Ухвала суду № 23883739, 19.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/10167/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А.

за участю представника позивача Ручій В.В. та представника відповідача Адельгейма О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі № 2а-1670/10167/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир - Авто"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мир - Авто" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000871501 від 24 жовтня 2011 року

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року зазначений позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000871501 від 24 жовтня 2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мир-Авто» (ідентифікаційний код 3317207) зареєстроване як юридична особа 21.03.2005 року Виконавчим комітетом Миргородської міської ради.

08 серпня 2011 року товариством було подано до Миргородської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (а.с. 13 - 16).

21 жовтня 2011 року головним державним податковим інспектором Миргородської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ТОВ «Мир-Авто», за результатами якої складено акт № 15-145/89/33172079/1830 від 21.10.2011 року (а.с. 11 -12) .

За висновками акту перевірки ТОВ «Мир-Авто»в порушення пп. 135.5.10 п. 135.5. статті 135 Податкового кодексу України у податковій декларації з податку на прибуток безпідставно віднесено суму «Інших доходів» (рядок 03 ІД декларації) до «Доходів від операційної діяльності (доходів від реалізації товарів, робіт, послуг)» (рядок 02 декларації), а саме, суму «компенсаційних виплат на пільговий проїзд автомобільним транспортом окремим категоріям громадян», отриманих підприємством від Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради.

Також в порушення п. 138.4 статті 138 Податкового кодексу України підприємством у податковій декларації з податку на прибуток безпідставно завищено витрати, а саме, завищено «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів робіт, послуг)» рядок 05.1. СВ декларації, оскільки витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, в акті перевірки встановлено завищення ТОВ «Мир-Авто» витрат на 135552 грн. та відповідно заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 31172 грн.

На підставі акту камеральної перевірки № 15-145/89/33172079/1830 від 21.10.2011 року Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0000871501, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 31 172 грн. (а.с. 52).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регламентуються розділом ІІІ Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», який згідно абзацу 5 пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Згідно пункту 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платники податку на прибуток в 2011 році складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди:

1. другий квартал;

2. другий і третій квартали;

3. другий - четвертий квартали.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства на момент спірних відносин була затверджена наказом Державної податкової адміністрації від 28.02.2011 року № 114 (втратив чинність згідно наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213).

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.4. статті 135 Податкового кодексу України визначено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо) (підпункт 135.4.1. п. 135.4 статті 135 Кодексу).

Згідно підпункту 135.5.10. пункту 135 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають, зокрема, суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мир-Авто» укладено із Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради договір від 04 січня 2011 року про відшкодування компенсації за перевезення окремих категорій громадян у м. Миргороді міським автомобільним транспортом загального користування (а.с. 103 -104).

За умовами договору ТОВ «Мир-Авто»(Перевізник) зобов'язувався забезпечувати перевезення міським автомобільним транспортом загального користування окремих пільгових категорій громадян, а Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради (Платник) зобов'язувався здійснювати відшкодування компенсації за перевезення на умовах і порядку, встановлених даним Договором, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256.

Колегія суддів зазначає, що із аналізу правової природи компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій громадян, які фактично є асигнуванням з державного бюджету на покриття збитків (витрат) на безповоротній основі, вбачається, що вони підпадають під визначення дотацій (субсидій), а тому належать до категорії «інших доходів».

Згідно складених актів звірки розрахунків за послуги автоперевезення за формою 3-пільга за ІІ квартал 2011 року Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради було перераховано ТОВ «Мир-Авто»135552 грн. компенсації за послуги автоперевезення, що не заперечується сторонами та підтверджується банківською довідкою про надходження коштів (а.с. 64-66).

У відповідності до підпункту 137.2.2. пункту 137.2. статті 137 Податкового кодексу України доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається, зокрема, цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання.

Отже, сума компенсації в розмірі 135552 грн. підлягала віднесенню до складу «Інших доходів»ТОВ «Мир-Авто», рядок 03 ІД податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

Актом камеральної перевірки встановлено, що в порушення пп. 135.5.10 п. 135.5. статті 135 Податкового кодексу України ТОВ «Мир-Авто» у податковій декларації з податку на прибуток безпідставно віднесено зазначену суму до «Доходів від операційної діяльності (доходів від реалізації товарів, робіт, послуг)» (рядок 02 декларації).

