ОСОБА_1 декілька ударів в ліву частину обличчя в ділянку щелепи. Через деякий час, він з братом повідомили ОСОБА_3, що для ОСОБА_1 потрібні кошти на лікування, і ОСОБА_3 такі кошти передав.

Свідок ОСОБА_7 в ході судового розгляду частково підтвердив покази, дані ним на досудовому слідстві, та показав суду, що влітку 2010 р., перебуваючи в ресторані «Оазис», в нього виник конфлікт з ОСОБА_5, який вони вирішили мирним шляхом. ОСОБА_5 з друзям пішов на завправку «ОККО», та через деякий час він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 також пішли на АЗС, де в той час брати ОСОБА_5 з друзями розпивали спиртні напої. До нього знову підійшов ОСОБА_5, з яким він поговорив та вони мирно розійшлися. В цей час на АЗС приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_3. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3 та сказав, що до нас чіпляються старші хлопці. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та між ними виникла бійка. Потім до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_1 та запропонував битися з ним, та в подальшому бійка продовжилась між ними, в ході якої ОСОБА_3 наніс декілька ударів кулаками по обличчю ОСОБА_1. Зазначив, що потерпілий першим завдав удару ОСОБА_3. Через декілька днів після бійки він зустрічався з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та вони між собою домовилися разом говорити на допиті, що ОСОБА_1 зламав щелепу від самопадіння, а тому покази дані ним на досудовому слідстві в цій частині не відповідають дійсності, оскільки перебуваючи у товариських стосунках з ОСОБА_3 він бажав допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що в липні 2010 р. він з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відпочивали в ресторані «Оазис», після закриття якого вони пішли на автозаправку «ОККО». Прийшовши на заправну станцію він побачив ОСОБА_5 з незнайомими чоловіками, які почали до них чіплятися. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відійшли в сторону та розмовляли. В цей момент приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_3, та він підійшов до ОСОБА_3 та пояснив, що до них чіпляються старші хлопці та попросив його допомогти. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та між ними виникла сутичка, яка перейшла в бійку. Після того як ОСОБА_3 поборов ОСОБА_5, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 битися з ним, та між ними розпочалася бійка, в ході якої вони наносили один одному удари в голову та по тулубу. Через декілька днів після бійки він зустрічався з ОСОБА_3, який передав йому записку з друкованим текстом про обставини бійки, як про них потрібно розповідати під час допиту.

Свідок ОСОБА_11 в ході судового розгляду підтвердила покази дані на досудовому слідстві та показала суду, що вона в речах сина ОСОБА_4 випадково виявила записку з друкованим текстом про обставини бійки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 біля заправки «ОККО». Походження такої записки її син пояснив тим, що її передав ОСОБА_3 та попросив вивчити зміст та саме згідно останнього давати покази у кримінальній справі.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що в липні 2010 р. він приїхав з ОСОБА_3 на автозаправку «ОККО», що знаходиться в м.Острог, та до ОСОБА_3 підійшов хлопець, який попросив допомогти, оскільки до нього чіпляються незнайомі хлопці. ОСОБА_3 пішов до хлопців, а він до адмінбудівлі АЗС, щоб розрахуватись за пальне, та повернувшись він побачив бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в ході якої вони наносили один одному удари. Коли ОСОБА_1 сидів зверху на ОСОБА_3 та наносив йому удари, він зіштовхнув потерпілого п'ятою ноги зі сторони спини в ділянку плеча чи шиї, від чого потерпілий впав.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що ввечері 10 липня 2010 р. відпочивав з друзями в ресторані, та по закінченні вечора він з товаришами, серед яких були ОСОБА_7, ОСОБА_4, пішли випити кави на автозаправку «ОККО», на якій невідомі чоловіки розпивали спиртні напої, серед яких був потерпілий ОСОБА_1 та його молодший брат ОСОБА_5. Через деякий час на автозаправку приїхали ОСОБА_3 та ОСОБА_10. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3 та сказав, що до них чіпляються старші хлопці. Коли ОСОБА_3 підійшов ближче, то між ним та братами ОСОБА_1 виникла бійка, спочатку ОСОБА_12 бився із молодшим ОСОБА_5, а потім із старшим ОСОБА_1. ОСОБА_12 та ОСОБА_1 спочатку билися настоячи та через деяку мить вони впали на землю та ОСОБА_1 сів верхи на ОСОБА_12 і продовжував наносити йому удари. Конфлікт закінчився після того як ОСОБА_10 збив ОСОБА_1, який сидів верхи на ОСОБА_12 Олександрові. Зазначив, що згодом під час розслідування кримінальної справи він неодноразово зустрічався із ОСОБА_3, та останній передав йому записку в якій було вказано про обставини бійки, та як про них потрібно говорити під час допиту.

Свідок ОСОБА_13 показав суду, що в липні 2010 р. він з однокласниками святкував зустріч випускників, та після закриття ресторану він з друзями, в тому числі з братами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вирішили піти на автозаправку «ОККО»та продовжити святкувати, на заправці купили пляшку горілки та продовжили випивати. Через деякий час на автозаправку приїхав ОСОБА_3, та він разом з ОСОБА_5 відійшов в сторону. Між ними виникла бійка, вони шарпали один одного. ОСОБА_3 поклав ОСОБА_5 на землю та сказав, що лежачого не битиме. ОСОБА_1 заступився за брата та почав також битися з ОСОБА_3. В ході бійки останній наніс ОСОБА_1 декілька ударів в ділянку голови та тулуба. Після того як вони впали та почали боротися - їх розтягнули та бійка припинилася.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що в липні 2010 р. він з друзями відпочивав в ресторані «Оазис», де між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, який вони вирішили його мирним шляхом. Потім він разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вирішили піти на заправку «ОККО»випити кави, де компанія старших за них чоловіків розпивала спиртні напої. Один з них - ОСОБА_5 почав говорити до них, чому вони прийшли на заправку, та разом з ОСОБА_7 відійшов в сторону поговорити. Невдовзі на заправку приїхав ОСОБА_10 та ОСОБА_3, та до останнього підійшов ОСОБА_4 та попросив його, щоб він забрав ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_5 мав намір з ним битися. Коли ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 між ними виник конфлікт, потім ОСОБА_3 почав битися з ОСОБА_1 та наносили один одному удари по голові та тілу. Під час бійки вони впали та ОСОБА_1 сів зверху на ОСОБА_3 та коли підбіг ОСОБА_10 він ногою збив ОСОБА_1, після чого конфлікт закінчився.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що влітку 2010 р., точної дати не пригадує, після 24 год. він приїхав на АЗС «ОККО», що знаходиться в м.Острог, де бачив ОСОБА_1 з його молодшим братом ОСОБА_5 та меншими хлопцями, які сперечалися між собою. В цей час приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_3, до останнього підійшов ОСОБА_4, після чого ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та між ними виникла бійка, по закінченню якої ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 битися з ним. В ході бійки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони руками наносили один одному бокові удари по голові і тулубу.

Свідок ОСОБА_15 показав, що влітку 2010 р. на АЗС «ОККО»між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виникла бійка «один на один». Потім з ОСОБА_3 почав битися ОСОБА_1, який першим завдав йому удару. В ході бійки після того як вони впали, ОСОБА_1 сів на ОСОБА_3 зверху, та перебуваючи в такому положенні ОСОБА_1 ногою збили з ОСОБА_3.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 дали показання аналогічні показам свідка ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_18, покази якого за згодою всіх учасників судового розгляду було оголошено в судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що 11 липня 2010 р. після 24 год. він приїхав на АЗС «ОККО», що в м.Острог по вул. Островського, де помітив натовп, серед якого ОСОБА_3 бився з чоловіком, та в ході бійки до ОСОБА_3 підійшов інший чоловік, який запропонував битися з ним, після чого між ними також зав'язалася бійка, в ході якої вони били один одного кулаками по обличчю та різних частинах тіла (а.с.91-92).

Крім показів потерпілого, свідків, вина підсудного підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у суді доказів :

- згідно висновку судово-медичної експертизи № Е-356 від 22 березня 2011 р. у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва в підборідковому відділі зі зміщенням та з наявністю крововиливу в ділянці дуги нижньої щелепи зліва, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, крововиливу в лівій навколоочній ділянці з крововиливом в склеру лівого ока та рани в лівій підочній ділянці, рани в ділянці лівої брови, крововиливу в правій підочній ділянці, садна на лівій вушній раковині, крововиливу на лівому плечі. Тілесне ушкодження у вигляді крововиливу на лівому плечі відноситься до легких тілесних ушкоджень згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», всі інші виявлені тілесні ушкодження слід розглядати в єдиному комплексі, так як всі вони локалізовані в одній анатомічній ділянці (голова) і кожне з яких являючись місцем прикладання травмуючої сили могло зумовити виникнення черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, тому у сукупності ці ушкодження згідно п.2.2.2 вищевказаних Правил відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоров'я. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого(их) предмету(ів), якими могли бути рука, нога людини чи інші тупі предмети. Диференційованих судово-медичних ознак травмуючого знаряддя немає, так як його індивідуальні особливості в тілесних ушкодженнях не відобразилися. Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень в сукупності, загалом не властиві для падіння на площину з висоти власного зросту. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, в момент їх отримання потерпілий міг перебувати в будь-якому положенні (горизонтальному, вертикальному чи близькому до цих положень), обернений передньою поверхнею тіла до травмуючого знаряддя (Т.1 а.с.68-69);

- згідно висновку судово-медичної експертизи № Д-449 від 03.04.2012р. виникнення у потерпілого ОСОБА_1 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при обставинах на які він та свідок ОСОБА_10 вказували під час проведення відтворення обстановки та обставин події не можливо, оскільки в анатомічних ділянках на які вони вказували, при медичному огляді потерпілого не було виявлено будь-яких тілесних ушкоджень (Т.2 а.с.171-172);

- згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.03.2011 р. (з ілюстративними таблицями до нього) потерпілий ОСОБА_1 детально розповів та показав за яких обставин підсудний ОСОБА_3, стоячи навпроти нього, наніс йому декілька ударів по голові та по тулубу, в тому числі кулаком правої руки по лівій частині обличчя в його нижній частині (Т.1 а.с.153-158);

- згідно протоколу очної ставки від 22.03.2011р., проведеної між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1, останній підтвердив раніше надані ним покази, в тому числі під час відтворення обстановки та обставин події, щодо обставин та механізму заподіяння йому підсудним ударів кулаками правої та лівої руки по тулубу та по обличчю, зазначивши при цьому, що окрім ОСОБА_3 ніхто йому більше тілесних ушкоджень не завдавав (Т.1 а.с.171-173);

- згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.03.2011р. (з ілюстративними таблицями до нього) свідок ОСОБА_5 детально розказав та показав механізм та порядок нанесення підсудним ударів потерпілому ОСОБА_1, аналогічний тому, який показував потерпілий ОСОБА_1 (Т.1 а.с.159-164);

- згідно протоколу очної ставки від 23.03.2011р., проведеної між підозрюваним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5, останній підтвердив раніше надані ним покази, в тому числі під час відтворення обстановки та обставин події, щодо обставин та механізму заподіяння підсудним ударів кулаками правої та лівої руки по тулубу та по обличчю потерпілого ОСОБА_1, одночасно вказавши, що окрім ОСОБА_3 ніхто більше тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 не завдавав (Т.1 а.с.174-177);

- згідно довідок Острозької центральної районної лікарні від 20.07.2010р. та 21.03.2011р. ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні з 11.07.2010 р. протягом трьох днів з діагнозом закритий перелом гілки нижньої щелепи зліва; забійна рана лівої надбрівної ділянки та лівої скуленої ділянки; забій с/з правого стегна; струс головного мозку (Т.1 а.с.32, 148);

- згідно епікризу № 13619 та довідки Центральної міської лікарні м.Рівне від 21.03.2011р., ОСОБА_1 13.07.2010 р. поступив у відділення щелепно-лицевої хірургії з діагнозом перелом нижньої щелепи зліва в підборідковому відділі із зміщенням, та наступного дня 14.07.2010р. йому проведено операцію. 03.08.2010 р. він був виписаний із стаціонару, та період перебування на стаціонарному лікуванні становив 21 день (Т.1 а.с.49, 143).

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 пояснила, що виявлені у потерпілого ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва в підборідковому відділі зі зміщенням та з наявністю крововиливу в ділянці дуги нижньої щелепи зліва, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, крововиливу в лівій навколоочній ділянці з крововиливом в склеру лівого ока та рани на лівій підочній ділянці, рани в ділянці лівої брови, крововиливу в правій підочній ділянці, садна на лівій вушній раковині слід розглядати виключно в єдиному комплексі, оскільки всі вони знаходяться в ділянці голови та кожне з них могло зумовити виникнення черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, а тому такі ушкодження були об'єднанні як однакові за ступенем тяжкості. Водночас зазначила, що з урахування локалізації тілесних ушкоджень в різних частинах обличчя, виникнення їх внаслідок самопадіння потерпілого з висоти власного зросту неможливе, як і неможливе виникнення таких тілесних ушкоджень внаслідок дій ОСОБА_10, оскільки їх виникнення можливе не менше як від 5 травматичних дій, при цьому потерпілий ОСОБА_1 повинен був бути повернутий передньою частиною свого тіла до травмуючого знаряддя, а в такому положенні ОСОБА_1 знаходився згідно матеріалів справи лише з підсудним ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення підсудного, потерпілого, свідків, аналізуючи докази у справі у їх сукупності вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, при цьому суд виходив з наступного. Підсудний, будучи фізично розвинутим та здоровим чоловіком, маючи навики ведення кулачного бою, отримані ним під час занять в спортивній секції з боксу, усвідомлюючи перебування потерпілого у нетверезому стані погодився на пропозицію останнього вчинити між ними бійку, при цьому завдав декілька цілеспрямованих ударів в ділянку обличчя та тулуба потерпілого, а відтак суд приходить до переконання, що підсудний усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачав його суспільно-небезпечні наслідки.

Водночас оцінюючи докази у справі суд приходить до висновку, що з обсягу обвинувачення підлягає виключенню заподіяння потерпілому тілесного ушкодження у вигляді крововиливу на правому плечі, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи № Е-356 від 22.03.2011 р., вказане ушкодження згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»відноситься до легких тілесних ушкоджень (Т.1 а.с.68-69), та в ході судового розгляду встановлено, що потерпілий зі скаргою в порядку ст.27 КПК України до суду не звертався.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що підсудним вчинено злочин, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та при цьому враховує, що обтяжуючих покарання ОСОБА_3 обставин не встановлено. Одночасно, відповідно до ст.66 КК України як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує відшкодування в повному розмірі шкоди, завданої потерпілому.

Заперечення підсудним своєї вини у заподіянні потерпілому виявлених у нього тілесних ушкоджень суд до уваги не приймає та розцінює як обраний підсудним спосіб захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, при призначенні покарання суд також враховує, що ініціатором бійки між підсудним та потерпілим, був останній, який перебуваючи у нетверезому стані, після закінчення бійки між підсудним та своїм молодшим братом, спровокував продовження конфлікту.

ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності (Т.1 а.с.214, 220, Т.2 а.с.24). Таким чином, наведені обставини дають підстави суду дійти висновку про можливість призначення підсудному основного покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_3 обов'язки у відповідності до пунктів 3 та 4 частини 1 ст.76 КК України.

Острозька центральна районна лікарня звернулася з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 236,91 грн., яка складається з матеріальних витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в травматологічному відділенні.

З аналогічним позовом до підсудного звернулася Центральна міська лікарня м.Рівне про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 581, 95 грн., яка складається з витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 у відділенні щелепно-лицевої хірургії.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні пред'явлений Острозькою ЦРЛ та Центральною міською лікарнею м.Рівне цивільні позови не визнав, мотивуючи тим, що його вини у виникненні у потерпілого виявлених тілесних ушкоджень не має, крім того він вже відшкодував потерпілому завдану йому шкоду.

Вирішуючи цивільні позови, заявлені Острозькою ЦРЛ та Центральною міською лікарнею м.Рівне, суд виходив з наступного.

Згідно довідок Острозької ЦРЛ від 20.07.2010р. та 21.03.2011 р., ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Острозької ЦРЛ в період 11.07.2010р. - 13.07.2010 р., та вартість доби перебування хворого в лікарні складає 78,97 грн. Фактичні витрати лікарні, виходячи з вартості 3 ліжко-днів складають 236,91грн., що підтверджується відповідним розрахунком № 02-2/422 від 21.03.2011 р. (а.с.32, 148-149).

Окрім того, відповідно до епікризу та довідки Центральної міської лікарні м.Рівне від 21.03.2011р. ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділенні (щелепно-лицева хірургія) з 13.07.2010р. по 03.08.2010 р., та вартість доби перебування хворого в лікарні складає 122,95 грн. Фактичні витрати лікарні, виходячи з вартості 21 ліжко-дня складають 2 581,95 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.49, 143).

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а відтак встановивши, що шкода завдана потерпілому з вини ОСОБА_3, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовів та необхідність стягнути з підсудного на користь Острозької ЦРЛ витрати, понесені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в розмірі 236, 91 грн., та на користь Центральної міської лікарні м.Рівне - 2 581,95 грн.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

На підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов Острозької ЦРЛ задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Острозької центральної районної лікарні (м.Острог, вул.Татарська, 185, Рівненської області, 35800) кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину -ОСОБА_1 в розмірі 236,91 грн. на р/р35412001001279 УДК в Рівненській області, код ЄДРПОУ 01999833.

Цивільний позов Центральної міської лікарні м.Рівне задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Центральної міської лікарні м.Рівне (м.Рівне, вул.Мірющенка, 25а, Рівненської області, 33018) кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину -ОСОБА_1 в розмірі 2581,95 грн. на р/р35410001001066 УДК в Рівненській області, код ЄДРПОУ 02000085.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_3 попередній -підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим -з дня вручення копії вироку.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.