Постанова № 23890215, 23.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року о/об 16 год. 40 хв. Справа № 0870/805/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Пекній Т.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (надалі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача за №0000212201 від 11.10.2011 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27491 грн. 75 коп.

Позивачем у позові та додаткових поясненнях на його обґрунтування зазначено, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.08.2010 по 26.09.2011 відповідач на підставі Акту перевірки №01890/2201/НОМЕР_1 від 05.10.2011 прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000212201 від 11.10.2011 на суму 27491 грн. 75 коп. Позивач вказане податкове повідомлення-рішення вважає безпідставним та таким, що прийняте всупереч чинному законодавству України з наведених нижче підстав. Під час позапланової виїзної перевірки встановлено, що станом на 26.09.2011 неповернута сума дебіторської заборгованості нерезидента встановлена у розмірі 2503,2 доларів США, а також з'ясовано, що висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики про перевищення термінів розрахунків за вказаною імпортною операцією - відсутній. Курс НБУ на день виникнення заборгованості на 01.02.2011 складав 7,94 грн. і пеня, на думку позивача, мала скласти 19875 грн. 40 коп. Натомість позивачу нарахована пеня 27491 грн. 75 коп. Позивач, посилаючись на приписи ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», вважає, що загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Тому, на думку позивача, було невірно визначено суму податкового зобов'язання. Тобто, як вважає позивач, прийнято рішення, що суперечить законодавству, а саме ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та не враховано те, що відсутня вина позивача в ненадходженні валюти на його рахунок в повному обсязі. Як зазначається в Акті перевірки №01890/2201/НОМЕР_1 від 05.10.2011 перевірка була позаплановою виїзною. У той же час ніякої виїзної перевірки ревізором не проводилося. Фактично перевірка була невиїзною та проведена у приміщенні ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя. Жодного разу ревізор для проведення перевірки за місцем реєстрації позивача - не з'являвся. Позивачем було надано всі документи, що їх вимагав відповідач у своєму листі №1170/10/22-013 від 11.02.2011, підтвердженням чому є додаток №3 до акту перевірки. Отже, на письмовий запит відповідача позивачем було надано всі витребувані документи, що, на його думку, свідчить про безпідставність перевірки. В акті перевірки однією з підстав для висновку про порушення позивачем терміну, встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» послужило те, що отримані грошові кошти у сумі 6342,8 доларів США як компенсація за передане позивачем право вимоги до боржника (Гуакай Чемікал С.П.А. (Китай)) новому кредиторові (фізична особа пан ОСОБА_4) є поверненням валютної виручки за не відвантажений та попередньо оплачений товар. У той же час відповідачем не враховано, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 зобов'язання боржника перед позивачем припинилися з 15.04.2011 (тобто з дати відступлення права вимоги). Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги «новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору». Листом від 15.04.2011 року позивач повідомив свого боржника про укладення договору про відступлення вимоги №РВР08-001 від 15.04.2011 та запропонував вважати припиненими зобов'язання боржника по договору РВР08-001 від 19.03.2008 на суму 8846 доларів США відповідно до специфікації від 23.06.2010. Листом-відповіддю від 15.04.2011 боржник висловив свою згоду щодо припинення цих зобов'язань. Згідно із ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Позивач, посилаючись на ст.238 Господарського кодексу України, наполягає, що пеня за порушення встановленого ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю. Також, посилаючись на ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачем вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами терміну, передбаченого статтею 1 цього Закону. Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є наявність у його діях факту правопорушення. Відповідно до п.8 Контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 року ціна на товар установлюється в доларах США відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікації від 18.06.2009 до контракту №РВР08-001 ціна товару складала 6930 доларів США. Однак, листом від 18.06.2009 постачальник повідомив позивача, що у зв'язку із подорожчанням сировини вартість товару збільшується та складає 8070,40 доларів США. Стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару. У зв'язку з тим, що вартість товару була збільшена у позивача виник борг перед постачальником на суму 1140,4 доларів США. Тобто, позивач вважає, що постачальник поставив продукції позивачу більше на суму 1140,4 доларів США. Таким чином, відступлення права вимоги не припиняє зобов'язання постачальника перед первісним кредитором (позивачем). Твердження акту перевірки про те, що позивачу недопоставлена продукція на суму 2503,2 доларів США є помилковим, оскільки в цьому випадку при тому ж періоді недопоставки вартість недопоставленої продукції буде зменшена на 1140,4 доларів США та складе 1362,8 долара США. І саме з вказаних вище причин позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення в яких зазначено, що за результатами проведеної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.08.2010 по 26.09.2011 (акт від 05.10. 2011 року №01890/2201/НОМЕР_1) встановлено, що підприємцем порушено вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»: прострочені терміни розрахунків в іноземній валюті по виконанню умов Контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China) та договору про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 до контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Phusical Person Sum Pingping (China). Згідно контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 укладеного позивачем з Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China), ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням від 04.08.2010 за №1 здійснено перерахування грошових коштів в іноземній валюті за імпортну продукцію у сумі 69809 грн. 00 коп. (8846 доларів США). Законодавчо встановлений термін надходження імпортної продукції - 31.01.2011. На підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 до контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Phusical Person Sum Pingping (China), новим кредитором здійснено часткове повернення валютних цінностей 19.04.2011 згідно повідомлення банку про надходження на розподільчий рахунок в сумі 6342,8 доларів США та зараховано на рахунок позивача №2600910315411 в AT «МетаБанк» 29.04.2011 (меморіальний валютний ордер №167 від 29.04.2011) з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження 88 календарних днів з 01.02.2011 по 29.04.2011. Імпортна продукція або валютні кошти в сумі 2503,2 доларів США станом на 26.09.2011 року на адресу ФОП ОСОБА_1 не надійшли. З урахуванням наведеного та приписів ст.ст.2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.3.3 постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» від 24.03.1999 року №136 відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000212201 від 11.10.2011 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69104, АДРЕСА_1. Позивач має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Позивач взятий на податковий облік ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя 13.03.2008 за №350. ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як платник податку на додану вартість (Свідоцтво №НОМЕР_4 від 24.03.2008).

Згідно акту №01890/2201/НОМЕР_1 складеного 05.10.2011 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя за результатами проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 04.08.2010 по 26.09.2011, відповідач дійшов наступного висновку: «… встановлено порушення: ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за Контрактом на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом - Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China) та договором про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 до контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Phusical Person Sum Pingping (China). За порушення ст.2, на підставі ст.4 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» буде нарахована пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості …».

При здійсненні перевірки, відповідно до п.3 акту №01890/2201/НОМЕР_1 від 05.10.2011, податковим органом використовувались, зокрема, наступні документи: інформація уповноваженого банку (АТ «МетаБанк» від 07.02.2011 за №52-01/96БТ про порушення терміну розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно контракту на продаж від 19.03.2008 №РВР08-001 з нерезидентом Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China), на придбання порошкового покриття Гуакаі); контракт на продаж від 19.03.2008 №РВР08-001; інвойс до контракту на продаж від 23.06.2010 та інші.

Результатом розгляду відповідачем акту перевірки №01890/2201/НОМЕР_1 від 05.10.2011 стало прийняття відносно ФОП ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення Форми «У» №0000212201 від 11.10.2011.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності, код платежу НОМЕР_2 у сумі 27491 грн. 75 коп.

Згідно корінця до податкового повідомлення-рішення №0000212201 від 11.10.2011 позивач отримав документ 11.10.2011 разом з Розрахунком пені за імпортними операціями ФОП ОСОБА_1 по акту перевірки №01890/2201/НОМЕР_1 від 05.10.2011.

Судом досліджено інформацію Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» за вих.№52-01/96_БТ від 07.02.2011 «Про надання відомостей», згідно якої ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя та позивача повідомлено про факти порушення строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів, які обслуговуються у АТ «МетаБанк», виявлені у січні місяці 2011 року. До вказаної інформації на 1 аркуші додано розшифрування до порушення. У нижньому правому куті цієї інформації проставлено штамп вхідної кореспонденції ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя (вх.№2174/10 від 10.02.2011).

Отже, суд приходить до висновку, що саме 10.02.2011 відповідач дізнався про порушення ФОП ОСОБА_1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за Контрактом на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008.

Судом досліджені Контракт на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом - Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China) з Додатковою угодою №1 до цього контракту від 28.07.2010 та Договір про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 до контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Phusical Person Sum Pingping (China).

Договір про відступлення права вимоги №1 від 15.04.2011 до контракту на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008 з нерезидентом Phusical Person Sum Pingping (China), зокрема у п.2.1., 2.2. передбачає, що за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 8846 доларів США, а новий кредитор зобов'язується протягом 50 банківських днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок клієнта грошову суму, визначену у п.2.1 цього Договору.

Судом досліджено Меморіальний валютний ордер №167 від 29.04.2011 про перерахування Phusical Person Sum Pingping (China) 6342 долара США 80 центів позивачу; Декларацію митної вартості Форми ДМВ-2 від 30.10.2009 поданої позивачем на товар, вартість якого складає 8070 доларів 40 центів США; Інвойс від 19.03.2008 на зазначену суму.

Також, судом досліджені Заява про купівлю іноземної валюти №1 від 04.08.2010, Платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 04.08.2010, Меморіальний валютний ордер №1 від 04.08.2010 про перерахування 8846 доларів США.

Крім того, судом досліджені Платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 16.07.2009 про перерахування позивачем до Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China) 6930 доларів США та Меморіальний валютний ордер №FX/3043/1 від 17.07.2009 про перерахування 6930 доларів США.

Податкове повідомлення-рішення Форми «У» №0000212201 прийняте 11.10.2011 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, має бути скасоване виходячи з нижче зазначеного.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (ч.3 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Як зазначено у ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку (ч.3 ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Сторони надали пояснення про відсутність висновку Центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів, встановлених ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по операціям з нерезидентами Zhejiang Huacai Chemical Co.Ltd (China) та Phusical Person Sum Pingping (China). Також, ФОП ОСОБА_1 не надано доказів прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України його позовної заяви, як резидента, про стягнення з нерезидентів заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання ними строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з ч.2 ст.238 Господарського кодексу України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Як зазначено у ч.1 ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи (ч.2 ст.250 Господарського кодексу України).

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Як зазначено у п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З урахуванням зазначеного, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) і пеня є різними поняттями. Отже, пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є штрафною санкцією. Звідси, на пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності поширюється дія ч.1 ст.250 Господарського кодексу України.

Зважаючи на те, що податковим повідомленням-рішенням Форми «У» №0000212201 від 11.10.2011 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.4 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності, код платежу НОМЕР_2 у сумі 27491 грн. 75 коп., то суд оцінює дане нарахування пені як адміністративно-господарську санкцію.

Оскільки відповідач саме 10.02.2011 дізнався про порушення ФОП ОСОБА_1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за Контрактом на продаж №РВР08-001 від 19.03.2008, то на день прийняття податкового повідомлення-рішенням Форми «У» №0000212201 - 11.10.2011 строки, передбачені ст.250 Господарського кодексу України вже сплинули.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 №2135/11/13-11 судам у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя за №0000212201 прийняте 11.10.2011 відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 27491 грн. 75 коп.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 309 (триста дев'ять) грн. 93 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25.04.2012.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов