Постанова № 23890239, 27.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року 10:35 Справа № 2а-0870/7111/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

за участю представників:

позивача: Барсукової І.Г.

відповідача: Жовтоножка Д.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Запорізький індустріально-механічний завод"

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький індустріально-механічний завод» (далі - ТОВ «ЗІМЗ», позивач) до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2011 року № 0000232301.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та надала пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмові заперечення, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи що відповідно до додатку № 22 стосовно ТМЦ, які підприємством було списано у виробництво без відповідних документів, сума цих ТМЦ складає 2 309 604,68 грн.

Щодо даних, наведених у додатку 5 «Розрахунок приросту (убутку) за даними перевірки ТОВ "Індустріально механічний завод» (колонка 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» у сумі 2 309 708 грн. то ця сума складається з суми наведеної у розрахунку Додаток 22 та суми 102.86 грн. - суми нестач, які виявлено за результатами інвентаризації ТМЦ за 2009 рік., таким чином, відхилення (колонка 6 Приріст "-" Убуток "+" (3-4-5) рядок А) за результатами перевірки становлять -3 071 528 грн. ці дані відображені у додатку № 6 колонка 4 рядок А. Таким чином, відхилення між даними платника та даними перевірки становлять -2 309 708 грн.

Що стосується документального оформлення відпуску матеріалів у виробництво то. відповідно до нормативних документів, наведених у пп. 3.1.1.2.2. п. 3.1.1. розділу 3 підприємство не надало до перевірки, а також у додатках до заперечення до акту перевірки жоден з первинних документів, які б підтверджували факт передачі ТМЦ (які були в наявності на складі підприємства) у виробництво.

Таким чином, в порушення пп. пп. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями та пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР підприємство у перевіряємому періоді не враховувало у колонці 4 вищезазначеного додатку К 1/1 товарно - матеріальні цінності використані не у господарській діяльності у сумі 2 309 604,68

Також , протягом перевіряємого періоду ТОВ «ЗІМЗ» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Буджол», ТОВ «Абсолют АМ», ТОВ «Плутон - 62», ТОВ «Дисконтоптторг», ТОВ «Арсенал Буд МР», ПП «Спрут 2009», ТОВ «НВФ «Промметтрейд», ТОВ «Природоохоронні технології - ЕКМО».

В зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували зв'язок понесених витрат на придбання товарів та послуг із господарською діяльністю підприємства, та існуванні ознак безтоварності відносин між позивачем та його контрагентами відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів та безпідставного віднесення до складу валових витрат вартості придбаних товарів та послуг у вказаних контрагентів у сумі 4 105 103,25 грн. просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

З 14.06.2011 по 26.07.2011 на підставі направлень № 174, 175, 177, 176, 173, 179, 255 від 14.06.2011 виписаних на підставі наказу 569 від 30.05.2011 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Запорізький індустріально-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011

За результатами перевірки було складений акт № 903/23-023/33701132 від 02.08.2011.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «ЗІМЗ» допущені наступні порушення:

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 2 732 272 грн. у тому числі по періодам: 2009 рік - 1 551 878, 00 грн., 1 квартал 2011 року - 1 180 394, 00грн.

- занижено у перевіреному періоді податок на прибуток у сумі 1 689 201,18 грн., у тому числі по періодах: 2009 рік - 523869, 69 грн., 1 квартал 2010 року - 224 927, 94 грн., 1 півріччя 2010 року - 505 968, 51 грн., 3 квартали 2010 року - 1 064 759, 06 грн., 2010 рік - 1 149 887, 08 грн., 1 квартал 2011 року - 15 444, 42 грн.

На підставі даного акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було складено та направлено в адресу ТОВ «ЗІМЗ» податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 № 0000232301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток (код платежу 3011021000) на 2 107 642 грн. 37 коп., за основним платежем 1 689 201,18 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 418 441,19 грн.

Щодо висновків про заниження валових доходів за 2009 рік у сумі 2 309 604,68 грн.

За результатами перевірки встановлено наступне: у 4 кварталі 2009 року підприємство займалось виготовленням реторт для виробництва титанової губки. На виготовлення реторт, відповідно до заказу № 08110 та креслень, наданих замовником, мають застосовуватись відповідні марки сталі.

Відповідно до додатку № 22 до Акту перевірки ТОВ «ЗІМЗ» було списано ТМЦ у виробництво без відповідних документів

На стор. 15 - 19 Акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя зроблені висновки про порушення підприємством пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі по тексту - Закон про прибуток) та встановлення заниження валового доходу за 2009 р. у сумі 2 309 604,68 грн.

Зазначений висновок посадових осіб ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя зроблений внаслідок ненадання позивачем до перевірки жодного первинного документу, який би підтверджував факт передачі ТМЦ (що були наявні на складі) у виробництво.

Суд вважає такий висновок безпідставним, оскільки усі первинні документи, у тому числі і документи по руху ТМЦ зі складу на виробництво, були в повному обсязі надані перевіряючим.

06.08.2009 ТОВ «ЗІМЗ» укладений договір поставки № 245 з КП «ЗТМК» на поставку резервуарів, цистерн, контейнерів та контейнерів металевих (елементи реторт діам. 1000 мм : обичайка, днище, фланець) на загальну суму 9 183 400 грн.

Згідно з вимогами замовника - КП «ЗТМК» та внутрішніми вимогами ТОВ «ЗІМЗ», що пред'являються до відділу постачання при закупівлі сировини, технічні умови для виготовлення реторт є наступними: Обичайка є складовою реторти, яка призначена для здобуття титанової губки в апаратах відновлення і сепарації. Для виготовлення Обичайки повинна застосовуватися сталь 12Х18Н10Т. Гарантія обичайки - 12 місяців з дня запуску в роботу; Днище є складовою реторти, яка призначена для здобуття титанової губки в апаратах відновлення і сепарації. Для виготовлення днища повинна застосовуватися сталь 12Х18Н10Т; Фланець реторти призначається для кріплення і транспортування реторти і є складовою реторти, яка призначена для здобуття титанової губки в апаратах відновлення і сепарації. Постачання металопрокату і допоміжних матеріалів для виготовлення реторт здійснювало підприємство ТОВ «Титан Трейд». На кожен виріб КТБ складає лімітну картку замовлення на заявку і постачання матеріалів, яке затверджується головним інженером.

У лімітній картці на виготовлення реторти (замовлення 08/110), яка є внутрішнім документом ТОВ «ЗІМЗ», в графі «особливі вимоги» відділ КТБ вказує для раціональнішого і економнішого використання матеріалів рекомендовані розміри аркуша сталі. Для виготовлення реторт з аркуша сталі інших розмірів, що поступає, проводилось додаткове узгодження з замовником (КП «ЗТМК») на розкрій обичайок. Листи про узгодження розмірів аркушів сталі надавалися посадовим особам ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя для перевірки.

В подальшому ТОВ «ЗІМЗ» надавало металопрокат для проведення випробування проб нержавіючої сталі. Роботи виконував Державний науково-дослідний і проектний інститут Титану. Протоколи за результатами випробувань проб нержавіючої сталі для перевірки також є в наявності в позивача.

Контроль якості зварних з'єднань проводиться із залученням сторонньої організації.

На кожну реторту, що поставляється на КП «ЗТМК», надавався паспорт із вказівкою заводського номера реторти і замовлення. Рекламацій від КП «ЗТМК» на продукцію, що поставляється, за період, що перевіряється, не поступало.

Випуск ТМЦ зі складу у виробництво здійснюється на Вимогу, що підписується комірником і директором по виробництву. Ці документи також надавалися спеціалістам Відповідача для перевірки.

Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи

Згідно з п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Пунктом 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, судом встановлено наявність на підприємстві усіх документів, що підтверджуються використання напівфабрикатів та сировини у виробництві. При цьому додатковими документами використання ТМЦ у виробництві є листи про узгодження з замовником (КП «ЗТМК») додаткових робіт при виготовленні реторт та Протоколи про результати випробувань проб.

Крім того, відповідно до змісту доданих до Акту перевірки додатків, розрахунок ТМЦ, використаних не у господарській діяльності, наведено у додатку № 22, розрахунок приросту (убутку) запасів за даними перевірки наведено у додатку № 5, відхилення між даними підприємства та даними перевірки наведено у додатку № 6.

При цьому зміст додатку № 6, який має назву «Співставлення розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за період з 01.10.2009 року по 01.04.2011 року по ТОВ «Запорізький індустріально-механічний завод», свідчить про наявність встановленого відхилення між даними підприємства та даними перевірки за 2009 рік у розмірі 103 грн., а не 2 309 604,68 грн., як це зазначено на стор. 19 Акту перевірки.

Отже, розрахунки щодо заниження валового доходу за 2009 рік у сумі 2 309 604,68 грн. не є обґрунтованими, що є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, відповідно до якого: «Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.»

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996), а саме ст.. 1, п. 5 ст. 8, п.2 ст. 9 передбачено наступне:

1) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

2) Підприємство самостійно:

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

3) Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, якщо подія оформлена первинним документом, який містить усі обов'язкові реквізити, встановлені ч. 2 ст. 9 Закону. № 996, тоді вимоги про документальне підтвердження витрат в контексті пп. 5.3.9 Закону про прибуток можна вважати виконаними.

При цьому посилання з боку Відповідача на наказ Міністерства статистики України від 21 червня 1996 року № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» є необґрунтованим, оскільки положення цього наказу конкурують з положеннями Закону про прибуток і Закону № 996, які мають вищу юридичну силу, і не відносять лімітно-забірні картки (форми № М-8 та М-9, М-28 та М-28а) до обов'язкових документів ведення податкового чи бухгалтерського обліку.

Щодо висновків про завищення валових витрат на загальну суму 4 105 103,25 грн. (п. 3.1.2 Акту перевірки) у зв'язку з взаємовідносинами ТОВ «ЗІМЗ» з ПП «Буджол», ТОВ «Абсолют АМ», ТОВ «Плутон - 62», ТОВ «Дисконтоптторг», ТОВ «Арсенал Буд МР», ПП «Спрут 2009», ТОВ «НВФ «Промметтрейд», ТОВ «Природоохоронні технології - ЕКМО»

Перевіркою встановлено, що у період з лютого 2010 року по червень 2010 року ТОВ «ЗІМЗ» мало фінансово-господарські відносини з ПП «Буджол» (стор. 29 - 36 Акту). В зазначений період ПП «Буджол» були надані послуги з виготовлення днищ та піскоструйці металопрокату на загальну суму 2 024 948, 50 грн., у тому числі ПДВ 337 491,40 грн.; у період з травня 2010 року по лютий 2011 року ТОВ «ЗІМЗ» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Абсолют М», ТОВ «Дисконтоптторг», ТОВ «Плутон-62», ТОВ «Арсенал Буд МР» (стор. 36 - 45 Акту). В зазначений період цими підприємствами були надані консультаційно - посередницькі послуги по пошуку покупців виготовленої продукції на загальну суму 262 975,70 грн., у тому числі ПДВ 43 829,30 грн.; у жовтні 2009 року ТОВ «ЗІМЗ» мало фінансово-господарські відносини з ПП «Спрут 2009» (стор. 45 - 46 Акту). В зазначений період у ПП «Спрут 2009» був придбаний металопрокат (труби) на загальну суму 96 187,50 грн., у тому числі ПДВ 16 031,25 грн.; у період з липня 2010 року по вересень 2010 року ТОВ «ЗІМЗ» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «НВФ «Промметтрейд» (стор. 46 - 54 Акту). В зазначений період ТОВ «НВФ «Промметтрейд» був поставлений металопрокат та були надані послуги з виготовлення днищ та піскоструйці металопрокату на загальну суму 1 914 312,00 грн. у тому числі ПДВ 319 051,90 грн.; у вересні 2010 року ТОВ «ЗІМЗ» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Природоохоронні технології - ЕКМО» (стор. 54 Акту). В зазначений період ТОВ «Природоохоронні технології - ЕКМО» були надані послуги по розробці, виготовленню, підключенню, технічному обслуговуванню системи імпульсно-фазового управління випрямувачем устаткування ТВЧ на загальну суму 627 700,80 грн. у тому числі ПДВ 104 616,80 грн.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2.1, 5.3.9 ст. 5 Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Зазначимо, що позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності суб'єктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 19.08.2011 №0000232301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.О. Артоуз