Постанова № 23893406, 03.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2011 р. справа № 2а-648/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі №2а-648/09/0470 за позовом Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Істейт»про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД»звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати бездіяльність Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська, що виражається у не здійсненні відмітки на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції Компанії до статутного фонду ТОВ «ЛІДЕР-ІСТЕЙТ»протиправною; зобовязати ДПІ згідно п.3 Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, затвердженого наказом ДПА України від 29.06.2005 року № 238, зробити відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції Компанії до статутного фонду ТОВ «ЛІДЕР-ІСТЕЙТ». В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що маючи на меті здійснення господарської інвестиційної діяльності на території України, Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД»як інвестор здійснила заходи по залученню власного майна та формування із вказаного майна статутного фонду юридичної особи резидента України Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ІСТЕЙТ»шляхом внесення до статутного фонду ТОВ «ЛІДЕР-ІСТЕТ»акцій українських підприємств.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що придбання нерезидентом акцій українських підприємств охоплюється поняттям іноземної інвестиції, але до ДПІ позивачем не було надано жодного доказу надходження від нерезидента будь-яких цінностей за придбані акції українських підприємств. Тому, операцію щодо формування нерезидентом статутного фонду ТОВ «ЛІДЕР-ІСТЕЙТ»акціями українських підприємств необхідно кваліфікувати як звичайну господарську операцію, а не як внесення іноземних інвестицій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД»подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована посилання на вимоги Закону України «Про режим іноземного інвестування», яким визначено поняття «іноземні інвестиції», порядок внесення іноземних інвестицій та порядок оформлення таких дій.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД»є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства республіки Кіпр, має номер держаної реєстрації 205695, дата державної реєстрації 17.08.2007 року та здійснює свою господарську діяльність на території України.

Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД»як інвестор (компанія - нерезидент) здійснила заходи по залученню власного майна (майнових прав інвестора) та формування із вказаного майна статутного фонду юридичної особи резидента України Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ІСТЕЙТ»(код ЄДРПОУ 35497043) шляхом внесення до статутного фонду TOB «ЛІДЕР-ІСТЕЙТ»акцій наступних українських підприємств:

ВАТ «Нафтопереробний комплекс «ГАЛИЧИНА»(код ЄДРПОУ 00152388) в кількості 175 000 000 шт., загальна вартість яких становить 69 306 930, 69 дол. СІЛА;

ВАТ «ДніпроАЗОТ»(код ЄДРПОУ 05761620) в кількості 8 675 000 000 шт., загальна вартість яких становить 77 301 980, 20 дол. СІЛА;.

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»(код ЄДРПОУ 00152230) в кількості 2 300 000 шт., загальна вартість яких становить 40 990 099, 01 дол. США;

ЗAT «Запоріжоліяжиркомбінат»(код ЄДРПОУ 00373847) в кількості 2 666 000 шт., загальна вартість яких становить 26 660 000, 00 дол. США;

АТЗТ «Харківський жиркомбінат»(код ЄДРПОУ 00333612) в кількості 515 000 шт., загальна вартість яких становить 6 669 504, 95 дол. США;

ЗАТ «Львівський жиркомбінат»(код ЄДРПОУ 00333598) в кількості 1 500 000шт., загальна вартість яких становить 9 995 049,00 дол.США.

Вищевказане підтверджується пунктом 4.5 Статуту «Лідер Істейт», який був затверджений Загальними зборами товариства 14.11.2007р.

Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД»звернулась до ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська із відповідною заявою, в порядку п.2 Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне знесення іноземних інвестицій, затвердженого наказом ДПА України від 29.06.2005 p. N 238, для отримання відповідної відмітки інформаційного повідомлення про фактичне внесення іноземної інвестиції як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства.

Листом від 20.12.2007 №23058/10/22-021 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було відмовлено позивачу у здійснені відмітки на інформаційному повідомленні, в наслідок не надання до заяви представником нерезидента документів, які підтверджують фактичне внесення іноземної інвестиції.

Вказані обставини, які полягають у фактичній відмові податкового органу здійснити відмітку на інформаційному повідомлені Компанії на підтвердження факту внесення іноземної інвестиції до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Істейт», стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог, при цьому зробивши висновок про те, що придбання нерезидентом акцій українських підприємств охоплюється поняттям іноземної інвестиції, але до ДПІ позивачем не було надано жодного доказу надходження від нерезидента будь-яких цінностей за придбані акції українських підприємств. Тому, операцію щодо формування нерезидентом статутного фонду ТОВ «ЛІДЕР-ІСТЕЙТ»акціями українських підприємств необхідно кваліфікувати як звичайну господарську операцію, а не як внесення іноземних інвестицій.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»іноземні інвестиції це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в обєкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

За змістом статті 2 названого Закону іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді, зокрема, акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті.

