Постанова № 23890265, 23.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року (11 год. 25 хв.) Справа № 0870/1644/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області, яка була замінена на правонаступника, Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби (далі - Мелітопольська ОДПІ, позивач) звернулась до суду із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8757,50 грн.

Вимоги позову обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97) та зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 8757,50 грн., з яких 7006,00 грн. основного боргу та 1751,50 грн. штрафних санкцій. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме боржнику направлено податкову вимогу № 1967 від 15.11.2011 за узгодженими податковими зобов'язаннями на загальну суму 8757,50 грн. та прийнято рішення від 22.11.2011 № 31888 про опис майна у податкову заставу, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 23.04.2012 надав суду клопотання (вх. № 17640) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 28.04.2010 Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків (форма 4-ОПП) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взята на облік платника податків Мелітопольською ОДПІ 29.04.2010 за № 21708.

Посадовою особою Мелітопольської ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.04.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт № 2251/172/НОМЕР_1 від 12.09.2011 (далі - Акт). Під час перевірки позивачем встановлено порушення пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7006,00 грн., у тому числі у червні 2010 - 7006,00 грн. З Актом відповідач особисто ознайомлений.

За результатами перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001141702 від 26.09.2011, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8757,50 грн., в тому числі 7006,00 грн. за основним платежем та 1751,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане рішення було направлено на адресу відповідача поштою, але повернулися на адресу позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме податкова вимога від 15.11.2011 № 1967 направлена відповідачу поштою та отримана 25.11.2011, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. 22.11.2011 позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Оскільки відповідач має податковий борг у розмірі 8757,50 грн., який не сплачений у добровільному порядку, Мелітопольська ОДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

На порушення пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7006,00 грн., у тому числі у червні 2010 на суму 7006,00 грн.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

За приписами пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 вищезазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Із матеріалів справи вбачається. що згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 127.1 ст. 127 ПК України та відповідно до п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, на підставі акта перевірки № 225/172/НОМЕР_1 від 12.09.2011 встановлено порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим позивачем збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За приписами п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як встановлено п 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у червні 2010 на суму 7006,00 грн., у зв'язку з чим податковим органом нараховано штрафні санкції у розмірі 1751,50 грн. (7006,00 грн. х 25%).

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Із матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи в суді відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 8757,50 грн., в тому числі 7006,00 грн. основного боргу та 1751,50 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.3. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідачем суду не надано. Під час розгляду справи відповідач проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8757,50 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень п'ятдесят копійок) на р/р 31113029700013, одержувач платежу - Державний бюджет м. Мелітополя, код за ЄДРПОУ 34676932, банк - ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010199.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В.Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В.Батрак