Рішення № 23894160, 12.03.2012, Київський районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-1845/2011p.№2/0109/80/2012р

12.03.2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

Головуючої судді - Кагітіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної сумісної власності та поділ майна, -

встановив:

у квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив виділити та визнати за ним право власності на квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2; виділити ОСОБА_2 автомобіль «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 з визнанням за нею права власності; у порядку грошової компенсації стягнути з нього на користь ОСОБА_2 40365,87 грн. ( а.с.3-6).

Під час розгляду справи позивачем ОСОБА_1 була уточнена та доповнена позовна заява, у якій він просив визнати за ним право власності на квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2, припинивши право ОСОБА_2 на 1\2 частку зазначеної квартири; визнати земельну ділянку площею 0,1500 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_3, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, видіти при поділі зазначену ділянку ОСОБА_2; при визначенні розміру компенсації ОСОБА_2 за частку у спірній квартирі врахувати вартість майна, що переходить при поділі як позивачу, так і відповідачці, у тому числі вартість автомобілю та земельної ділянки ( а.с. 49-50).

ОСОБА_2 звернулась з зустрічною позовною заявою, у якій з урахуванням уточнення, просила припинити право спільної сумісної власності сторін на трикімнатну квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2; автомобіль «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1; меблі та побутову техніку орієнтовною вартістю 80 000 грн., які знаходяться у спірній квартирі №19: шафа-купе, шафа-гірка, шафа коридорна, два крісла комп'ютерних, стіл комп'ютерний; посудомийна машина «Miele», телевізор «West», комп'ютер стаціонарний, два ноутбуки, кондіціонер «Mitsubishi»,фотоапарат «Olimpus E620», фотоапарат «Panasonic Lumix DMC-TZ8», сушильна машина «Miele S4510»; готівкові кошти у сумі 184000 грн., земельну ділянку, загальною площею 0,15 га; виділити ОСОБА_1 автомобіль «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, та трикімнатну квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2 із добудовою; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 258748,00 грн. замість частки ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на трикімнатну квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2 із добудовою, загальною вартістю 517496,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 56350,00 грн. замість частки ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на автомобіль «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 112700,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 92000 грн. (1\2 частка готівкових коштів), та 92575,00 грн. (1\2 частка заощаджень); виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,1500 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_3, загальною вартістю 62194,00 грн., яка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,15 га. у розмірі 31097,00 грн.; меблі та побутову техніку орієнтовною вартістю 80 000 грн., які знаходяться у спірній квартирі №19, поділити у порядку, встановленому статтями 71,71 СК України (а.с.27, 111-112).

Позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивовані тим, що з 24.11.2001 року сторони перебували у шлюбі, за час якого ними, як подружжям, за рахунок спільних коштів було набуто зазначене вище майно, тому воно є спільною сумісною власністю подружжя, в якої частки є рівними.

Ухвалою суду від 17.11.2011 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині вимог про поділ грошових заощаджень та визнанням права власності на грошові кошти в сумі 92575,00 гривень залишено без розгляду (а.с.118).

Ухвалою суду від 12.03.2012 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині вимог про поділ готівкових коштів та визнанням права власності на грошові кошти в сумі 92000,00 гривень залишено без розгляду (а.с.164).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив задовольнити позов та поділити майно шляхом виділення ОСОБА_2 земельної ділянки, ОСОБА_4 автомобілю, та визнання ідеальних часток на квартиру. Внести на депозитний рахунок компенсацію за частку відповідачки у квартирі ОСОБА_4 не має можливості. При вирішенні питання про можливе стягнення компенсації врахувати вартість земельної ділянки у відповідності до висновку Державної експертизи землеустройної документації від 08.04.2009 року №968\7. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поділ рухомого майна у вигляді побутової техніки та меблі відмовити, оскільки наявність зазначеного майна не підтверджена.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 просили задовольнити зустрічну позовну заяву та поділити майно шляхом виділення їй земельної ділянки та техніки, ОСОБА_1 автомобілю та меблів, що перебувають у спірній квартирі. Стягнути з ОСОБА_1 компенсацію за різницю між вартістю земельної ділянки та автомобілю. Оскільки грошові кошти не внесені на депозитний рахунок просила поділити квартиру з визнанням ідеальних часток, вирішити питання про присудження 1\2 частку будівельних матеріалів, з яких побудована прибудова до спірної квартири, та визначити порядок користування квартирою.

Суд, заслухав сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

24 листопада 2001 року між сторонами по справі був укладений шлюб. За час шлюбу 21 жовтня 2003 року сторонами було придбано нерухоме майно: квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу від 21.10.2003 року за реєстром №5298 (а.с.8 -10).

Крім того, 25.10.2007 року за ОСОБА_1 в РЕВ 4-го МРО м.Феодосії УДАІ ГУМВС України в АР Крим зареєстровано право власності на транспортний засіб марки «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.15).