Відповідно до ч.1,2 ст.5 Закону України «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем, як інвестором, сформовано з власних майнових прав статутний фонд юридичної особи резидента України ТОВ «Лідер-Істейт», шляхом внесення до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт»акцій українських підприємств, вартість яких виражена в конвертованій валюті (доларах США).

На підтвердження права власності на акції підприємств, які внесено до Статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт»та фактичної передачі цих акцій до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт», позивачем, до заяви про проставлення відмітки на інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції, надано виписку вих..№03-12/2 від 03.12.2007р. про обіг на рахунку в цінних паперах компінї «Рігельза Коммершіал ЛТД»та виписку вих.. №03-12/1 від 03.12 2007р. про обіг на рахунку в цінних паперах ТОВ «Лідер-Істейт».

За приписами абзацу першого частини четвертої статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», у разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі підтвердженням права власності на цінні папери є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобовязаний надавати власнику цінних паперів. Наведене свідчить про те, що позивач, надавши податковому органу у підтвердження права власності на цінні папери, які вносились до статутного фонду та які були знерухомлені, таку виписку, підтвердив право власності на такі цінні папери.

Посилання податкового органу на положення абзацу другого частини четвертої статті 5 цього Закону, за якими виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери, є безпідставним, оскільки дане положення не регулює питання щодо документального підтвердження права власності на цінні папери.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем фактично здійснено іноземну інвестицію у вигляді акцій до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт»в порядку, передбаченому законодавством України.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ вказує на те, що придбання нерезидентом акцій українських підприємств охоплюється поняттям іноземної інвестиції, однак до ДПІ позивачем не було надано жодного доказу надходження від нерезидента будь-яких цінностей за придбані акції українських товариств.

Згідно п.2, 3 Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, затвердженого наказом ДПА України від 29.06.2005р. №238, для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа, векселедавець (далі-заявник) звертається із заявою у письмовій формі до органу державної податкової служби за місцем здійснення інвестицій (далі-податковий орган).

До заяви додаються, інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох екземплярах, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками №1 і 2 до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996р. №928, та документи, які свідчать про фактичне внесення інвестицій, - для підтвердження інформаційного повідомлення.

Вказаним Порядком №238 не передбачено надання доказів надходження від нерезидента будь-яких цінностей за придбані акції українських підприємств, на чому наполягав податковий орган та зазначив суд першої інстанції, обґрунтовуючи прийняте рішення.

Крім цього, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ДПІ посилалась на те, що позивачем не надано обовязкового документу передавальне розпорядження від зареєстрованої особи, яке містить відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вказані обставини також стали підставою для відмови у здійснені відмітки на інформаційному повідомленні (т.1 а.с.115). Згідно з позицією ДПІ лише наявність передавального розпорядження може свідчити про фактичне внесення інвестицій.

Між тим, необхідність надання такого документу як передавальне розпорядження зазначеним Порядком не передбачено, як не передбачено і Законом України «Про режим іноземного інвестування», а отже, вимагаючи від позивача надання такого документу, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, яке регулює правовідносини у сфері інвестування.

Як зазначено вище, фактичне внесення інвестицій у статутний фонд ТОВ «Лідер-Істейт», у вигляді акцій українських підприємств, що були власністю компанії «Рігельза Коммершіал», позивачем підтверджено шляхом надання виписок про обіг на рахунку в цінних паперах.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової про задоволення позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД»- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі №2а-648/09/0470 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська, що виражається у нездійсненні відмітки на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції Компанія «Рігельза Коммершіал ЛТД»до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт»- протиправною.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в Кіровському районі м.Дніпропетровська згідно пункту 3 Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій. Затвердженого наказом ДПА України від 29.06.2005р. №238, зробити відмітку на інформаційному повідомленні про фактичне внесення іноземної інвестиції Компанії «Рігельза Коммершіал ЛТД»до статутного фонду ТОВ «Лідер-Істейт».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Постанову виготовлено у повному обсязі 08.11.2011р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк