Постанова № 2388592, 04.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04.11.2008 р.                                                                                                     № 6/194

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Закрите акціонерне товариство "Рууккі Україна"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування повідомлення - рішення

участю представників:          

від позивача: Леськів П.І.

від відповідача : Філімоненко А.С.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Зубко Л.П.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Рууккі Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення –рішення №0000014010/3 від 11.01.2008р. про донарахування податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 16273,77 грн.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем було складено акт перевірки №585/40-10/25277777 від 06.07.2007 р. та донараховано податок з доходів фізичних осіб та застосовано штрафну санкцію з якою позивач не погоджується. Оскільки, вважає, що у відповідності до норм п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати платника податку на організацію прийомів, презентацій і свят але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за минулий звітний період, може бути включено до валових витрат виробництва. Висновок Відповідача щодо порушення п.п. «г»пп.. 4.2.9. п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 , пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не відповідає дійсності та є безпідставним.

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає, позивачем в порушення п.п.4.2.1 п. 45.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, п.п. «а»п. 17.2 ст. 17, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889-ІV (далі –Закон №889) з виплачених доходів СПД –фізичним особам поза межами їх підприємницької діяльності (агентська винагорода у вигляді певного відсотку від вартості продукції, придбаної покупцем, залученим комерційним агентом, та орендна плата) не утримано податок з доходів фізичних осіб. Крім того в порушення п.п. «г»пп. 4.2.9. п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 , пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»надані матеріальні блага платникам податку у вигляді сум грошевого або матеріального відшкодування будь-яких витрат платника податку. Які не включені до загального місячного оподатковуваного доходу та неоподатковані. В зв’язку з цим донараховано податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 424,59 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 10 849,18 грн.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена виїзна планова перевірка Закритого акціонерного товариства «Рууккі Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 р.

За результатами перевірки був складений Акт перевірки від 06.07.2007 р. № 585/40-10/25277777 та прийняте рішення про №0000174010/0 від 17.07.2007р. про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників і застосовано штрафна (фінансова) санкція на загальну суму.

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення ЗАТ «Рууккі Україна»вимог .

За результатами розгляду зазначеного акту перевірки ЗАТ «Рууккі Україна»відповідачем, відповідно до п.3.5 ст. 3 , п.п. «г»п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889-ІV), винесено податкове повідомлення –рішення №0000174010/0 від 17.07.2007р. про сплату 191276,73 грн. податку з доходів фізичних осіб та відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовано 382553,46 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Зазначене податкове повідомлення було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 26.12.2007р. податкове повідомлення –рішення було скасовано в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб, які виплачені підприємцям (само зайнятим особам), а в частині податку з доходів фізичних осіб в сумі 5424,59 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 10849,18 грн. –залишено без змін.

Винесено нове податкове повідомлення –рішення №0000014010/3 від 11.01.2008р. про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5424,59 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 10849,18 грн., всього на загальну суму 16273,77 грн.

Суд погоджується з правомірністю прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ЗАТ «Рууккі Україна»у 2-4 кварталах 2004 року та у січні –лютому 2007 року на підставі наказів про відрядження було відряджено до м. Львова директора ЗАТ «Рууккі Україна»Обуха Ю.С. Мета відрядження визначена у наказах - «для оперативного керівництва».

Протягом зазначених періодів директору ЗАТ «Рууккі Україна»Обуху Ю.С. крім добових витрат (які згідно законодавства передбачають витрати на харчування та інші потреби громадян) додаткового надавались кошти на додаткові блага (витрати на харчування в кафе, ресторанах, алкогольні та тютюнові вироби). Крім авансових звітів про відрядження до бухгалтерії Обухом Ю.С. додатково надавалися окремі авансові звіти про витрачені додаткові кошти на харчування з підтверджуючими документами (чеки на харчування та алкогольні напої) в яких дата на чеках співпадає з періодом відрядження до м. Львова.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»додаткові блага –кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (само занятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Пунктом 1.2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що дохід –сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 даного Закону дохід з джерелом його походження з України –будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.(пп. 8.1.1 ст. 8 Закону №889).

Пунктом 1.15 статті 1 Закону №889 визначено, що податковий агент –юридична особа (її філія. Відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента –юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п. 19.2. ст. 19 Закону №889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно підпункту «г»п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 889 дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Позивач посилається на пп. 5.4.4. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, до валових витрат відносяться витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Суд не може погодитись з твердженням позивача щодо віднесення витрат на алкогольні та тютюнові вироби на представницькі витрати підприємства, які були у ЗАТ «Руукі Україна», а саме, організації прийомів, презентацій і свят.

Відповідно до пп.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Так, відповідно до вищевказаної норми, відповідачем застосовано штрафну санкцію в подвійному розмірі від суми зобов’язання в розмірі 10849,18 грн.

          З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення –рішення про нарахування ЗАТ «Руккі Україна»податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 5424,59 грн. та штрафної санкції в сумі 10849,48 грн. відповідає чинному законодавству України.

          Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1.          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2.          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3.          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4.          безсторонньо (неупереджено);

5.          добросовісно;

6.          розсудливо;

7.          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8.          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9.          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10.          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Позивач не надав суду належних доказів щодо правомірності заявлених вимог.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.