Рішення № 23885349, 03.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

03.05.2012Справа №5002-11/1141-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС», м.Сімферополь,

до відповідача ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», м.Сімферополь,

про визнання договору дійсним.

Суддя С. С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.04.12, представник; ОСОБА_3, довіреність № б/н від 02.04.12, представник

Від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 01.05.661 від 27.04.12, представник;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС», м.Сімферополь, звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», м.Сімферополь про визнання

дійсною Генеральну угоду №155.14.35.С.01.09 про надання суб'єктом комерційного обслуговування (СКО) наземних послуг на території ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» станом на «04» квітня 2011 року.

Нормативним обґрунтуванням позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС», м.Сімферополь, зазначено ст.173, 174, 188, 193 Господарського кодексу України, ст..ст.11, 525, 526, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2009 року між Підприємством «АВІС» правонаступником якого є ТОВ «Підприємство «АВІС» та Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний Аеропорт «Сімферополь», правонаступником якого є ПАТ «Міжнародний Аеропорт «Сімферополь», було укладено Генеральну угоду №155.14.35.С.01.09 про надання суб'єктом комерційного обслуговування (СКО) наземних послуг на території ВАТ «Міжнародний Аеропорт «Сімферополь», (надалі Договір).

20 червня 2011 року, листом вих. № 01.14.в54, відповідач повідомив позивача про дострокове припинення дії Договору, та визначив дату припинення виконання господарського зобов'язання - 20 червня 2011року. У вказаному листі також зазначив причини припини дії договору.

В зв`язку з незгодою з вказаним листом про припинення дії договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС», м.Сімферополь, звернулось до господарського суду із позовом про визнання дійсною Генеральної угоди №155.14.35.С.01.09 про надання суб'єктом комерційного обслуговування (СКО) наземних послуг на території ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» станом на «04» квітня 2011 року.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Правове регулювання питання щодо визнання договорів дійсними регламентовано статтями 218, 220 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Частиною 2 ст. 218 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Позивачем не зазначено правових підстав для визнання угоди дійсною згідно вимог законодавства.

Нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає ст.ст.173, 174, 188, 193 Господарського кодексу України, ст..ст.11, 525, 526, 626, 629 Цивільного кодексу України. Проте вказані статті не містять підстав визнання договору дійсним.

Окрім того, Генеральна угода №155.14.35.С.01.09 була укладено сторонами у відповідності з вимогами законодавства, виконувалася сторонами та є дійсною. ЇЇ недійсність сторонами не оспорюється, а спір виник у зв'язку з розірвання зазначеної угоди.

З наведеного вбачається, що позивачем обраний не вірний спосіб захисту своїх прав.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача. Надмірно сплачений позивачем судовий збір у розмірі 21,00 грн. підлягають поверненню позивачу, відповідно до ст.47 Господарсько процесуального кодексу України.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 07.05.2012 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, ст.82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд -

ВИРІШІВ:

1. У позові відмовити.

2. Повернути з Державного бюджету м. Сімферополь 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «АВІС», (95491, м.Сімферополь, площа аеропорту, 15, ЄДРПОУ 01130621) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 21,00 грн., по платіжному дорученню № 803 від 04.04.2012 р.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної

сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Потопальський С.С.