Рішення № 23885775, 20.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/3476-2012 20.04.12

За позовом Прокурора Центрально-Міського району міста Кривого Рогу в інтересах держави в особі:

1) Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

2) Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді"

про стягнення 67 230,71 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача -1 від позивача - 2 не з'явився ОСОБА_1 ( дов. б/н від 03.01.2012 р.) від відповідача не з'явився від прокуратуриЛевицька Н.В. (посвідчення) Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 квітня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Прокурор Центрально-Міського району міста Кривого Рогу (надалі по тексту - прокуратура) в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі по тексту - позивач - 1) та Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (надалі по тексту - позивач - 2) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 67 230,71 грн., з яких, 66 265,64 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу № 1955 - П від 31.12.2011 року, 157,95 грн. 3% річних. 807,12 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно з договором на постачання природного газу № 1955 - П від 31.12.2011 року в частині розрахунків за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/3476-2012, слухання справи призначено на 06.04.2012 року.

06.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міст Києва представник відповідача продав відзив на позовну заяву.

У судове засідання 06.04.2012 року представник позивача - 1 та представник прокуратури не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 20.04.2012 року, у зв'язку з неявкою позивача -1, прокурора та необхідністю подання додаткових матеріалів по справі.

06.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - 2 та відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2012 року.

Представник позивача - 2 та представник прокуратури у судовому засіданні 20.04.2012 року надали усні пояснення по справі, в яких підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.04.2012 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Окрім того, 20.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про зменшення суми пені, проте, суд не надає оцінку зазначеному клопотанню, з огляду на те, що останнє було подане після оголошення вступної та резолютивної частин у справі № 5011-69/3476-2012.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Криворіжгаз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грімальді" (споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1955- П (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктами 2.6., 2.7, 2.8 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до Договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники актів приймання - передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з одержання акта приймання - передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу.

Пунктом 2.9. сторони передбачили, що акти приймання - передачі є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до пункту 3.2. Договору облік об'ємів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року за № 67/11941.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 27,671 тис.куб.м. газу за ціною 4 021,02 грн. за тисячу куб.м., загальною вартістю 111 265,64 грн., що підтверджується актом приймання - передачі і транспортування природного газу від 24.01.2012 року за договором № 1955 від 31.12.2011 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.6 Договору).

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 66 265,64 грн.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на відсутність правових підстав представництва прокуратури інтересів держави у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отриманий газ здійснив не в повному обсязі.

Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність правових підстав представництва прокуратури інтересів держави у даній справі, як на підставу відмови в задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України метою участі прокурора в господарському процесі визначає представництво інтересів громадянина або держави.

Відповідно до статті 36 1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Питанню участі прокурора у господарському судочинстві присвячено Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99. У зазначеному рішенні зазначається, що для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підстави звернення прокурора в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" суд вважає належним чином обґрунтованими, та такими,що відповідають обставинам справи, а тому відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 66 265,64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги прокурора Центрально-Міського району міста Кривого Рога в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" 66 265,64 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також, процесуальний позивач просить стягнути з відповідача 157,95 грн. 3% річних, 807,12 грн. пені, за період з 06.02.202 року по 05.03.2012 року.

Відповідно до пункту 6.2.2. Договору у разі порушення споживачем строків оплати. передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги п. 6.2.2 Договору, суд стягує з відповідача пеню у розмірі 807,12 грн., нараховану за період з 06.02.202 року по 05.03.2012 року (правильність розрахунку пені, проведеного процесуальним позивачем судом перевірено).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 157,95 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги прокурора Центрально-Міського району міста Кривого Рога в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" (01034, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 41, кв. 79, код ЄДРПОУ 32829507) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (50051, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 1, код ЄДРПОУ 03341397) 66 265 (шістдесят шість тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 64 коп. основної заборгованості, 807 (вісімсот сім) грн. 12 коп. пені, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 95 коп. 3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання

повного тексту рішення 25.04.2012 року