Рішення № 23887182, 24.04.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р.Справа № 14/12/5022-209/2012(17/8/5022-116/2012)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Насіння" вул. Клінічна, 25,Київ 141,03141

до Приватного підприємства "Аграрія" с.Кордишів, Шумський район, Тернопільська область,47131

про cтягнення 434 079,37 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Насіння" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Аграрія" про стягнення 434079,37 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором №10-1904/пр1нк від 19.04.2011р., з яких 353632,00 грн. основного боргу, 70726,40 грн. штрафу, 2640,04 грн. інфляційних нарахувань та 7080,93 грн. 3% річних.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару згідно видаткових накладних на підставі договору №10-1904/пр1нк від 19.04.2011р., у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість , стягнення якої і є предметом судового розгляду.

Представник позивача у призначені судові засідання не з'являвся, однак ним 28.03.2012 р. через канцелярію господарського суду Тернопільської області подано письмове клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, справа слухається за наявними в ній документами, за правилами ст.75 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

19.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (надалі-постачальник) та Приватним підприємством "Аграрія" (покупець) укладено договір № №10-1904/пр1нк (далі - договір), за змістом якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) товар згідно накладних, а покупець прийняти ТМЦ та оплатити їхню вартість на узгоджених контрагентами умовах.

На виконання приписів договору, згідно до видаткових накладних: №БК-2004-53 від 20.04.2011 р. та № БК-2004-74 від 20.04.2011 р., а також довіреностей № 0019/1 та № 21 від 19.04.2011 р. відповідач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Насіння" 714 посівних одиниць насіння кукурудзи на загальну суму 571200,00 грн.

Зауважень щодо кількості та якості поставлених товарно-матеріальних цінностей від покупця не надходило.

Згідно п. 6.1 Договору, оплата товару здійснюється покупцем у строк, встановлений в Додатку до даного договору.

Відповідно до Додатку №1 до договору №10-1904/пр1нк від 19.04.2011 р. загальна вартість товару без ПДВ складає 571200,00 грн. і сплачується Покупцем в наступні строки:

- 20% від загальної вартості, що складає 114240,00 грн. - у строк до 21.04.2011 р.; - 80% від загальної вартості, що складає 456960,00 грн. - у строк до 10.10.2011 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язальна сторона (ПП "Аграрія) свій обов'язок по оплаті вартості отриманого від постачальника товару виконала частково, перерахувавши на користь позивача 217568,00 грн. Вказане засвідчується банківськими виписками по особових рахунках: від 29.12.2011 р. на суму 50 000,00 грн., від 10.01.2012 р. на суму 67 568,00 грн. та від 07.02.2012 р. на суму 100 000,00 грн. ( копії у справі).

Таким чином, на час звернення із позовом до суду відповідачем перед позивачем допущено заборгованість в розмірі 353632,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 353632,00 грн. заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Крім того, пунктом 12.5 укладеного договору його учасники передбачили, що у разі ухилення від оплати вартості товару понад один місяць покупець, сплачує продавцеві штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

В силу статті 546 ЦК України , виконання зобов"язання. поряд із іншим, може забезпечуватись, неустойкою.

В розумінні закону, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Зважаючи на наведені приписи законодавства та досягнуті контрагентами у договорі домовленості, суд констатує що штраф за ухилення від оплати вартості товару понад один місяць в сумі 70 726,40 грн. нарахований приватному підприємству обгрунтовано, а відтак позов в цій частині слід задовольнити .

Водночас суд враховує, що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем порушено визначені контрагентами строки проведення розрахунків за поставлений товар в сумі 353632,00 грн.

Розрахунок позивача про стягнення 2640,04 грн. за період з вересня 2011 р. по січень 2012 р. інфляційних втрат та 7080,93 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості, проведений у відповідності до правових норм, що регламентують спірні правовідносини, а тому суд задовольняє дані вимоги.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення із Приватного підприємства "Аграрія" вартості неоплаченого товару у розмірі 353632,00 грн., інфляційних втрат в сумі 2640,04 грн., 7080,93 грн. 3% річних, 70726,40 грн. штрафу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Насіння" підлягають до задоволення в повному обсязі як обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами та не оспорені в законному порядку відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судовий збір по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аграрія" (47131, с.Кордишів, Шумський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 32807939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Насіння" (03141, вул. Клінічна, 25, м.Київ, код ЄДРПОУ 30674952, рахунок № 260010230007 у ПАТ "БМ Банк", МФО380913) вартість неоплаченого товару у розмірі 353632 (триста п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять дві) грн. 00 коп.; інфляційних втрат в сумі 2640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 04 коп.; 7080 (сім тисяч вісімдесят) грн. 93 коп. 3% річних; 70726 (сімдесят тисяч сімсот двадцять шість) грн. 40 коп. штрафу та 8681 (вісім тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 59 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено "03 " травня 2012 р.