Постанова № 23893581, 10.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. справа № 2а-10744/10/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів:

за участі секретаря : Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2010р. у справі № 2а-10744/10/0470за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР» стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту позивач) із адміністративним позовом, в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР»(далі по тексту відповідач) на свою користь адміністративно-господарські санкції у розмірі 31 749,80 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 037,68 грн.(а.с.3-4)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10744/10/0470 (а.с.2).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначає, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за нездійснення працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2010р. у справі № 2а-10744/10/0470 задоволено адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР»на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 15 874, 90 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 90 коп.) та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР»на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 037,68 грн. (одна тисяча тридцять сім гривень 68 коп.).(суддя Букіна Л.Є.) (а.с. 132-133).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛСТАР», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу (а.с.139-140), в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи порушено норми процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 29.11.2010р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом не в повній мірі враховано обставини, що мають значення для справи, що призвело до винесення необґрунтованого рішення. У відповідності до матеріалів справи, а також змісту постанови суду, протягом 2009 року TOB «Полстар»не одноразово, згідно вимог чинного законодавства, надавало звіти форми 3-ПН з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів на створені робочі місця, а твердження суду про те, що дані звіти не подавались TOB «Полстар»щомісячно, взагалі суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки періодичність даної звітності не регламентована взагалі. В зв'язку з чим, всі інваліди, які мали бути направлені Саксаганським центром зайнятості, були б працевлаштовані на підприємстві. Натомість центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялись.

Позивач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, згідно зворотнього повідомлення про вручення судової повістки, був повідомлений у встановленому порядку, правом на участь представників в судовому засіданні не скористалися, з огляду на що, колегія суддів, з урахуванням думки представника відповідача, ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалів справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Полстар»відноситься до підприємств, яким відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Полстар»подало Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за 2009 рік форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 12 лютого 2010 року , у якому самостійно обраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування у 2007 році в розмірі 31 749 грн. 80 коп..та пеня в за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1037грн. 68коп.(а.с.5-6).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по даній адміністративній справі у добровільному порядку суму адміністративно-господарських санкцій та пеню у встановлені законом строки не сплачено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовано Господарським Кодексом України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р

Відповідно до ч.З статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, як використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця длі працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для низ умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування Інвалідів : звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача в 2009 році становила 745 осіб, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2009 рік (а.с.4).

Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 745 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 30 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Проте, відповідачем було працевлаштовано лише 28 інвалідів, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2009 рік (а.с.5).

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходила з того, що чинним у 2009 році законодавством не покладено на підприємства обов'язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати. Крім того, обов'язок самостійно здійснити працевлаштування інвалідів не є тотожним з обов'язком щодо здійснення пошуку бажаючих працювати інвалідів, і може бути виконаний лише у випадку звернення інвалідів (чи то їх направлення центром зайнятості) до підприємства з вимогою надати роботу (відповідно до рекомендації МСЕК, кваліфікації та побажань інваліда). При цьому підприємства повинні дотримуватись встановленого законодавством порядку вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, направлення звітів центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № З-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.205 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2009р. ТОВ «Полстар»звіти за формою №3-ПН, що затверджено наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420, до Саксаганського районного центру зайнятості м.Кривого Рогу щомісячно - не подавало.

Таким чином, Відповідач не виконав норматив для працевлаштування одного інваліда.

Відповідно до абз.З пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Отже, вказана вище інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем звітність за формою № 3-ПН до центру зайнятості щомісячно протягом 2009 року не подавалася. Таким чином, вимоги ст..ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем не виконані.

Відповідно до звіту за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»відповідач по даній адміністартивній справі за 2009 рік, середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 15 874,9грн. \а.с.5\

Таким чином, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 31 749,8грн. до 16.04.2009 року.

Матеріали справи свідчать, що названі санкції та пеня підприємством не сплачено. Таким чином, позивачем обґрунтовано та у належному розмірі пред»явлено вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених адміністративно-господарських санкцій.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача по справі на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1037,68 грн., колегія суддів вважає за необхідне в цій частині позову відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимоги щодо стягнення суми 1037,68 грн. є такою, що не відповідає нормам ч.4 ст.20 Закону №875-Х11, у зв»зку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010р. скасувати, позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар»- задовольнити частково.

Постанову Дніпроперовського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі №2а-10744\10\0470 скасувати.

Позов задовольнити - частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар»на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 31 749 (тридцять одну тисячу сімсот сорок дев»ять)грн.. 80 коп, адміністративно господарських санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 05 січня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: