Постанова № 23890311, 26.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2219/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 26.12.2011 № 14173)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 02.04.2012 № 06/932)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод»

до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/2219/2012 за позовом відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області щодо відмови у прийнятті до заліку в рахунок страхових внесків витрат щодо виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 по листкам непрацездатності за період з 02 березня 2011 року по 09 листопада 2011 року;

- зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові прийняти до заліку листки непрацездатності № 615378, № 169852, № 266160, № 266694, № 266647, № 266901, № 87185, № 267145, № 420048, № 420351, № 420695, які видані на ім'я ОСОБА_3 у зв'язку з наслідками отримання ним травм на виробництві 17 квітня 2009 року в результаті нещасного випадку, та відшкодувати відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» витрати по цим листкам непрацездатності.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року у справі № 2а/1270/2219/2012 за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії: відмовлено відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» у залученні до участі у справі державної установи «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; відмовлено відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області у залученні до участі у справі державної установи «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» у якості співвідповідача; закінчено підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду (арк. справи 50-51).

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач зазначив, що у державній установі «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» на стаціонарному лікуванні з 02 березня 2011 року по 09 березня 2011 року знаходився працівник відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» ОСОБА_3, що підтверджується листком непрацездатності від 09 березня 2011 року № 615378. Надалі ОСОБА_3 продовжував ликуватися в Стахановській міський поліклініці № 2, що підтверджується листками непрацездатності № 169852, № 266160, № 266694, № 266647, № 266901, № 87185, № 267145, № 420048, № 420351, № 420695. З 20 вересня 2011 року по 28 вересня 2011 року ОСОБА_3 знаходився на обслідуванні в Українському державному науково-дослідному інституті медично-соціальних проблем інвалідності МЗУ м. Дніпропетровська, де було встановлено, що хвороба ОСОБА_3 це наслідки виробничої травми. Це підтверджується випискою з історії хвороби № 5126. Державна установа «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» також не заперечує, той факт, що стан хворого можна кваліфікувати як наслідки виробничої травми. У всіх продовжуваних листках непрацездатності, а саме, - № 169852, № 266160, № 266694, № 266647, № 266901, № 087185, № 267145, № 420048, № 420351, № 420695 у графі «Причина непрацездатності» вказано «нещасний випадок на виробництві та його наслідки». Позивач нарахував та з власних коштів виплатив ОСОБА_3 по листкам непрацездатності № 615378, № 169852, № 266160, № 266694, № 266647, № 266901, № 087185, № 267145, № 420048, № 420351, № 420695 допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 35085,00 грн., проте відповідач відмовляється прийняти до заліку в рахунок страхових внесків витрат щодо виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 через те, що в первинному листку непрацездатності у графі «Причина непрацездатності» вказано «захворювання загальне». З посиланням на норми статей 35, 36, 37 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положення Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за № 715/13982, позивач вказав, що відповідач прийняв рішення про відмову прийняття до заліку в рахунок страхових внесків витрат щодо виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з підстав, що не передбачені положеннями чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях по справі від 26 квітня 2012 року за № 412-26/1 (арк. справи 58-59).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області адміністративний позов не визнало, про що подало заперечення проти адміністративного позову від 28 березня 2012 року № 06/892, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. справи 30-32).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області не порушені норми статей 35, 36, 37 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», на які посилається позивач, тому що ці норми регулюють питання призначення страхових виплат потерпілому, підстав для відмови йому у здійсненні страхових виплат і жодним чином не стосуються питання відшкодування витрат страхувальнику з лікарняних листків. З посиланням на норми глави 1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за № 715/13982, відповідач вказав, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Оскільки у листку непрацездатності від 09 березня 2011 року № 615378 щодо працівника відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» ОСОБА_3, який знаходився у державній установі «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» на стаціонарному лікуванні з 02 березня 2011 року по 09 березня 2011 року, вказана причина непрацездатності - загальне захворювання, а у виписці з історії стаціонарного хворого (№ медичної карти 491665) вказана - травма в побуті 15 лютого 2011 року, відповідач не мав права розглядати лікарняні листки та проводити відшкодування шкоди страхувальнику (позивачу). У своїх листах від 19 грудня 2012 року № 02/5023 та від 19 січня 2012 року № 02/172 про повернення позивачу документів через численні недоліки відповідач вказував, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області готове прийняти до оплати лікарняні листки після приведення до відповідності лікарняного листка № 615378, виданого державною установою «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» 09 березня 2011 року, та запропонував позивачу в термін до 5 днів надати повторно заявку-розрахунок на відшкодування витрат, після чого відділенням будуть відшкодовані витрати відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод». Але, до теперішнього часу позивачем помилки (недоліки) щодо оформлення лікарняного листка непрацездатності ОСОБА_3 від 09 березня 2011 року № 615378 не виправлені, що є порушенням пунктів 2.9, 2.12, 8.2, 8.3, 8.4 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти адміністративного позову від 28 березня 2012 року № 06/892.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на нижчевикладене.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, на підприємстві відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» з 29 листопада 2010 року працює ОСОБА_3, про що свідчить наказ (розпорядження) про прийняття на роботу від 29 листопада 2010 року № 1654 (арк. справи 69).

