Рішення № 23886021, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/2153-2012 25.04.12

За позовом Дочірнього підприємства фірма «Екотехніка-М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»

про стягнення 12 768,12 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство фірма «Екотехніка-М»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»про стягнення 12 768,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору поставки № М-16 від 01.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.12.11 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.02.12 р. справу направлено за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.12 р. справу № 14/82/5022-1775/2011 прийнято суддею Мельником С.М. до свого провадження та присвоєно їй № 5011-14/2153-2012, розгляд справи призначено на 28.03.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.12 р. розгляд справи відкладено на 25.04.12 р.

В судовому засіданні 25.04.12 р. представник позивач позов підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.04.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.11 р. між Дочірнім підприємством фірма «Екотехніка-М»(надалі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орвіс»(надалі -відповідач) було укладено договір поставки № 16-М.

Відповідно до п. 1.1. позивач зобов'язується передати товар у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар і вчасно здійснювати оплату товару на умовах і в порядку, передбаченому даним договором, в асортименті, кількості і за цінами, які вказані у видатковій та податковій накладних.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється відповідачем на протязі 30 (тридцяти) банківських днів з моменту відвантаження партії товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору, позивачем було відвантажено відповідачеві товар на загальну суму 14 742,57 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

31.10.11 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт перевірки розрахунків, за яким борг відповідача перед позивачем складає 14 742,57 грн.

Як зазначає позивач, 29.11.11 р. відповідно до видаткових накладних № 1343 та 1342 відповідачем було повернено товар на суму 2 555,59 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати решти вартості поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 12 187,00 грн.

23.11.11 р. відповідачу була надіслана претензія з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 12 187,00 грн., проте відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив. Станом на час розгляду справи сума заборгованості не змінилась та становить 12 187,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначається в п. 6.1. договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, і, що обчислюється від суми простроченого платежу за кожну добу прострочення з урахуванням офіційного індексу інфляції і 3% річних за весь період прострочення платежу. У випадку неналежного виконання зобов'язань згідно п. 3.4. договору відповідач зобов'язаний відшкодувати заподіяні позивачу збитки в повному обсязі.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який не спростовано належним чином відповідачем, останній має сплатити 466,45 грн. пені, 24,39 грн. інфляційних втрат та 90,28 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 768,12 грн. основного боргу, 466,45 грн. пені, 24,39 грн. інфляційних втрат та 90,28 грн. 3% річних., обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13 А; код ЄДРПОУ 31490840) на користь Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М»(03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94-А; код ЄДРПОУ 24363204) 12 768,12 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 12 коп. основного боргу, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 45 коп. пені, 24 (двадцять чотири) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 90 (дев'яносто) грн. 28 коп. 3% річних та 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути Дочірньому підприємству фірмі «Екотехніка-М»(03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 94-А; код ЄДРПОУ 24363204) з Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Тернопільській області, ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, р/р № 31212206700002, код ЄДРПОУ 23588119) 94 (дев'яносто чотири) грн. 50 коп. надлишково сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 20853 від 20.12.2011 р. Квитанцію залишити в матеріалах справи.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.12 р.

Суддя С.М. Мельник