Рішення № 23889477, 23.04.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/482/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Малихіна О.О.

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, як за забудовником; та право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 вказувала на те, що з 1967 року вона перебувала в шлюбі зі ОСОБА_4 З 1976 року вона разом з чоловіком почала будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2, теперішня назва якої АДРЕСА_1. Але право власності на збудований житловий будинок вони з чоловіком своєчасно не оформили. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після його смерті вона, ОСОБА_1, спадщину прийняла фактично, оскільки залишилася проживати в будинку та доглядала за ним. В 2004 році вона, позивачка, вдруге вийшла заміж та змінила прізвище зі ОСОБА_4 на ОСОБА_1, після чого розпочала оформлення необхідних документів на збудований будинок, для чого звернулась до Люботинської міської ради.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з'явився, але подав суду заяву про підтримання позовних вимог і розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Люботинська міська рада Харківської області просила розглянути справу без участі її представника.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, але подала суду заяву про підтримання позову і розгляд справи за її відсутності. В заяві ОСОБА_3 також вказала на повне визнання позовних вимог та підтвердила ту обставину, що спадщину після смерті батька ОСОБА_4 прийняла лише її мати ОСОБА_1

В судовому засіданні встановлене наступне.

ОСОБА_4 і ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 07 лютого 1967 року, що підтверджується повторним свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 10 липня 1984 року. Після укладення шлюбу подружжю були присвоєні прізвища ОСОБА_4 і ОСОБА_4.

Як вбачається з довідки виконкому Люботинської міської ради депутатів трудящих Харківської області № 1751 від 26 травня 1976 року ОСОБА_4, який мешкає в АДРЕСА_2, є забудовником на підставі рішення № 450 від 27 березня 1976 року. На зазначеній земельній ділянці, яка в теперішній час має адресу: м. Люботин, АДРЕСА_1, подружжям ОСОБА_4 було збудовано житловий будинок літ. «А-1» з сіньми літ. «а», ганком літ. «а», погреби літ. «Б» і «В», сараї літ. «Г» і «Ж», вбиральню літ. «Е», огорожу № 1, 2, 3, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим станом на 14 лютого 2012 року. Але право власності спірне на домоволодіння згідно з довідкою Люботинського БТІ від 27 лютого 2012 року на теперішній час не зареєстроване.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Ця норма визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в ст. 376 ЦК України, яка є спеціальною в врегулюванні спірних правовідносин, оскільки урегульовує правовідносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та нормативно правових актів при створенні нової речі тобто самочинному будівництві, були порушені.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Рішенням Люботинської міської ради Харківської області № 98 від 30 березня 2012 року надано дозвіл на збереження самочинно побудованих об'єктів: житлового будинку літ. «А-1» з сіньми літ. «а» і ганком літ. «а», погребів літ. «Б» і «В», сараїв літ. «Г» і «Ж», вбиральні літ. «Е», та надано згоду на виділення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв.м під уже збудоване нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.ст. 22, 25, 27-1 КЗпШС України, які діяли під час виникненні правовідносин, спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Люботин, АДРЕСА_1, були збудовані та набуті ОСОБА_4 і ОСОБА_7 під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а тому є таким, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У відповідності до ст. 28 КпШС УРСР у спільній сумісний власності майна подружжя їх частки визначаються рівними. Отже кожному з подружжя має належати по 1/2 частині спірного домоволодіння.

Оскільки позивачка, яка внаслідок укладення шлюбу вдруге змінила прізвище зі ОСОБА_7 на ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 06 січня 2004 року, є забудовником спірного житлового будинку з надвірними будівлями, та вона отримала згоду на виділення земельної ділянки саме під уже збудоване нерухоме майно, суд визнає за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташовані за адресою: м. Люботин, АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, чоловік позивачки, помер, про що було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 07 березня 1997 року.

За повідомленням Другої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4, який мешкав за адресою: м. Люботин, АДРЕСА_1., з заявами про прийняття або про відмову від спадщини до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно ст. 529 ЦК України (в редакції 1963р.) у першу чергу право на спадкування за законом зокрема мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963р.) спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем першої черги залишилася його дружина, позивачка по справі ОСОБА_1, яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживала в спірному будинку та продовжила підтримували його в належному стані. Інших спадкоємців після померлого ОСОБА_4 не виявлено.

Аналізуючи докази, суд вважає, що у зв'язку з підтвердженням факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, позивачці ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом має належати 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, яка фактично належала померлому за життя.

За таких обставин, суд задовольняє позов повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 25, 27-1 КЗпШС України, ст. 376 ЦК України, ст.ст. 529, 549 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Люботин Харківській області, як за забудовником.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Люботин Харківській області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. О. Малихін