З 02 березня 2011 року по 09 березня 2011 року ОСОБА_3 за гарантійним листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області перебував на стаціонарному лікуванні у державній установі «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» з діагнозом «Деформуючий артроз правого колінного суглоба другого ступеню з варусною деформацією правої гомілки. Асептичний некроз медіального виростка правого стегна», про що свідчить виписка з історії хвороби стаціонарного хворого від 09 березня 2011 року № медичної карти 491665, видана державною установою «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України», лист відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області від 31 серпня 2011 року № 05/2457 та листок непрацездатності серії АБС № 615378, виданий державною установою «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» (арк. справи 7, 39, 40).

В подальшому, з 11 березня 2011 року по 09 листопада 2011 року включно, ОСОБА_3 продовжував хворіти, про що свідчать листки непрацездатності серії АВГ № 169852, серії АВГ № 266160, серії АВГ № 266694, серії АВГ № 266647, серії АВГ № 266901, серії АВГ № 087185, серії АВГ № 267145, серії АВГ № 420048, серії АВГ № 420351, серії АВГ № 420695, видані Стахановською міською поліклінікою № 2 (арк. справи 7-17).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Згідно із частиною 4 статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за № 715/13982 (далі - Порядок № 24).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1.2 Порядку 24 у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Кошти для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого, доплати до середнього заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, при тимчасовому переведенні його на легшу роботу, а також на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку за формою згідно з додатком. Інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера, які є відповідальними за її достовірність. Заява-розрахунок складається страхувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у страхувальника, а другий - в робочому органі виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням страхувальника. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду протягом десяти днів з дня подання страхувальником документів, зазначених у пунктах 2.7, 2.8, 5.3, 7.3 цього Порядку, перевіряє правильність нарахування сум, пов'язаних з вищезазначеними виплатами, та перераховує страхувальнику кошти у сумі, зазначеній у заяві-розрахунку. У разі виявлення помилок у розрахунку суми робочим органом виконавчої дирекції Фонду заява-розрахунок повертається страхувальнику із зазначенням строку їх виправлення. При повторному надходженні від страхувальника заяви-розрахунку робочий орган виконавчої дирекції Фонду протягом трьох днів перевіряє виправлені страхувальником помилки та здійснює перерахування коштів страхувальнику.

Згідно із підпунктом 1.4 Порядку № 24 робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат відповідно до пункту 1.5 Порядку № 24 оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 24 підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, листок непрацездатності та наявність акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Згідно із пунктом 2.3 Порядку № 24 допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаною з нещасним випадком або професійним захворюванням на виробництві, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати. Виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності - за рахунок коштів Фонду.

Для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого страхувальник у відповідності із пунктом 2.7 Порядку № 24 разом із заявою-розрахунком до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подає: 1) копія листка непрацездатності (завірена страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу); 2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок); 3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); 4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено); 5) довідка про середню заробітну плату (доход), згідно з додатком 2 до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 (далі - довідка про середню заробітну плату (доход)); 6) витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.

12 грудня 2011 року відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» звернулось до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області із заявою від 09 грудня 2011 року за № 11439 і заявою-розрахунком про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатами потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та його наслідків, та документами, передбаченими пунктом 2.7 Порядку № 24 (арк. справи 19, 20).

Листом від 19 грудня 2011 року за № 02/5023 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області повернуло відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» без виконання документи по потерпілому ОСОБА_3, надані до відділення з метою відшкодування витрат по лікарняним листкам за рахунок коштів Фонду, у зв'язку із недоліками в наданих документах (арк. справи 21).

10 січня 2012 року відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» повторно звернулось до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області із заявою про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатами потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та його наслідків, та документами, передбаченими пунктом 2.7 Порядку № 24 (арк. справи 22).

Листом від 19 січня 2012 року за № 02/172 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області вдруге повернуло відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» без виконання документи по потерпілому ОСОБА_3, надані до відділення з метою відшкодування витрат по лікарняним листкам за рахунок коштів Фонду, у зв'язку із недоліками в наданих документах. При цьому, в своєму листі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області зазначило, що відділення готове прийняти до оплати лікарняні листи після приведення до відповідності лікарняного листка серії АБС № 615378 від 09 березня 2011 року (арк. справи 23).

Оскільки відповідачем рішення про відмову у призначенні страхових виплат у формі постанови, як визначено у пункті 1.5 Порядку № 24, не приймалось, у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області щодо відмови у прийнятті до заліку в рахунок страхових внесків витрат щодо виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 по листкам непрацездатності за період з 02 березня 2011 року по 09 листопада 2011 року слід відмовити.

Позовні вимоги про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області відшкодувати відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» витрати на виплату ОСОБА_3 за листками непрацездатності серії АБС № 615378, серії АВГ № 169852, серії АВГ № 266160, серії АВГ № 266694, серії АВГ № 266647, серії АВГ № 266901, серії АВГ № 087185, серії АВГ № 267145, серії АВГ № 420048, серії АВГ № 420351, серії АВГ № 420695 допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 35085,00 грн. задовольняються судом з таких підстав.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у державній установі «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» з діагнозом «Деформуючий артроз правого колінного суглоба другого ступеню з варусною деформацією правої гомілки. Асептичний некроз медіального виростка правого стегна». На стаціонарне лікування до державної установи «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» ОСОБА_3 був направлений відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області як потерпілий від нещасного випадку на виробництві. Нещасний випадок на виробництві із ОСОБА_3 підтверджений актами про нещасний випадок на виробництві від 21 травня 1997 року № 3 і від 29 квітня 1999 року № 1, випискою із акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 061115 (арк. справи 70-71, 72-73, 74). Про те, що тимчасова непрацездатність ОСОБА_3 з 02 березня 2011 року по 09 листопада 2011 року включно пов'язана із наслідками нещасного випадку на виробництві також свідчать листи державної установи «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» від 19 грудня 2011 року № 179 та від 16 січня 2012 року № 24 (арк. справи 44, 46).

Зазначення у листку непрацездатності серії АБС № 615378 від 09 березня 2011 року причини непрацездатності «захворювання загальне» пояснюється державною установою «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» у листах від 19 грудня 2011 року № 179 та від 16 січня 2012 року № 24 тим, що при поступленні хворий ОСОБА_3 не пов'язував свій стан з перенесеною у 1999 році виробничою травмою, документів, підтверджуючих виробничий характер травми, на момент госпіталізації не надав. Документи, що підтверджують виробничий характер травми, як і самі обставини виникнення захворювання, були надані лише у листопаді 2011 року по закінченню стаціонарного лікування (арк. справи 44, 46).

Внесення виправлень до листка непрацездатності серії АБС № 615378 від 09 березня 2011 року в частині визначення причини непрацездатності, на чому наполягає відповідач як на умові для відшкодування позивачу понесених витрат на виплату ОСОБА_3 допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, неможливо, оскільки відповідно до пункту 3.3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055, у графі «Причина непрацездатності:» слід обов'язково підкреслити відповідну причину звільнення від роботи. Пункти 2, 4 виправленню не підлягають. Про що також роз'яснювалось державною установою «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України» у листах від 19 грудня 2011 року № 179 та від 16 січня 2012 року № 24.

Оскільки в ході судового розгляду судом достеменно встановлено, що тимчасова непрацездатність ОСОБА_3 з 02 березня 2011 року по 09 листопада 2011 року включно пов'язана із наслідками нещасного випадку на виробництві, витрати відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» на виплату ОСОБА_3 за листками непрацездатності серії АБС № 615378, серії АВГ № 169852, серії АВГ № 266160, серії АВГ № 266694, серії АВГ № 266647, серії АВГ № 266901, серії АВГ № 087185, серії АВГ № 267145, серії АВГ № 420048, серії АВГ № 420351, серії АВГ № 420695 допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 35085,00 грн. відповідно до приписів частини 4 статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та пунктів 2.1, 2.3 Порядку № 24 підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду.

З огляду на вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 травня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області відшкодувати відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» витрати на виплату ОСОБА_3 за листками непрацездатності серії АБС № 615378, серії АВГ № 169852, серії АВГ № 266160, серії АВГ № 266694, серії АВГ № 266647, серії АВГ № 266901, серії АВГ № 087185, серії АВГ № 267145, серії АВГ № 420048, серії АВГ № 420351, серії АВГ № 420695 допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 35085,00 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімдесят п'ять гривень нуль копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» (ідентифікаційний код 00210890, місцезнаходження: Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, буд. 67) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16,09 грн. (шістнадцять гривень дев'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 03 травня 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська