Постанова № 23890130, 18.04.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2a-0770/706/12

рядок статзвіту -5.1.2

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Агроторгового підприємства радгосп-заводу "Мукачівський" про стягнення заборгованості в сумі 231 732,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт владних повноважень - Управління пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Агроторгового підприємства радгосп-заводу "Мукачівський" про стягнення заборгованості у сумі 231 732,20 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.

30 березня 2012 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, за наявними матеріалами.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Агроторгове підприємство Радгосп - завод "Мукачівський" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а з 01 січня 2004 року також як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 4 пункт 1 ст.2. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "в" - ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100% від об'єкта оподаткування.

Так, порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

У відповідності до пп. 6.9 п. 6 вищевказаної Інструкції не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно Тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом Держкомзв'язку та інформатизації України № 828 від 19.09.2007 року з 06.10.2007 року становлять для міста -0,8% від суми пенсії, для села -1,95 % від суми пенсії, а з 01.01.2008 року продовжив діяти Наказ № 166 від 22.07.2004 року, відповідно до якого такі витрати становлять для міста 0,79% від суми пенсії, для села 1,56% від суми пенсії.

У відповідності до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж роботи, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28 липня 2009 року порушено справу про банкрутство агроторгового підприємства "Радгосп-завод "Мукачівський" та відкрита процедура - розпорядження майном. На протязі строку розпорядження майном з відповідачем постійно узгоджувалися борги актами, які направлялися розпоряднику майна.

Як вбачається із матеріалів справи станом на 25 жовтня 2011 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Мукачівському районі та Агроторговим підприємством Радгосп-заводом "Мукачівський" підписано акт звірки (узгодження заборгованості) на суму 912 090, 11 грн., в тому числі 215 446,06 грн. - фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з липня 2009 по жовтень 2011 рр. Заборгованість у сумі 215 446,06 грн. не оскаржувалася відповідачем та є узгодженою.

Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 16 286,14 грн. за період з листопада 2011 по лютий 2012 рр.

За даними позивача громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 працювали в АТП радгосп - завод "Мукачівський", що підтверджено копіями трудових книжок та довідками про підтвердження пільгового стажу. Вказані обставини дали їм право на призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 13 п. "б" - "з" Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даним особам були призначені пенсії на пільгових умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, фактичні витрати на виплату пенсії вищевказаним пенсіонерам в період з листопада 2011 року по лютий 2012 становлять 16 286,14 грн., а саме - гр. ОСОБА_1 - 3280,96 грн., ОСОБА_2 - 4 793,81 грн., ОСОБА_3 - 4 036,36 грн., ОСОБА_4 - 4 175,01 грн.

Дотримуючись вимог п.6.4 Інструкції, позивач надіслав на адресу відповідача розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких щомісяця, до 25 числа, відшкодуванню Пенсійному фонду підлягала сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначена на пільгових умовах працівникам відповідача. Розрахунки містять відомості про працівників (громадян), рік призначення пенсій, розмір призначеної пенсії.

У встановлений строк та порядку (п.6.8 Інструкції) відповідачем не проведено відшкодування, так як підприємство не проводить діяльність.

За змістом абзацу 8 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Оскільки у даному випадку правовідносини не передбачають виставлення вимог та нарахування штрафних санкцій та пені, стягненню у зазначеному порядку (судовому) підлягають лише фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 231 732,20 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача -Агроторнгового підприємства Радгосп-завод "Мукачівський" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Духновича, буд. 89, р/р - 26002020001001 АКБ "Надра" м. Мукачево, МФО 312538, код ЄДРПОУ - 00413794) на користь Управління Пенсійного фонду України м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області (90600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Миру, буд. 151-Ж, р/р 25604303010699 ВАТ "Держощадбанк", МФО 312356 код ЄДРПОУ 37857963) заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 231 732 (двісті тридцять одна тисяча сімсот тридцять дві) 20 коп..

3. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Андрійцьо В.Д.