Рішення № 23885781, 23.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/1353-2012 23.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»про заміну неякісного товару, стягнення 31 842, 74 грн. збитків та 31 419, 75 грн. штрафу, за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № 296 від 01.01.2012 року, ОСОБА_2, довіреність № 78 від 01.01.2012р., відповідача -ОСОБА_3, довіреність № ЦХП-18/36 від 11.01.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про заміну неякісного товару, стягнення 31 842, 74 грн. збитків та 31 419, 75 грн. штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару належної якості за договорами від 20.01.2010 року № ЦХП-20110/ПР/НХ-107/НЮ та від 26.12.2008 року № ЦХП-20109/ПР/НХ-09133/НЮ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05.03.2012 року.

У судовому засіданні 05.03.2012 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував.

У судовому засіданні 05.03.2012 року оголошувалась перерва на 04.04.2012 року.

21.03.2012 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

04.04.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на відзив.

У судовому засіданні 04.04.2012 року оголошувалась перерва на 18.04.2012 року.

У судовому засіданні 18.04.2012 року оголошувалась перерва на 23.04.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 грудня 2008 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця»(покупець) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(постачальник) було укладено договір № ЦХП-20109/ПР/НХ-09133/НЮ, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити на умовах цього договору та передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та надаються додатково.

Згідно до п. 2.1. ціна на продукцію, яка постачається за цим договором, встановлюється в гривнях і вказується в специфікаціях до даного договору.

Якість продукції, яка поставляється за даним договором, повинна відповідати конструкторській та нормативно-технологічній документації; державним стандартам та технічним умовам, які діють на Україні, вказаним в специфікаціях до даного договору, що підтверджується сертифікатом відповідності, якщо продукція сертифікована, або декларацією про відповідність, або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо продукція імпортується; супроводжувальній документації виробника.

20.01.2010 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця»(покупець) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(постачальник) було укладено договір № ЦХП-20110/ПР/НХ-107/НЮ, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити на умовах цього договору та передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та надаються додатково.

Згідно до п. 2.1. ціна на продукцію, яка постачається за цим договором, встановлюється в гривнях і вказується в специфікаціях до даного договору.

Якість продукції, яка поставляється за даним договором, повинна відповідати конструкторській та нормативно-технологічній документації; державним стандартам та технічним умовам, які діють на Україні, вказаним в специфікаціях до даного договору, що підтверджується сертифікатом відповідності, якщо продукція сертифікована, або декларацією про відповідність, або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо продукція імпортується; супроводжувальній документації виробника (п. 3.1.).

Відповідачем на виконання умов договору було поставлено позивачеві протягом 2009 -2010 років 5 510 штук сепараторів роликових підшипників із скло наповнених поліамідів.

В процесі експлуатації вантажних вагонів було виявлено 29 випадків руйнування сепараторів роликових підшипників, поставлених відповідачем на виконання умов договору № ЦХП-20109/ПР/НХ-09133/НЮ від 26 грудня 2008 року, про що складені акти рекламації, які залучені до матеріалів справи. Причинами зламу сепараторів є невідповідність геометричних розмірі таких як номінальна ширина гнізда, товщина торцевого кільця, діаметр елемента підвиштовхувача, відсутність фасок на зовнішніх буртах кілець та наявність значної кількості порожнин у матеріалі сепаратора, що призвело до їх передчасного руйнування (недотримання гарантійного терміну експлуатації).

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права та інтересу.

Статтею 258 ЦК України визначено, що законом може встановлюватись спеціальна позовна давність для окремих видів вимог а саме, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У відповідності до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 03.02.2012 року, а отже в межах строку позовної давності позивач може заявляти позовні вимоги по актах рекламації, що датовані після 03.08.2011 року, і тому вимоги за актами рекламацій, що датовані до зазначеної дати, вважаються такими, що заявлені після спливу встановленої законом позовної давності для розгляду спору по поставці товарів неналежної якості.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності до даного спору, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу та збитків за актами рекламації, що датовані до 03.08.2011 року, є такими, що не підлягають задоволенню.

В межах позовної давності позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу за актами рекламації № 08 від 05.10.2011 року, № 13 від 02.11.2011 року та № 22 від 10.11.2011 року.

Відповідно до п. 9.3. договору в разі поставки продукції неналежної якості, постачальник сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості неякісної продукції та замінює її за власний рахунок.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у зв'язку з поставкою неякісних сепараторів підлягають задоволенню частково у розмірі 7, 50 грн. (20,83х1,2х3х0,1=7, 50).

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 2, 3 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

З огляду на викладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити заміну сепараторів обґрунтовані, проте з урахуванням положень ч. 4 ст. 267 ЦК України підлягають задоволенню частково, а саме: заміні відповідачем підлягають 3 поліамідних сепаратори, які вийшли з ладу.

Також, на виконання умов вищезазначених договорів відповідачем було поставлено позивачеві протягом 2009 - 2010 років автозчепи СА-3 в зборі для рухомого складу залізниць.

При прийманні продукції та проведенні її вхідного контролю було виявлено факт постачання 19 одиниць продукції (автозчепів), яка не відповідає вимогам ГОСТ 22703-91, що підтверджується актами № 51 від 26.08.2011 року, № 6 від 01.09.2011 року, № 52 від 17.08.2011 року, № 1 від 22.08.2011 року та висновками № 51 від 26.08.2011 року, № 52 від 17.08.2011 року, які залучені до матеріалів справи.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності і до зазначених вимог позивача, проте заява в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки зазначені вимоги позивача заявлені в межах встановленого закону строку позовної давності.

Відповідно до п. 9.3. договору в разі поставки продукції неналежної якості, постачальник сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості неякісної продукції та замінює її за власний рахунок.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 31 347, 25 грн. та про зобов'язання відповідача здійснити заміну 19 автозчепів СА-3 в зборі для рухомого складу залізниць обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, загальна сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача складає 31 354, 75 грн. (7, 50 грн. штрафу за поставку неякісних сепараторів + 31 347, 25 грн. штрафу за поставку неякісних автозчепів = 31 354, 75 грн.)

Щодо вимоги позивача про стягнення 31 842, 74 грн. збитків слід зазначити наступне:

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.

Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушеннями зобов'язання і завданими збитками. При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.

Позивачем не доведено суду наявності складу цивільного (господарського) правопорушення, у зв'язку з чим, у задоволенні позову в частині стягнення 31 842, 74 грн. збитків слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, враховуючи, що позивачем при поданні позову не було сплачено судовий збір у повному обсязі (не сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру), недоплачений судовий збір у розмірі 1 073, 00 грн. підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, код 19014832) за власний рахунок здійснити заміну 3 поліамідних сепараторів, які вийшли з ладу, та 19 автозчепів СА-3 в зборі для рухомого складу залізниць на якісні на території Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект Карла Маркса, 108, код 01073828) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Вахрушева, 35 (відокремлений структурний підрозділ «Вагонне депо Батуринська»ДП «Придніпровська залізниця»).

Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, код 19014832) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект Карла Маркса, 108, код 01073828) 31 354 (тридцять одну тисячу триста п'ятдесят чотири) грн. 75 коп. штрафу та 1 289 (одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект Карла Маркса, 108, код 01073828) в доход Державного бюджету України 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 27.04.2012р.

Суддя С.О.Чебикіна