Постанова № 2388608, 18.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.11.2008 р.                                                                                                     № 6/333

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Державне підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова"

до Спеціалізова державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Представники:

від позивача: Копейчиков М.В. (довіреність №35/5803 від 08.10.2007р.)

від відповідача: Філімоненко А.С. (довіреність № 457/9/10-210 від 19.03.2008р.), Неменший А.І. (довіреність від 20.05.2008р. № 746/9/10-010); Білоноженко М. А. (довіреність № 94/9/10-110 від 16.01.2008 р.)

представник прокуратури: Гаврюшенко Г.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Державне підприємство «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.02.2008р. № 0000114250/0.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.02.2008р. №0000114250/0 в сумі 2844929,00 грн., є незаконним та таким, що підлягає скасуванню та неправомірно застосовані положення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги пп.7.7.2. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 2 844929,00 грн. В зв’язку з виявленим порушенням відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2008р. №0000114250/0

в сумі 2844 929,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києва по роботі з великими платниками податків (надалі-відповідач) була проведена виїзна позапланова перевірка Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова»(надалі-позивач) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007 року у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

          За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 14.02.2008 р. № 76/42-50/14307529 (надалі - Акт перевірки) та встановлено порушення пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого, завищено позивачем суми податку на додану вартість у листопаді 2007 року до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у розмірі 2844929,00 грн.

          Відповідач вважає, що позивачу відповідно до пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»дозволено заявляти лише ті суми ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує періоду, в якому заявляється бюджетне відшкодування, а тому відповідач вказує на те, що позивач неправомірно завищив суму податку на додану вартість у листопаді 2007 року.

          В зв’язку з виявленим порушенням відповідачем було застосовано податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 27 лютого 2008 року № 0000114250/0 в сумі завищення позивачем бюджетного відшкодування на 2 844 929,00 грн.

          Суд погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.

          Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за листопад 2007 року було встановлено, що згідно з даними податкової декларації з ПДВ платника за листопад 2007 року позивачем відображені такі показники:

з/пПоказникДані платникаДані перевіркиВідхилення

(Р-4-Р-3)

12345

Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду2 984776,02 984776,0- Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду4810180,04810180,0- Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)4569358,0139847,0-4429511,00 Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню2984776,0139847,0-2844929,00 Згідно наданих до перевірки документів, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена постачальниками у попередньому податковому періоді складає 139 847,00 грн.

Тобто перевіркою було встановлено, що в порушення пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищена сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2 844 929,0 грн.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.1.5 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Згідно з п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» - податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Отже, виходячи з вищезазначених норм можна зробити висновок, що попередній податковий період, це період, що безпосередньо передує звітному, тобто для листопада попереднім податковим періодом є жовтень, для жовтня-вересень, і т.д.

Форма розрахунку бюджетного відшкодування затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за № 250/2054 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у межах суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику - платнику ПДВ вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму ПДВ, а при імпортуванні товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, і отриманні послуг від нерезидента на митній території України - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за такі товари і послуги.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині ПДВ).

Тобто, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 Декларації з ПДВ) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг), у тому числі і суми ПДВ, які були сплачені грошовими коштами у такому попередньому податковому періоді як погашення податкового векселя, виданого при імпорті товарів.

Щодо посилань позивача, що відповідач не діяв у спосіб, встановлений Законом та незаконно здійснив позапланову виїзну перевірку.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

З огляду на зазначену норму права можна зазначити наступне:

-          орган державної податкової служби проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у декларації даних протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації (незалежно від показників декларації). -          за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника. У преамбулі до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ ( зі змінами та доповненнями) зазначено, що цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. Відповідно до п.9 ч.6 ст.111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин як платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Крім того, відповідно до ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки: - за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України,

- за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби..

- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Крім того, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ передбачено формою акту яка доведена наказом ДПА України від 27 квітня 2006 року № 225 "Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення"

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, 20.08.2007 р. відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За результатами якої було складено довідку про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 18.09.2007 р. № 9/42-50/14307529.

За результатами перевірки було зроблено висновок, що в результаті документальної невиїзної (камеральної) перевірки виникла необхідність проведення позапланової виїзної перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 р. у зв'язку з неможливістю надання підприємством для перевірки зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування копій первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів (послуг) основним постачальникам на суму 1078400,0грн.

Крім того, на виконання ст. 111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ відповідачем здійснено наступні дії:

-          вручено направлення на перевірку від 16.10.2007р. № 388;

-          вручено копію наказу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про проведення позапланової виїзної перевірки. З наведеного вище вбачається, що відповідач діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством України з питань оподаткування.

          Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач порушив вимоги пп. 7.7.2. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищив сума податку на додану вартість, яка була заявлена у листопаді 2007 року до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у розмір 2844929,00 грн., тому застосування відповідачем податкового повідомлення –рішення від 27.02.2008р. №0000114250/0 до Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова» відповідає чинному законодавству.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в позовних вимогах відмовити.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.