Постанова № 23884096, 19.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 2а-12872/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А.

за участю представника позивача Литвиненко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Гідроапаратура" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-12872/11/2070

за позовом Акціонерного товариства "Гідроапаратура"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "Гідроапаратура" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.11 № 0001832302;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.11 № 0001842302;

- скасувати, податкове повідомлення-рішення від 22.09.11 № 0001882302;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.11 № 0001892302;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2012 року відмовлено в задоволені позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства..

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в серпні 2011 року фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ фірма «Сат Імпекс» за період грудень 2010 року січень 2011 року та з ПП «Сканто» за період з 21.12.2009р. по 31.12.2010р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.09.2011р. № 2853/23-212/21180006, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в заниженні податку на додану вартість на суму 167,00 грн. за травень 2010 року, а також порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 208,00 грн. за півріччя 2010 року.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі: податкове повідомлення-рішення № 0001892302 від 22.09.2011р., згідно якого позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41,75 грн. за платежем «податок на додану вартість», податкове повідомлення рішення № 0001882302 від 22.09.2011р., згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 52,00 грн. за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»; податкове повідомлення-рішення № 0001842302 від 22.09.2011р., згідно якого позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 167,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41,75 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001832302 від 22.09.2011р., згідно якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 208,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 52,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.12.2009р. по 31.12.2010р.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПП «Сканто» (податковий номер 36875101) за період з 11.12.2009 по 31.12.2010 року АТ «Гідроапаратура» надало наступні документи :

- рахунок-фактура № 21/10 від 11.05.2010 року на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ- 166,67 грн. (електродвигун);

- видаткова накладна № 13308 від 13.05.2010 року на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ- 166,67 грн. (електродвигун);

- податкова накладна № 13308 від 13.05.2010 року на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ- 166,67 грн. (електродвигун);

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних за травень 2010 року, в якому у розділі 1 отримані податкові накладні" за порядковим номером 96 наведено податкову накладну №13308 від 13.05.2010 року на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ-166,67 грн., отриману від ПП "Сканто" ;

- виписки банку за 13.05.2010 року, де відображено сплату за електродвигун у розмірі 1300,00 грн, у т.ч. ПДВ-166,67 грн. на адресу ПП «Сканто».

З матеріалів справи вбачається, що до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова ХОДПІ було направлено транзитним Файлом trz00jm23 акт „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП СКАНТО" (код за ЄДРПОУ 36875101) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 21.12.2009 по 31.12.2010 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 21.12.2009 по 31.01.2011.

За результатами перевірки ХОДПІ встановлено:

- неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ПП «Сканто» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

- порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог примірник акта перевірки. Віза працівника підрозділу, відповідального за проведення перевірки зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Сканто» з постачальниками та покупцями.

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97- ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями.

В висновку акту перевірки підприємства позивача зазначено порушення АТ «Гідроапаратура»:

-п.п 5.2.1, п.5.2 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 208 грн; запівріччя 2010 року.

- п.п.7.4.1.П.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість „ №168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 167 грн. за травень 2010.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та, відповідно, суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що на час проведення господарських операцій з ПП "Сканто", вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи позивач довів, що ним укладена угода з ПП «Сканто», предметом якої є придбання електродвигунів СЛ-369 на загальну суму 1000,00грн. Виконуючи умови укладеної угоди, позивач перерахував на користь ПП «Сканто» грошові кошти в сумі 1000,00грн., після чого отримав електродвигуни згідно з видатковою накладною від 13.05.2010 року № 13308.

Також позивач отримав податкову накладну від 13.05.2010 № 13308. Податкові накладні, які були виписані ПП "Сканто", не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Перевезення придбаного товару здійснено власними транспортними засобами позивача (автомобіль НОМЕР_5), що підтверджується подорожнім листом від 10-14 травня 2010р. До матеріалів справи надано копію технічного паспорту автомобілю позивача.

Придбані у ПП «Сканто» електродвигуни оприбутковані в обліку позивача та списані на власні господарські потреби (встановлені на обладнання позивача), що підтверджується актом списання допоміжних матеріалів від 30.06.10 року.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції між позивачем та ПП "Сканто" мали реальний характер, у зв'язку з чим зазначені документи позивачем правомірно враховані у податковому обліку при формуванні податкового кредиту підприємства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач відповідно до положень п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість за отримані товари (роботи, послуги), відповідно до податкових накладних отриманих від ПП "Сканто".

Щодо посилання податкового органу на порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з Приватним підприємством "Сканто", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, в основу висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства покладено виключно висновки акту Харківської ОДПІ №385/234/36875101 від 17.03.2011р., складеного за результатами позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Сканто" (код ЄДРПОУ 36875101).

Колегія суддів враховує, що даний акт перевірки Харківської ОДПІ містить висновки щодо неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій ПП "Сканто" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Сканто" з постачальниками та покупцями.

Зазначені висновки зроблені податковим органом лише на підставі даних облікової справи ПП "Сканто", відомостей інформаційних систем податкового органу та поданої платником податкової звітності, а отже конкретні угоди та первинні документи, складені на їх виконання, при проведенні перевірки податковим органом не досліджувались.

Однак, відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за адресою місцезнаходження, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Норми чинного законодавства не дозволяють зробити висновок, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, або ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є свідченнями нікчемності укладених з ним угод.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Колегія суддів враховує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011р., яка частково залишена в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. по справі №2а-2951/11/2070, адміністративний позов Приватного підприємства "Сканто" до Харківської ОДПІ про визнання протиправними дій задоволено частково.

Вказаними судовими рішеннями визнано протиправними дії Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Сканто" (код ЄДРПОУ 36875101) за наслідками якої було складено акт №385/234/36875101 від 17 березня 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи той факт, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано протиправними дії Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Сканто" (код ЄДРПОУ 36875101), тому викладені в акті перевірки №385/234/36875101 від 02.09.2011 року обставини щодо господарської діяльності Приватного підприємства "Сканто" не мають правового значення для розгляду даної справи.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами значена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні дументи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно зданою нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Колегія суддів враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені належними документами, не спростовано, підстав для невизнання або критичної оцінки наданих позивачем документів по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Сканто" колегія суддів не знаходить.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гідроапаратура" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-12872/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Акціонерного товариства "Гідроапаратура" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2011 року № 0001832302, від 22.09.2011 року № 0001842302, від 22.09.2011 року № 0001882302, від 22.09.2011 року № 0001892302 прийняті Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Присяжнюк О.В.

Повний текст постанови виготовлений 24.04.2012 р.