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком перевірки, разом з тим, враховує, що в цілому віднесення товариством суми компенсації за перевезення пільгових категорій громадян в розмірі 135552 грн. до рядку 02 Декларації замість 03 ІД, не вплинуло на правильність визначення загальної суми доходу (234017 грн.) у рядку 01 декларації, яка відповідно до пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України включає як дохід від операційної діяльності, так і інші доходи (рядок 02 + рядок 03).

Що стосується формування ТОВ «Мир-Авто» витрат у ІІ кварталі 2011 року, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. 138.8. статті 138 Податкового кодексу України).

Перелік інших витрат, пов'язаних із господарською діяльністю, не є вичерпним та обмежується лише вимогами 138.3 статті 138 та статті 139 Податкового кодексу України, якими передбачені витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

У відповідності до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пункту 138.5. статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ТОВ «Мир-Авто» віднесло до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, (рядок 04) 223843 грн., в тому числі, 207275 грн. собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 СВ) та 16 568 грн. інші витрати (рядок 06) (а.с. 13).

Із розрахунку складу собівартості наданих послуг, наведеного у додатку СВ до рядка 05.1. декларації (а.с. 15), обґрунтованих пояснень позивача (а.с. 61 - 62), вбачається, що собівартість наданих послуг включала: прямі матеріальні витрати (придбання ПММ для здійснення перевезень) 41838 грн., прямі витрати на оплату праці 44556 грн., амортизація виробничих основних засобів 30166 грн., вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (вартість придбаного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів) 1200 грн., сума внесків на соціальні заходи 16780 грн., інші прямі витрати (орендна плата за використання виробничої бази) 72735 грн.

Вказаний склад витрат, віднесений до собівартості наданих послуг, не суперечить положенням Податкового кодексу України, на їх підтвердження позивачем надано відповідні бухгалтерські та платіжні документи.

Доводи перевірки про те, що ТОВ «Мир-Авто» при формуванні витрат порушено пункт 138.4. статті 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що віднесено витрати, не пов'язані із отриманням доходу від реалізації товарів, робіт, послуг, є безпідставними з огляду на наступне.

Із аналізу пункту 138.4. статті 138 Податкового кодексу України вбачається, що ним регламентовано період, в якому витрати можуть бути визнані собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яким є той звітний період, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. При цьому законодавчо не визначено, що отриманий дохід має бути більшим або не меншим від понесених витрат. Таким чином, діт, послуг).

Витрати ТОВ «Мир-Авто», прямо пов'язані із наданням послуг перевезень пасажирів автомобільним транспортом у ІІ кварталі 2011 року, мали наслідком отримання відповідного доходу в якості оплати за перевезення (94699 грн.), тобто доходу від операційної діяльності (загальний дохід за вирахуванням компенсації за перевезення пільгових категорій громадян), а відтак, могли бути віднесені до собівартості наданих послуг у відповідному періоді.

З матеріалів справи вбачається, що витрати, пов'язані із отриманням доходу від перевезення пасажирів, фактично не могли бути відокремлені від витрат, пов'язаних із перевезенням пільгових категорій громадян, оскільки перевезення пільгових категорій громадян здійснювалося одночасно із усіма іншими громадянами.

За таких обставин загальна сума витрат була обґрунтовано включена ТОВ «Мир-Авто» до собівартості наданих послуг в тому звітному періоді, в якому отримано дохід від операційної діяльності.

При цьому за умови ведення окремого розрахунку витрат, пов'язаних із отриманням доходу від операційної діяльності, та витрат, пов'язаних із отриманням іншого доходу (в даному випадку, компенсацій за перевезення пільгових категорій громадян) ТОВ «Мир-Авто» не було позбавлено права віднести витрати, пов'язані із отриманням іншого доходу, до складу інших витрат в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені згідно пункту 138.5. статті 138 Податкового кодексу України. Будь-яких обмежень щодо визнання вищевказаних витрат положеннями Податкового кодексу України не встановлено.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Мир-Авто» в будь-якому випадку мало право віднести суму витрат, пов'язаних із організацією перевезень пільгових категорій пасажирів, до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

З огляду на викладене, висновок перевірки про завищення позивачем суми витрат на 135552 грн. у зв'язку із порушенням п. 138.4. статті 138 Податкового кодексу України не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, зроблений без врахування особливостей господарської діяльності позивача.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що Миргородською ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Мир-Авто», тобто, первинні бухгалтерські та інші документи, на підставі яких сформовано дохід та витрати товариством, податковим органом не досліджувалися, а отже, висновок про завищення витрат та відповідно заниження податкового зобов'язання є необґрунтованим.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі № 2а-1670/10167/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 24.04.2012 р.