Відповідно до ст. ст. 22, 28 КпШС України (які були чинними на час придбання квартири), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

З урахування відсутності можливості ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію, думки обох сторін, які остаточно просили поділити квартиру шляхом визнання ідеальних часток подружжя в цьому майні, суд вважає можливим визнати квартиру спільною сумісною власністю подружжя з визнанням за кожним зі сторін по 1\2 частці і залишити майно у їх спільній частковій власності.

Щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_6 про поділ прибудови до спірної квартири шляхом присудження їй 1\2 частки будівельних матеріалів, то сторонами не надавались та судом не забезпечувались докази на підтвердження складу та вартості будівельних матеріалів. Можливість поділу самочинно збудованого об'єкту законом не передбачена.

Позовних вимог про визначення порядку користування квартирою сторонами не заявлялось, а тому посилання ОСОБА_7 на зазначене у судових дебатах є безпідставним. При цьому, суд роз'яснює ОСОБА_2, що вона не позбавлена права звернутись до суду з таким позовом.

При поділі автомобілю марки «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Автомобіль у відповідності до положень ст. 62 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності.

Згідно із частинами 1 та 2 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Оскільки спірний автомобіль не можна поділити без втрати його цільового призначення, тому відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України він є неподільною річчю.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

З пояснень сторін убачається, що вони остаточно просять при поділі залишити автомобіль ОСОБА_1, у якого він перебуває на цей час у користуванні, та стягнути на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію. Між тим на виконання ухвали суду від 20.02.2012 року ОСОБА_1 попередньо не внесена на депозитний рахунок суду відповідна грошова сума, розмір якої сторони визнали без проведення експертизи ( а.с. 159).

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позови сторін частково з визначенням ідеальних часток подружжя на автомобіль «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, і залишає його у їх спільній частковій власності.

Щодо заявлених позовних вимог про поділ земельної ділянки, то судом встановлено, що 06.10.2010 року ОСОБА_2 на підставі рішення Останінської сільської ради 24 сесії 5 скликання від 18.06.2009 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_3, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.52).

Відповідно до п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004 року, відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

Як встановлено з висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи від 20.01.2012 року на земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди (а.с.135).

Аналізуючи зібрані у справі докази, вимоги чинного на час придбання земельної ділянки законодавства, суд приходить до висновку про неможливість визнання спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку та її поділ, оскільки вона є особистою приватною власністю ОСОБА_2

Положення частини 5 статті 61 Сімейного кодексу України в редакції Закону "Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя" від 11 січня 2011 року N 2913-VI не мають зворотної дії та до спірних відносин не застосовуються, а тому заперечення представника ОСОБА_1 в цій частині суд не бере до уваги.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про поділ меблів та побутової техніки, що перебуває у квартирі №19, розташованої за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2, то позивачкою за зустрічним позовом згідно до вимог ст.60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначені нею речі існують, були придбані під час шлюбу та відповідно є об'єктами права спільної сумісної власності, які підлягають поділу.

Зі змісту положень ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60 ЦПК України убачається, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З огляду на викладене зустрічний позов ОСОБА_2 в цій частині не підлягає задоволенню у зв'язку з недоведеністю.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог суд вважає необхідним розподілити судові витрати щодо сплати позивачами судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у рівних частках.

Щодо клопотання експертної установи ТОВ «Судова експертна палата» про відшкодування судових витрат у розмірі 1992,40 грн., пов'язаних з проведенням повторної будівельно-технічної експертизи, то суд виходить з наступного (а.с.125).

Відповідно до ухвали суду від 17.11.2011 року повторна судова будівельно-технічна експертиза була призначена за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 для підтвердження своїх позовних вимог в частині поділу земельної ділянки, а саме визначення її вартості. Оплата проведення експерти була покладена на ОСОБА_1 ( а.с.119).

Згідно калькуляції №5 від 20.01.2012 року вартість проведення експертизи склала 5039,60 грн. За рахунком №23 від 24.11.2011 року ОСОБА_1 був оплачений лише авансовий платіж за проведення експертизи у розмірі 3047,20 грн. (а.с. 124, 143).

25.01.2012 року до суду надійшов висновок експерта, проте ОСОБА_1 в повному обсязі оплата не проведена.

З урахуванням відмови у позові ОСОБА_1 в частині поділу земельної ділянки та керуючись положеннями ст.ст. 79, 86, 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з нього на користь експертної установи ТОВ «Судова експертна палата» витрати, пов'язані з проведенням повторної судової експертизи, у сумі 1992,40 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 28 КпШС України, ст. ст. 60, 62, 69, 70, 71 СК України, ст. 183 ЦК України, п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004 року, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2, та автомобіль «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку квартири №19, розташованої за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2, та на 1\2 частку автомобілю «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частку квартири №19, розташованої за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2, та на 1\2 частку автомобілю «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Залишити квартиру №19, розташовану за адресою: АДРЕСА_1/ АДРЕСА_2, та автомобіль «Opel Vectra», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В задоволенні іншої частини позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Судова експертна палата» ( код ЄДРПОУ:37860012, р\р: 26000010194419 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО300023) витрати, пов'язані з проведенням повторної судової експертизи, у розмірі 1992,40 (одна тисяча дев'ятсот дев'яності дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя