Вирок № 23896046, 11.05.2012, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/1439/12

Номер провадження 1/1810/94/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора Гладкова В.М.,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Грунь, Лебединського району Сумської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 16.11.2004 року Лебединським районним судом Сумської області по ст. 185 ч. 3, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі ,

- 10.12.2007 року Лебединським райсудом Сумської області по ст. 309 ч.2, ст.315 ч.1, ст. 307 ч.2, 104, 76, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.104 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 26.03.2010 року Лебединським районним судом Сумської області по ст. 309 ч.1, 263 ч.1, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 900 грн.

- 05.05.2011 року Лебединським районним судом Сумської області по ст. 389 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків покарання визначене цим вироком та вироком від 26.03.2010 року по ст. 309 ч.1, 263, ч.1 КК України у виді штрафу в прибуток держави в розмірі 900 грн. виконувати самостійно; 10.01.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання. Від обмеження волі; постановою Лебединського райсуду від 05.04.2012 року покарання у виді 900 грн. штрафу замінено на 60 годин громадських робіт, не відбуте,

по ст. 185 ч. 3, ст.. 15 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17.03.2012 року о 01 год. підсудний ОСОБА_1, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, з території ПАТ «ЛЗПК», який розташований в м. Лебедині Сумської області по вул. Леніна 93, умисно, таємно від оточуючих, переліз через паркан на огороджену з усіх сторін та охоронювану цілодобово сторожовою охороною територію заводу, звідки викрав стальний лист ст. 3 ГОСТ 380-94, вагою 52 кг, вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 118 від 09.04.2012 року, 393 грн. 12 коп. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ПАТ «ЛЗПК»матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 20.03.2012 року о 01 год. 20 хв. підсудний ОСОБА_1, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна повторно, умисно, таємно проник на огороджену з усіх сторін на охоронювану цілодобово сторожовою охороною територію заводу ПАТ «ЛЗПК»з метою крадіжки, звідки викрав два металевих, циліндричної форми, вали приводних барабанів 5-Л-08-04 вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 118 від 09.04.2012 року, 1329 грн. 53 коп. за один - на загальну суму 2659 грн. 06 коп. Викрадені металеві вали підкотив під ворота складу, який розташований на території заводу та намагався покинути місце злочину, однак був помічений охоронниками ПАТ «ЛЗПК»: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які його зупинили на місці злочину. Таким чином, ОСОБА_1 не довів свій умисел, направлений на незаконне збагачення та заволодіння чужим майном з причини, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і пояснив, що 17.03.2012 року о 1 год. він вирішив викрасти метал з території заводу «ЛЗПК», щоб викрадене продати та заробити грошей. Перелізши через паркан вищевказаного заводу, знайшов біля воріт металевий лист, вагою близько 50 кг, просунув його через щілину між парканом (залізобетонні плити) і сам знову переліз через паркан. Сталевий лист заховав біля залізничної колії, а наступного дня на вул. Залізничній продав його незнайомому чоловіку за 80 грн.

20.03.2012 р. у нічний час він знову таємно проник до вищевказаного заводу, звідки намагався викрасти два однакових металевих вали, але був помічений охоронцями заводу, не довівши свого умислу до кінця.

Ці дії підсудного ОСОБА_1 суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше сховище, та по ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2 КК України, так як він вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше сховище, який не доведений до кінця з причини, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та роботи, та визнання ним своєї вини.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття підсудного та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає рецидив злочинів .

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним обрати підсудному міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки він не може бути виправлений без ізоляції його від суспільства.

Крім цього, враховуючи, що вказані злочини він вчинив, не відбувши покарання за попереднім вироком Лебединського райсуду від 05.05.2011 року, яким він засуджений по ст.. 389 ч.1 КК України до 900 грн. штрафу, який замінений постановою Лебединського райсуду від 05.04.2012 року на 60 год. громадських робіт, суд вважає необхідним міру покарання призначити за сукупністю вироків на підставі ст..71, 72 КК України .

Суд вважає, що саме така міра покарання буде доцільною і достатньою для виправлення засудженого та попередження нових злочинів з його сторони.

Цивільний позов Публічного Акціонерного товариства «Лебединський завод поршневих кілець» про відшкодування матеріальної шкоди на суму 393 грн. 12 коп. підлягає задоволенню повністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що саме на таку суму було завдано матеріальної шкоди позивачеві, а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями особи, відшкодовується цією особою в повному обсязі.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат за проведення товарознавчої та трасологічної експертиз.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 ч.3 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України та ст.. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:

по ст.185 ч. 3 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі,

по ст.. 15 ч. 2 ст. 185 ч.3 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;

на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до відбуття призначити покарання у виді трьох років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст..71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Лебединського райсуду від 05.05.2011 року та постановою Лебединського райсуду від 05.04.2012 року у виді 2 днів позбавлення волі і остаточно призначити покарання у виді 3 років 6 місяців 2 днів позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити на взяття під варту, взявши під варту із зали суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ПАТ «Лебединський завод поршневих кілець»кошти на відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 393 грн. 12 коп. та на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 705.60грн. та трасологічної експертиз - в розмірі 735.06 грн.

Речові докази: слід взуття -гіпсовий зліпок, який зберігається в кімнаті збереження речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, знищити, як такий, що не має цінності, кросівки - які зберігаються в кімнаті збереження речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, повернути засудженому, два металевих вали , які зберігаються під зберігальною розпискою у представника ПАТ «ЛЗПК»ОСОБА_4 в м. Лебедині вважати повернутими власнику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому -з моменту отримання ним вироку суду, через Лебединський районний суд.

Суддя А. О. Гура